2.Функції вуглеводів в організмі людини

.характерною ознакою вуглеводів є те, що вони містяться не меше двох гідроксильних груп і карбонільну(альдегідну або кетонну) групу.(CnH2mOm)

В організмах вуглеводи виконують цілий комплекс життєво необхідних функцій. Найважливішою з них є енергетична, структурна і захисна. Деякі вуглеводи (пентози, гексози) використовуються в синтезі біологічно активних речовин – нуклеотидних коферментів, нуклеїнових кислот та деяких інших. Добова потреба становить 450-500г.

вуглеводи є основним джерелом енергії, необхідної для забезпечення метаболічних реакцій організму, та важливим резервним енергетичним фондом. За рахунок вуглеводів забезпечується 60...70 % добової енергетичної цінності харчового раціону людини. Важлива роль вуглеводів полягає в енергозабезпеченні клітин головного мозку, де глюкоза є основним енергетичним джерелом, який забезпечує нормальне функціонування центральної нервової системи;

важливою також є пластична, або структурна, функція вуг­леводів. Вони та їхні похідні є обов'язковими компонентами мембранних систем і внутрішньоклітинних включень орга­нізму людини. Вуглеводи входять до складу кісткової та спо­лучної тканини, виконуючи таким чином опорну функцію;

вуглеводи, зокрема глюкоза, є обов'язковим компонентом біологічних рідин організму, вона бере участь у забезпеченні осмотичних процесів;

важлива роль вуглеводів полягає у знешкодженні токсичних продуктів обміну та хімічних речовин.

вуглеводи необхідні для синтезу багатьох біополімерів

Білет №23

1.Способи очищення питної води

Механічні способи очищення – застосовується для очищення води твердих та масляних забруднень.

- Зворотний осмос (гіперфільтрація)– процес фільтрування питної води через напівпроникні мембрани під тиском.

- Ультрафільтрація – мембранний процес розподілу розчинів, осмотичний тиск котрих малий. Застосовується для очищення питної води від високомолекулярних речовин, завислих частинок та колоїдів.

- Електродіаліз- процес сепарації іонів солей в мембранному апараті, котрий здійснюється під впливом постійного електричного чтруму. Електродіаліз застосовується для демінералізації питної води. Основним обладнанням є електродіалізатори, що складаються з катіонітових та аніонітових мембран.

- Хімічне очищення використовується як самостійний метод або як попередній фізико – хімічним та біологічним очищенням. Його використовують для зниження корозійної активності питної води, видалення з них важких металів, очищення стоків гальванічних дільниць, для окисненя сірководню та органічних речовин, для дизинфекції води та її знебарвлення.

- Окислення застосовується для знезараження питної від токсичних домішок ( мідь, цинк, сірководень, сульфіди), а також від органічних сполук. Окиснювачами є хлор, азот кисень, хлорне вапно, гіпохлорид кальцію тощо.

- Фізико – хімічні методи:

- Коагуляція - процес з’єднання дрібних частинок забруднювачів в більші за допомогою коагулянтів. Для позитивно заряджених частинок коаголюючими іонами є аніони, а для негативно заряджених – катіони. Коагулянтами є вапняне молоко, солі алюмінію, заліза, магнію, цинку, сірчанокислого газу тощо. Коагулююча здатність солей тривалентних металів в десятки разів вища, ніж двовалентих і в тисячу разів більша, ніж одновалентних.- Флокуляція – процес агригації дрібних частинок забруднювачів у воді за рахунок утворення містків між ними та малекулами флокулянтів. Флокулянтами є активна кремнієва кислота, ефіри, крохмаль, целюлоза, синтетичні органічні полімери.

2.жири:будова, властивості, біохімічна роль.

Нейтральні жири (гліцериди). Це складні ефі­ри трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Якщо в гліцери­ні всі три спиртові групи етерифіковані жирними кислотами, то такі сполуки називають тригліцеридами, якщо дві групи — дигліцеридами і якщо етерифікована одна спиртова група — моногліцеридами.

Вищі жирні кислоти в жирах представлені головним чином насиченими і ненасиченими ациклічними карбоновими кислотами. В окремих випадках складі жирів зустрічаються циклічні карбонові кислоти та оксикислоти

Жирні кислоти відрізняються між собою температурою плавлення і здатністю розчинятися у воді й органічних розчинниках. Збільшення числа вуглецевих атомів у молекулах насичених жирних кислот супроводжується підвищенням їх температури плавлення.

Деякі ненасичені жирні кислоти не синтезують організмі людини і тварин або утворюються в недостатній кількості Тому їх називають незамінними кислотами. До таких жирних кислот відносяться лінолеву, ліноленову, арахідонову та деякі інші вищі ненасичені жирні кислоти.

В організмах людини і тварин жири нагромаджуються головним чином в підшкірній жировій клітковині, сальнику, капсулі нирок та жирових жирових депо. Це так звані резервні (запасні) жири. Загальна кількість резервних жирів у більшості людей коливається в межах 10—15 % від маси тіла. Однак вміст їх значно змінюється залежно від режиму харчування, інтенсивності роботи, стану організму і інших причин.