- •1.Сутність міжнародного бізнесу
- •2.Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •3. Сутність, цілі та ф-кції міжнародного менеджменту.
- •4. Концепції та моделі міжнародного менеджменту.
- •6. Національні школи менеджменту
- •7. Середовище міжнародного менеджменту та його характеристика
- •8. Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій
- •9.Класифікація та типи корпорацій, діючих на світовому ринку
- •10. Основні елемент зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •11. Особливості аналізу зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •12. Сутність і сфера дії міжнародного маркетингу.
- •41.Закони мотивації Мак-Грегора, Герцберга та Маслоу
- •42. Форми стимулювання персоналу
- •16.Сутність та основні етапи стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •57. Планування міжнародних нддкр: Це моделі технологічної кривої, модель Герпотта, Модель Пірсона/Брокхофа/Бемера Модель технологічної кривої
- •Модель Герпотта
- •Модель Пірсона/Брокхофа/Бемера
- •13. Особливості міжнародних маркетингових досліджень та сегментації міжнародних ринків
- •14. Міжнаподний маркетинг-мікс
- •55. Сутність та особливості технологічної політики міхнародних корпорацій
- •67.Форми і методи здійснення іноземних інвестицій
- •66.Міжнародні лізингові операції
- •70. Етика у міжнародному бізнесі
- •73.Корпоративна культура та етичні стандарти
- •91. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу
- •96. Структура бізнес-плану.
- •27. Прийняття корпоративних рішень
- •23. Сутність та етапи прийняття управлінських рішень у мінародних корпораціях
- •24. Джерела інформації для прийняття рішень
- •25. Чинники, що впливають на прийняття рішень
- •27. Прийняття рішень на рівні стуктурних підрозділів
- •18. Корпоративні стратегії розвитку
- •40. Кадрова політика міжнародних корпорацій
- •43. Управління персоналом у структурних підрозділах міжнародних корпорацій
- •62.Сутність міжнародної торгівлі, її види , форми та закономірнності розвитку
- •63. Договірні пнринципи торговельних операцій міжнародних корпорацій
- •64. Уніфіковані правила міжнародної торгівлі
- •65. Кредитні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності
- •68. Функції та механізм інвестиційного менеджмсенту міжнародних корпорації
- •17.Рівні стратегічного планування в міжнародних корпораціях
- •61. Методи захисту від валютних ризиків.
- •63. Договірні принципи торговельних операцій міжнародних корпорацій.
- •64. Уніфіковані правила міжнародної торгівлі.
- •69. Конфлікти в системі міжнародного менеджменту.
- •66. Міжнародні лізингові операції.
- •68. Функції і механізм інвестиційного менеджменту міжнародної компанії.
- •67. Форми і методи здійснення іноземних інвестицій.
- •70. Етика в міжнародному бізнесі.
- •62. Сутність міжнародної торгівлі (мт), її види, форми та закономірності розвитку.
- •82. Джерела фінансових ресурсів для субєктів міжнародного бізнесу.
- •85. Комплексене дослідження міжнародного ринку.
- •83. Інформаційні технології в системі управління міжнародним бізнесом.
- •81. Джерела інформації для суб`єктів міжнародного бізнесу.
- •84. Комерційне посередництво як вид міжнародного бізнесу
- •86. Кризові ситуації: сутність, причини, наслідки.
- •87. Методи управління міжнародним бізнесом. Класифікація та характеристика.
- •88. Механізм фінансової підтримки міжнародного бізнесу.
- •3.1.Короткострове фінансування фірми.
- •3.2.Довгострокове фінансування компанії.
- •89. Податкові умови діяльності тнк.
- •90. Організаційні структури інноваційного бізнесу.
- •2.Періодизація розвитку міжнародного бізнесу.
- •10.Основні елементи зовнішнього середовища міжнародного бізнесу.
- •3.Сутність, цілі ті функції мм.
- •4.Концепції та моделі мм.
- •5.Міжнародні корпорації в системі мм.
- •Сутність міжнародного бізнесу.
- •6.Національні школи менеджменту.
- •7.Середовище мм та його характеристика.
- •8.Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій.
- •87. Методи управління міжнародним бізнесом:класифікація і характеристика
- •90. Організаційні структури інноваційного бізнесу
- •92. Основні види і завдання міжнародного бізнесу
- •93. Правові засади розвитку міжнародного бізнесу в Україні
- •94. Роль інформації в управлінні міжнародним бізнесом
- •95. Роль консалтингу в управління міжнародним бізнесом
- •96. Структура бізнес-плану
- •97. Сутність та концепції управління міжнародним маркетингом
- •98. Технопарки та технополіси
- •100. Франчайзинг як вид бізнесу
- •93.Правові засади розвитку міжнародного бізнесу в Україні.
- •97. Сутність та концепції управління міжнародним маркетингом.
- •91.Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
90. Організаційні структури інноваційного бізнесу
Під іноваціями в широкому змісті розуміється прибуткове використання нововведень у виді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру.
В світі відбулось становлення класифікації інноваційних структур. Потрібно зазначити декілька їх основних типів: технополіси, технопарки ( дослідницькі, технологічні, промислові, аграрні), рекреаційні зони, інноваційні бізнес-інкубатори та інноваційні центри.
Зараз найбільш прогресивною формою організації поміж інноваційних структур вважається технополіс, основна мета якого – формування науково-виробничого середовища для ефективного розвитку науково-технічних розробок. Крім того навколо цього середовища утворюється потужна соціально-побутова сфера, яка допомагає людям отримати достатні блага для повноцінного життя у такому полісі. Тобто відбувається повноцінний процес містобудування.
Загалом технополіс – це територіальне утворення міського або селищного типу, яке зорієнтоване на забезпечення найкращих умов для взаємодії науки, промисловoсті, комерційного застосування результатів фундаментальних і прикладних досліджень та підтримки малих науково-дослідних, дослідницько-виробничих підприємств в галузі високих технологій.
Cтворення технополісу передбачає реалізацію нового підходу до регіонального розвитку, який полягає в децентралізації влади та посиленні влади самоврядних громад, в житлових комплексах та промислових зонах великих міст відбувається зняття перенавантаження за рахунок більш активного розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури передмість. В окремих випадках будівництво технополісу передбачає будівництво повністю нового міста з сучасними дослідницькими центрами, закладами освіти, мережами комунікацій та житловими масивами тощо.
Дослідницький (науковий парк) – інноваційна структура, до складу якої може входити декілька інкубаторів та зрілих фірм, що займаються промисловим впровадженням наукових розробок. В залежності від місця розміщення (центр міста або передмістя) середні розміри таких парків коливаються від 0,5 до 10 га.
Технологічний парк – інноваційна структура, до складу якої входять фірми та лабораторії, що займаються впровадженням нових технологій у виробництво. За класичного випадку у таком парку реалізується повний цикл “дослідження – розробка – серійне виробництво”. Середні розміри території коливаються від 3 до 15 га та більше.
Промисловий (грюндерський парк) – інноваційна структура, яка об’єднує фірми, фінансово-комерційні структури для надання допомоги виробництвам, що розвиваються. В залежності від способу їх розміщення і організації середні розміри території таких парків коливаються від 5 до 50 га та більше.
Агротехнополіс – це територіальне утворення, яке охоплює переважно села та селища міського типу і зорієнтоване на забезпечення найкращих умов для взаємодії науки, сільського господарства, комерційного застосування результатів фундаментальних і прикладних досліджень та підтримки малих науково-дослідних, дослідницько-виробничих агропідприємств в галузі нових агротехнологій. Середні розміри території можуть коливатись від кількох сот гектарів до десятків тисяч гектарів.
Інноваційні бізнес-інкубатори – інноваційні структури, які першочергово підтримують інноваційне підприємництво та тих підприємців, які з будь-яких причин не можуть самостійно розпочати власну справу. Загалом в світі різниться визначення даної інноваційної структури, доречі, як і інших вище згадуваних. Ідея інноваційного бізнес-інкубування полягає у створенні своєрідного координаційного центру на регіональному рівні, метою діяльності якого є впровадження програми підтримки та розвитку наукомісткого підприємництва на практиці.
Пошириним типом інноваційних структур також є інноваційний центр, який діє на зразок асоціації підприємств і фірм, що об’єднані спільною метою досягнення високого комерційного результату на основі використання науково-технічних розробок та винаходів. Дуже часто офіси таких фірм знаходяться в одному приміщенні, яке добре пристосоване до ведення переговорів, проведення навчальних занять, підготовки та здійснення рекламних та виставкових заходів. Зазвичай адміністрацію цього приміщення і називають інноваційним центром.
Загалом потрібно сказати, що в світі не існує чіткої класифікації інноваційних структур.
91. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
Всі можливі органiзац.-прав.форми можна розділити на декілька логічних груп:
- товариства;
- підприємства з обмеженою відповідальністю;
- інші об'єднання. Згідно з законодавством багатьох країн товариства поділяються на два види:
- повні товариства;
- командитні товариства .У повних товариствах усі учасники відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном і грошима. Повні товариства створюють, як правило, ті люди, що бажають безпосередньо управляти справами товариства.
У командитних товариствах частина учасників робить внесок, але не бажає брати участі у роботі підприємства, їхня відповідальність обмежена тільки їхніми внесками. Інші ж відповідають за зобов'язаннями товариства всім майном і безпосередньо управляють його справами.
Товариство з обмеженою відповідальністю є одним з найбільш розповсюджених видів господарських товариств в Україні. Згідно з Законом України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю — це товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків.
У випадках, передбачених установчими документами, учасники, що не повністю сплатили внески, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини внеску.
Раніше могли створюватися і такі об'єднання, як картелі - договірні асоціації підприємств, що регулюють поведінку своїх учасників на ринку, але на сьогодні їх створення заборонено.
Прикладом об'єднання є також і консорціум - тимчасова угода між декількома банками або промисловими підприємствами для спільного розміщення позики або здійснення єдиного капіталомісткого промислового проекту. Відносини в консорціумах будуються на договірних основах, майно або кошти не передаються у спільну власність.