2. У чому відмінність поглядів філософів та психіатрів XIX ст. На психічну патологію?

пануючі філософські погляди XIX ст.: Е. Кант вважав, що психіатрія - це не медична наука, що психічно хворі належать до компетенції не лікарів, а філософів. Тому їхнім лікуванням займалися філософи. Вони ж і викладали психіатрію. На думку німецьких психіатрів-філософів, психоз треба розглядати як хворобу душі, що є наслідком злої волі або ж гріха. Філософи не визнавали ролі соматичних порушень у виникненні психічних розладів.

погляди психіатрів XIX ст: У німецькій психіатрії існувала школа соматиків. її представники причиною душевних розладів вважали соматичні захворювання.

Наукові погляди в німецькій психіатрії розвивав В. Грізінгер (1876). Він вважав, що основою психічних порушень є патологічні процеси в мозку. Погляди німецьких психіатрів-соматиків сприяли зближенню психіатрії із загальною медициною і мали позитивний вплив на розвиток психіатрії як у Німеччині, так і за її межами.

Після реформи Ф. Пінеля склалися хороші умови для спостереження і наукового аналізу психічних порушень у хворих психіатричних лікарень. Завдяки цьому вже в 30-ті роки ХіХ ст. були отримані важливі наукові результати. У 1882 р. А. Бейль описав прогресивний параліч божевільних. У цей самий період И. Ескіроль виділив клінічні критерії ілюзій, а И. Фальре дав клінічні характеристики алкогольного психозу, циркулярного психозу, психічних порушень при епілепсії. Цими працями французьких психіатрів було покладено початок створення класифікації психозів.

3Вибрати правильну відповідь:

84. Ігрова діяльність, під час якої на тривалий період дитина здатна «перевтілитись» у тварину, видуманий образ чи неживий предмет, називається:

а) фантазуванням;

*б) патологічним фантазуванням;

в) уявленням;

г) галюцинозом;

д) ілюзорною діяльністю.

Варіант № 13.

1. Техніка психокорекції біоенергетичного аналізу.

Основна увага в тілесно-орієнтованії техніці Лоуена приділяється дослідженню функції тіла в їх відношеннях до психіки. За думкою Лоуена, особистість і характер відображаються у фізичнії будові, неврози проявляються у тілесному вигляді – у будові тіла і рухах. Основою біоенергетичного аналізу є положення про те, що відчуття, корті зазнає людина від власного тіла і які проявляються у рухах, служать джерелом для розуміння емоціонального стану. Рухи роздивляться з точки зору основних фізичних законів. Єдина енергія, заключна у тілі, проявляється і у психічних феноменах, і у рухах. Ця енергія і є біоенергією. Метою біоенерготерапії є возз'єднання свідомості і тіла, для чого необхідно звільнитися від перешкод, які заважають спонтанному звільненню тіла від напруження.

При проведенні біоенергетичної роботи слід керуватися певним алгоритмом: 1) слід зібрати інформацію про людину та її проблеми, для чого проводиться ініціальне інтерв'ю, що включає питання про дитячі роки, стосунки з батьками, братами (сестрами), основні дитячі страхи, захоплення, переживання, закоханості, сексуальні фантазії, досвід мастурбації, основні спогади ,що постійно супроводжують пацієнта, дружбу в дитячому садку, школі, подальшому навчанні, про роботу, знайомства, зустрічі з протилежною статтю, основні очікування від життя, виборі шлюбного партнера, конфлікти, сексуальну сферу тощо . 2) необхідно вивчити тіло: дихання, напруження, вкоріненість, позу; 3) слід побудувати початкову тілесну метафору, яка відображатиме психологічні проблеми людини і спрямовуючу тілесну роботу. Діагностика блоків. Клієнт укладається на кушетці на спину. Огляд здійснюється за наступною схемою: 1) його дихання 2) наскільки при диханні еластична грудна клітка 3) наскільки людина може свідомо дихати животом 4) груди і живіт (шляхом обмацування визначається ступінь хворобливості(болю) або відчуття лоскоту,), 5) стегна (техніка та сама ). 6) сідниці (техніка та сама);. 7) наскільки блокований таз 8) ступінь напруги м'язів задньої поверхні шиї і плечей (важливо перевірити напругу паравертебральних м'язів цервікального відділу хребта, особливо в місці з'єднання шиї з черепом (техніки перевірки, як у п 4 )); 9) горлові зажими (проявляються в тихому,чи трохи завищеному голосі, у виникненні «комка» в горлі, спазмах горла , досить частих «подташніваніях»); 10) напруга кругових м'язів рота (при звичному хронічному напруженні цих м'язів напруга не усвідомлюється, при пальпації верхня і нижня губи напружені, щільно зімкнуті, є специфічні кругові зморшки навколо рота, нижня губа може виступати вперед);. 11) напруга жувальних м'язів (як у п 4); 12) напруга кругових м'язів очей (наявність радіальних зморшок, затуманеного погляду, «неживих» очей, відсутність сліз при плачі - ознаки очного блоку); 13) рівень вкоріненняю

Більшість груп тілесно-орієнтованої психотерапії включають фізичний контакт і групову взаємодію. Рухові вправи сприяють поверненню учасників до примітивного емоційного стану, до своєї первинної природи. Одні вправи призначені допомогти забезпечити доступ до заблокованих емоцій гніву, люті, інші допомагають кожному учаснику звільнити емоції.На основі вправ керівник і члени групи роблять висновки про "броню характеру" кожного учасника, блоках спонтанної течії енергії, і роблять аналіз, співвідносячи тілесний стан з психологічними проблемами. В тілесно-орієнтованих психотехніках вважається, що звільнення негативних афектів може призводить до позитивних особистісних змін.