
- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •5. Безпека праці в Україні
- •6. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •7. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •8. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •9. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •10.Політика в галузі охорони праці
- •11. Ефективність функціональної структури суоп
- •12. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •13. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •14. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •15. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •16.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •17.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •18. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •19.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •20.Державний нагляд за охороною праці
- •21. Контроль стану умов праці
- •22.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •23.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •24.Запобігання дій електричного струму на людину
- •25. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •26. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •27.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •28. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •29. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці Повтор 25!
- •30. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •31. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •32. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •34. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •35. Страхування від нещасного випадку
- •36.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •37. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •38. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •39. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •40. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •41. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •42. Аналіз виробничого травматизму
- •43. Гарантії прав на охорону праці
- •44. Система управління охороною праці
- •45. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •46. Організація безпечної роботи електроустановок
- •47. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •54. Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •55. Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •56. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •57.Мікроклімат виробничих приміщень
- •58. Оздоровлення повітряного середовища
- •59.Освітлення виробничих приміщень
- •60. Захист від шуму у виробничому середовищі
- •61. Захист від вібрації
- •62. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •63. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •64. Захист від іонізуючих випромінювань
- •65. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •66. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •67. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •68. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •69. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •70. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •71. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •72. Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •73. Евакуація людей з будівлі
- •74.Пожежогасіння
- •75.Протипожежне водопостачання
- •76. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •77. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •78. Класифікація вибухо і пожежонебезпечних зон
- •79. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •80. Протипожежні перешкоди
- •81. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •82. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •83. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •84. Державний пожежний нагляд
- •85.Первинні засоби гасіння пожеж
- •86. Пожежна техніка
- •87. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •88. Противопожежне водопостачання
- •89. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •90.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •91.Попередження пожеж та вибухів
- •92.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •93. Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
77. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
Основним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний його вибір і експлуатація, особливо у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ЛУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні зони.
Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть з'явитися вибухонебезпечні суміші.
Клас В-І — зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.
Клас В-Іа — зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і парів можлива лише внаслідок аварії або несправності.
Клас В-Іб — ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають наступні особливості:горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах;
при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший 5% загального об'єму приміщення (зони); горючі гази і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами.
Клас В-Іг — простір навколо зовнішніх установок, які містять горючі гази або ЛЗР (наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами, естакад для зливання і наливання ЛЗР тощо).
Клас В-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних, режимах роботи.
Клас B-Па — зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об'єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки.
Пожежонебезпечна зона — це простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях, а також при їх складуванні.
Клас П-І — зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.
Клас П-ІІ — зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я понад 65 г/м3 об'єму повітря, або вибухо- небезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій. ,
Клас П-Иа — зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини, що нездатні переходити у завислий стан.
Клас П-ІП — зони, що розташовані ззовні та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, або тверді горючі речовини.
У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, B-Па також повинні мати вибухозахищене виконання.