1. Ґендерні особливості психічного здоров'я.

Істотні гендерні відмінності зафіксовані і при аналізі соціально-психологічних змінних. Жінки в цілому частіше за чоловіків говорять про те, що протягом року, неодноразово переживали ситуації, що викликали сильні переживання, хвилювання, гострі негативні емоції. Судячи з даних опитування, для жінок також набагато більш проблематичний повноцінний відпочинок. Істотно менш виражений у них і особистісний психологічний ресурс, допомагає справлятися з підвищеними нервово-психічними навантаженнями.

Найбільш яскраві, підтвердження евристичності теорії різної уразливості в поясненні гендерних відмінностей у здоров'ї знаходимо при аналізі індикатора психічного благополуччя. Так очевидно, що рівень психологічного благополуччя або дистресу (Відчуття щастя, спокою або, навпаки, тривожності, пригніченості) у чоловіків визначається, значною мірою, тим, яке становище вони займають у суспільстві. Вкрай цікавий при цьому той факт, що зв'язок психічного здоров'я чоловіків з ключовими маркерами соціальної позиції - освітою і рівнем матеріальної забезпеченості носить прямо протилежний характер. У чоловіків проявляється чітка тенденція до погіршення показників психічного здоров'я з ростом освіти, у той час як у жінок, за міру підвищення освітнього рівня, оцінки психічного благополуччя хоча і зростають, але в цілому варіюються незначно. Не випадково, гендерна своєрідність зв'язку психічного здоров'я з рівнем освіти підтверджується статистично. Поряд з цим, залежність психічного стану чоловіків від рівня матеріальної забезпеченості цілком прогнозована: зі зростанням матеріального благополуччя (при контролі за всіма іншими досліджуваними незалежними змінними) їх психічне здоров'я неухильно поліпшується. Відмінності в показниках психічного здоров'я чоловіків в полярних за рівнем матеріальної забезпеченості групах досягає свого максимуму. У жінок же, зв'язок їх психічного благополуччя з рівнем матеріальної забезпеченості, хоча й характеризується тією ж тенденцією, що у чоловіків, проте так само, як і з освітою, не знаходить такого яскравого підтвердження. Треба сказати, що отриманий результат повною мірою відповідає висновкам інших фахівців, які стверджують, що сім'я виконує найважливішу захисну функцію у формуванні здоров'я чоловіків, пом'якшуючи вплив багатьох стресогенних факторів.

Застосований нами метод аналізу даних опитування (General LinearModel) дозволив також виявити разючі контрасти в характері зв'язку психічного здоров'я чоловіків і жінок з їх сімейним становищем. Якщо у жінок рівень психічного благополуччя (При контролі за всіма іншими факторами) виявляється абсолютно незалежним від того, чи має вона власну сім'ю; на психічному самопочутті чоловіків статус сімейної людини відбивається, очевидно, благотворно.

Представляється важливим відзначити також, що усвідомлюване благополуччя жінок, на відміну від чоловіків, визначається не стільки соціально-структурними параметрами, скільки поведінковими факторами; нервово-психічними впливами, що отримала в сімейній сфері - зокрема, пов'язаними із сімейними взаємовідносинами та турботою про здоров'я членів сім'ї; і виразністю особистісного психологічного ресурсу, що дозволяє справлятися зі стресами.

2. Особливі стани свідомості, класифікація їх характеристика.

Свідомість — це найвища, властива тільки людині як соціальній (тобто суспільній) істоті форма відображення дійсності, функція людського мозку. Вона є активним, цілеспрямованим, узагальненим, оцінним відображенням, пов'язаним з діяльністю, у процесі якої люди освоюють і перетворюють світ.

Нормальний стан свідомості може визначатись як продукт існування в певних умовах, як фізичних так і психосоціальних.

Основні ознаки ЗСС(зміненого стану свідомості):

• Зміни в мисленні

• Порушення почуття часу

• Втрата контролю

• Зміни в емоційному вираженні

• Зміна образу тіла

• Спотворення сприйняття

• Спотворення змісту і значення

• Почуття невираженості

• Почуття суперечності

• Гіпервнушаємість.

Вся безліч ЗСС може бути розділена на два класи:

- звужених станів свідомості

- розширених станів свідомості.

Сон При зануренні в сон м'язи розслаблюються, з'являється важкість у кінцівках і у всьому тілі. Голова стає важкою, повіки стають важкими, важко утримати очі відкритими. При зануренні в сон відбувається розлите гальмування кори головного мозку. Свідомість засинає, вона переходить у змінений стан. І в цей час підсвідомість продовжує управляти внутрішньою роботою організму, всіма несвідомими процесами, так само, як вона управляє ними і під час неспання. Вона керує диханням, роботою серця, печінки, мозку, рухом крові, видільними процесами і т.д. Під час сну людина може виробляти несвідомі руху: ворушити руками або ногами, посміхатися. Іноді людина уві сні розмовляє. Під час сну підсвідомість обробляє інформацію, що надійшла в мозок під час неспання. Коли людина занурюється в розслаблений стан і спить, в цей час в мозку відбуваються складні процеси. І в цей час людина може бачити сни.

Трансовий стан – це звуження свідомості, собливо помітне при фіксації на будь-якому відчутті, образі, тобто обмеження кола відтворюваних ситуацій, перерозподіл уваги і спад функцій планування; посилення репродуктивної активності свідомості, можуть виникати яскраві зорові образи минулого, і виявляється підвищена здатність до фантазування, посилюється тенденція до стійкого спотворення реальності.

Можна створити такі умови, коли перехід свідомості в змінений стан обумовлюється спеціальним зовнішнім впливом. Факторами занурення людини в транс можуть бути: вплив музики, якихось ритмічних звуків, мови іншої людини (гіпнотизера), приглушене освітлення, ритмічне погойдування при поїздці в автомобілі або в громадському транспорті, цікава книга. А можна використовувати техніки гіпнозу і самогіпнозу, техніки нейролінгвістичного програмування, медитації і т.д.

У трансі, наступаючому при переході свідомості в змінені стани, відкривається прямий доступ до підсвідомості. У цей час підсвідомість не реагує на сильні подразники (гучні звуки, яскраві спалахи, зміна положення тіла або окремих частин тіла та ін) Підсвідомість особливо сильно реагує в цей час на тихі звуки, наприклад, на голос гіпнотизера, і вимовлені гіпнотизером установки сприймаються як непорушна істина. Тому навіювання, виголошені неголосним і спокійним голосом, мають сильний вплив на підсвідомість.

Гіпнотичний сон

Гіпноз – це стан звуженої свідомості, характеризується підвищеною внушаємістю та контролем. Це також придушення особистої сфери его.Прирора гіпнозу – заторможення кори великих півкуль головного мозку.

Розрізняють поки малий гіпноз, середній гіпноз і глибокий гіпноз.

При малому гіпноз очі закриті, підпорядкування волі дослідника є, але воно не настільки значне, щоб людина не могла боротися з навіюваннями. При цьому велика частина зроблених навіювань пригадується при пробудженні від гіпнозу.

При середньому ступені гіпнозі або так званому зачаруванні (гіпотоксія), гіпнотизуємий вже не може вийти сам з гіпнозу, він підпорядковується навіюванням принаймні в такій мірі, в якій вони не розходяться з його основними моральними переконаннями. При цьому під час гіпнозу він орієнтується щодо оточуючих і після пробудження в більшості випадків мало пам'ятає про зроблені навіювання.

Глибокий гіпноз характеризується більш-менш повним підпорядкуванням особистості, здійсненням найрізноманітніших навіювань після виходу з гіпнозу і, нарешті, нерідко особливим ставленням до гіпнотізатору з боку сплячого; при цьому звичайно жодне з навіювань не пам'ятає після виходу з гіпнозу, якщо, звичайно, не зроблено спеціального навіювання пам'ятати все і поза гіпнозом.

Найглибшою стадією гіпнотичного сну є стан сомнамбулізму. У такому стані людина може перебувати з відкритими очима. При цьому вона чує лише голос гіпнотизера, або вона може чути ті звуки, про які йому сказав гіпнотизер. Причому такі звуки можуть бути як реальними, так і викликаними. У стані сомнамбулізму людина може бачити лише те, про що сказав йому гіпнотизер, відчувати відчуття, про які, знову-таки, йому сказав гіпнотизер. Також він може спілкуватися як з самим гіпнотизером, так і з людьми, на яких гіпнотизер йому вкаже.

Причому, інформація, що надходить в мозок під час гіпнотичного сну, мине контроль свідомості. Це дозволяє донести до мозку людини інформацію, яку свідомість просто не пропускає, і навчити мозок чомусь новому і корисному. У стані гіпнотичного сну людина може повірити у що завгодно, і якщо в цей час він почує установку на одужання або на позбавлення від якоїсь шкідливої ​​звички, то установка починає працювати, і насправді відбувається все, про що було сказано.

Медитація. Це трансовий стан, що забезпечує встановлення і підтримання каналу зв'язку свідомості з несвідомим, і використання цього каналу для передачі або отримання символьної інформації. З інформаційної точки зору процес входу в медитацію є процес відключення сенсорних систем і внутрішнього мовлення, які є джерелами шуму щодо сигналу, що йде від об'єкта концентрації або до нього.

"Самадхі" в контексті буддійської психології означає заспокоєння свідомості, припинення впливу на психіку людини всіх збудливих і "затьмарюють" факторів. Сутність самадхі - концентрація, фіксація уваги на одному об'єкті. Попередньо зводяться до мінімуму всі сенсорні відчуття в результаті прийняття однієї із спеціальних статичних поз - асан і дихальних технік - пранаями. На ранніх стадіях медитації існує напруга між концентрацією на об'єкті медитації і відволікаючими думками, почуттями, бажаннями. При тривалому безперервному фокусуванні на об'єкті медитації настає момент, який знаменує собою перший розрив з повсякденною свідомістю. Немає ні сприйнять через органи почуттів, ні звичайного усвідомлення свого тіла, фізична біль не відчувається. У свідомості переважають захват, блаженство і односпрямованість. Другий, не менш поширений вид медитації - віпасана. Це трансцедентальної аналіз свого внутрішнього світу за допомогою інтроспективного споглядання і інтуїтивного осягнення. Увага медитуючого направлена на відчуття, почуття. Медитируючий повинен споглядати все, що відбувається з ним або його оточенням.

Расширення стану свідомості Це особливий психологічний та психофізіологічний стан, за характеристиками не схожий на сон, патологічні порушення свідомості, порушення свідомості при прийомі алкоголю, наркотиків і психоделічних препаратів.

Процес зв'язкового дихання як спосіб і засіб досягнення РСЗ володіє такими якостями, як усвідомленість, контрольованість, керованість, присутність волі, намір і можливість повернення в звичайний стан свідомості в будь-який момент часу.

Холотропний стан свідомості. Холотропний стан характеризуються особливими трансформаціями свідомості, пов'язаними зі змінами у всіх сферах сприйняття, з сильними і часто незвичними емоціями, а також з глибокими змінами в розумових процесах. Нерідко вони супроводжуються безліччю сильних психосоматичних проявів та неординарною поведінкою. У свідомості відбуваються надзвичайно глибокі якісні зміни, але на відміну від маревних станів в ньому не спостерігається грубих порушень. У холотропних станах ми як би одночасно присутні в двох різних реальностях. Холотропний стан можна розділити на дві групи: перинатальні переживання і трансперсональні переживання.

Перинатальні переживання. Переживання виходу за межі звичайних для людини кордонів тіла і его.

Трансперсональні переживання надзвичайно розширюють відчуття персональної тотожності, включаючи до нього елементи зовнішнього світу та інших вимірів реальності. Трансперсональні переживання можуть вивести нас до епізодів з життя близьких і далеких предків. Ми можемо зазнати повного свідомого ототожнення з іншими людьми, групами людей, тваринами, рослинами і навіть з неорганічними об'єктами і процесами.

Психоделічні і псіхолітичні препарати.

Психоделіки.Одн із способів досягнення ХСС. Для прикладу розглянемо застосування ЛСД [4].

Під впливом ЛСД звичне бачення світу зазнає глибоких зміни. З цим пов'язане ослаблення або навіть тимчасове руйнування кордонів "Я-Ти". Пацієнтам, загрузлим в круговороті егоцентричних проблем, можна, таким чином, допомогти розслабити їх фіксацію і ізоляцію. Результатом може стати поліпшення взаєморозуміння з лікарем і краща сприйнятливість до психотерапевтичного впливу. Підвищена сугестивність під впливом ЛСД працює в тому ж напрямку. Іншою важливою якістю впливу ЛСД, є схильність давно забутих або витіснених переживань знову виникати у свідомості.

У психоделічному процесі створюються умови для глибокого трансформуючого переживання людиною своєї персональної історії і, далі так званої трансперсональної природи - того, що лежить за межами її індивідуальності. У психоделічних станах людина стикається з переживанням реальних сторін свого життя і з несподіваною, що не має аналогів у буденності, феноменологією. Усе це видається в дійсних (впізнаваних), міфологічних і фантасмагоричних образах і переживаннях. Їх осмислення відбувається частково в самих змінених станах свідомості, частково після пройдених сеансів. Найважливішою особливістю психоделії є прояв умов для трансформації психічних змістів, витісненої і забутої інформації, набуття нових позитивних смислів і підстав для конструктивних змін власного життєвого шляху і самовизначення, які ведуть до особистісного зростання

На відміну від психоделічних психолітичні препарати викликають розчинення, дисоціацію свідомості, на рівні його бар'єрів самоконтролю і внутрішньої психічної цензури, вони короткочасні по своїй дії і дозволяють проникати лише на біографічний рівень суб'єкта. Псіхолітіческій ефект дозволяє, в кращому випадку, дозволити актуальні конфлікти в психіці, звільнити ряд "затискачів", які безпосередньо актуальні в тому чи іншому кризі або психотравми, тобто лежать на поверхні. Розгальмовуються ефект псіхолітіков (наприклад, пентотал) полягає і в тому, що ненаркотичні дозування препаратів цього ряду здатні активувати рухову і мовну активність людини. Зокрема, у промові індивід втрачає критичність до своїх поглядів і у нього реалізується балакучість поза мовною цензурою і організації мовлення, що частково знімає стресову напруженість. Аналогічними псіхолітіческімі властивостями володіє відомий всім алкоголь. Таким чином, псіхолітікі знімають накопичені напруги, але не призводять до їх осмислення і, тим більше, до звільняє трансформації

3. Вибрати правильну відповідь: 65. Ознаками психічної патології і психопатологічними розладами зумовлений такий вид порушення взаємодії з реальністю: а) пристосування; б) протистояння;

*в) хворобливе протистояння; г) втеча; д) ігнорування.

Варіант № 30