3. Сутність, цілі та ф-кції міжнародного менеджменту.

Міжнародний менеджмент – це процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі та отриманні завдяки цьому додаткових переваг і заощадження часу. Існує 4 ф-ції: Планування. Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запитання: Організація. Як тільки план складений, необхідно підготувати та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокрема, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівництва матеріалів. Мотивація. Мотивація — це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів'я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє». Зробити роботу якісно чужими руками — завдання не з простих. Для цього необхідні: талант, знання та вміння.

Контроль. Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю, тобто порівняння фактичних результатів із запланованими. Основні завдання міжнар-го менеджменту: комплексне вивчення, аналіз ьта оцінка зовнішнього середовища міжн-го бізнесу; аналіз та оцінка культурологічних особливостей країн-партнерів при виборі стратегічних, тактичних та оперативних рішень щодо функціонування та розвитку організації; оцінка та вибір організаційно-правових форм реалізації зовнішньої діяльності; фомування та розвиток міжнародного колективу організації, її підрозділів в інтересах максимального використання потенціалу співробітників; пошук, розвиток та ефективне використання різних можливостей міжнародного бізнес-сервісу.

4. Концепції та моделі міжнародного менеджменту.

Розрізняють чотири концепції міжнародного менеджменту: 1. Етноцентрична концепція полягає в орієнтації міжнародної корпорації на використання методів і принципів управління в країні базування. А тому в рамках корпорації використовується єдиний стиль (єдина політика) управління у всіх державах, де є підрозділи даної

міжнародної компанії. 2. Поліцентрична концепція виходить з того, що умови бізнесу в державах базування структурних підрозділів корпорації відмінні від умов в країні місцезнаходження штаб-квартири міжнародної компанії, і використання стилю управління, характеристики для головної (материнської компанії) можливе лише з великими втратами. Тому в закордонних

підрозділах міжнародної компанії стиль управління пристосовують до місцевих умов.

3. Регіоцентрична компанія міжнародного менеджменту базується на положенні про те, що увесь світ є однорідним ринком і регіональна інтеграція супроводжується збереженням базових стилів менеджменту. 4. Геоцентрична концепція міжнародного менеджменту полягає в тому, що оптимальна підприємницька діяльність корпорацій у різних країнах можлива лише завдяки одночасному використанню переваг стандартизації і пристосування. Головна компанія і її закордонні підрозділи в цьому випадку

не можуть більше розглядатися як незалежні підприємницькі структури, а мають бути пов’язані між собою як складові частини глобально орієнтованої мережі поділу праці, спеціалізації. Менеджмент міжнародних корпорацій в сучасних умовах спланований

на підвищення рівня глобалізації бізнесу. Цьому можуть сприяти різні фактори, передусім впровадження технологічних інновацій, зниження виробничих затрат, висока надійність та якість продукції. Раціональне поєднання усіх існуючих факторів глобалізації з цілями і завданнями міжнародних корпорацій забезпечують різні моделі міжнародного менеджменту. Виділяють такі моделі міжнародного менеджменту:Інтернаціональна (міжнародна) модель. Вона характеризується такими особливостями:- закордонні підрозділи використовують принципи менеджменту головної компанії, здійснюється інтенсивний контроль і координація; - здійснюється інвестиційний контроль і координація закордонних підрозділів материнської компанії.

Мультинаціональна модель міжнародного менеджменту: -закордонні підрозділи мають відносну самостійність у прийнятті управлінських рішень; _ координація і контроль здійснюються в основному через особливі

відносини менеджменту материнської компанії і менеджерів закордонних підрозділів.

Глобальна модель міжнародного менеджменту характеризується такими особливостями: _ досягнення ефективності бізнесу базується на централізації капіталів, ресурсів і компетенції; _ двобічний потік товарів і кадрів від материнської компанії до

закордонних підрозділів; _ відзначається високий ступінь стандартизацій виробництва і завдяки чому скорочуються його витрати, розширюються ринки збуту. Транснаціональна модель характеризується: _ усуненнях ієрархічних відносин між головною (материнською) командою і її закордонними підрозділами; _ використанням національних особливостей закордонними

підрозділами у процесі реалізації стратегії корпорації.