Програма "12 ступенів" товариства "Анонімні алкоголіки"

1. Визнаємо, що виявилися безсилі перед алкоголем і повністю потрапили під його владу.

2. Віримо, що тільки вища сила здатна нам допомогти.

3. Ввіряємо своє життя і волю Богу, як кожен з нас розуміє Його.

4. Без страху і самообману намагаємося розібратися в собі.

5. Повністю усвідомлюємо свої пороки і визнаємо їх перед Богом, собою та іншими людьми.

6. Готові до того, щоб Бог позбавив нас від пороків.

7. Смиренно просимо Бога допомогти нам виправитися.

8. Згадуємо всіх, кому заподіяли зло, і готові покаятися перед ними.

9. Просимо вибачення у всіх, кому заподіяли зло, і намагаємося виправити скоєне, якщо тільки ці наші спроби не будуть новим злом.

10. Продовжуємо роздуми про себе і свої вчинки, визнаючи всі помилки.

11. Через молитву і роздуми намагаємося наблизитися до Бога, благаючи Його навчити нас Своєї волі і дати сили її виконати.

12. Прийшовши через ці щаблі до духовного преображення, у всіх справах своїх будемо дотримуватися їх і поділимося своїм знанням з побратимами по нещастю.

Найбільш компетентними людьми в цій області є спеціально підготовлені консультанти, колишні алкоголіки, що не вживають алкоголь протягом декількох років і є членами Товариства АА.

Тверезість в Товаристві АА розуміється значно ширше, ніж сама абстиненція, оскільки має на увазі інший, змінений спосіб мислення, сприйняття себе та інших, а також здатність зріло і тверезо жити і функціонувати.

Програма "12 кроків" після невеликої адаптації знайшла застосування в сотнях інших груп самодопомоги. Наприклад, існують групи анонімних наркоманів, анонімних азартних гравців, анонімних ненажер, анонімних осіб з емоційними проблемами, а також групи дорослих дітей алкоголіків.

Сайнанон-групи

Даний вид груп суттєво відрізняється від усіх інших. У сайнанон-групах акцентується увага на вираженні негативних емоцій, гніву, агресії. Навчання новій поведінці проходить в ігровій формі, де кожного члена по черзі "розкладають по кісточках" інші члени групи, "б'ючи" часто по найбільш хворим і значущим суб'єктивним проблемам, виховуючи тим самим толерантність до негативних психологічних впливів. Дана техніка іноді може створювати більшу можливість для індивідуальних і групових змін порівняно з психологічною підтримкою.

Загальні принципи цього варіанту групової психотерапії були розроблені в 1958 р. американцем Ч.Дедеріком, психотерапевтом (в минулому - алкоголіком), який, не будучи професіоналом, намагався знайти дієвий спосіб позбавлення від наркоманії.

Основу взаємодії в цих групах становила конфронтація нових членів з тими, хто вже позбувся своєї згубної пристрасті. Такі члени групи мали перевагу перед професіоналами-наркологами, тому що вже мали свій власний досвід, що дає їм право "напряму" говорити з новачками.

Непідготовленому сторонньому спостерігачеві може здатися, що застосовувана в сайнанон-групах техніка конфронтації - нічим не виправдані нападки і приниження. Проте вже адаптовані до них учасники бачать в безжальному перехресному допиті найефективніший спосіб подолання емоційних блоків і зміни самознищувального способу життя. Наркомани поступово починають розуміти, що в громаді не стануть потурати їх пагубній пристрасті, швидше тут будуть спиратися на їхні потенційні можливості, щоб допомогти їм знайти життєстверджуючі альтернативи відходу від стресу і тривоги в алкогольне або наркотичне оглушення.

Сайнанон-групи не обмежують свою діяльність роботою з алкоголіками і наркоманами. Надалі досвід сайнанон-груп був поширений і на інші контингенти хворих, наприклад для психокорекції людей, які мають фізичні вади. Ефект такого роду груп виявився досить високим.