- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
Декларування безпеки передбачає: оцінку ризику виникнення на промислових об'єктах НС із урахуванням визначення джерел загрози, умов розвитку і можливих наслідків аварій, катастроф, у тому числі викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище;
- оцінку готовності до експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог техногенної безпеки;
- аналіз достатності та ефективності мер по попередженню, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на промислових об'єктах.
Сертифікація продукції
Сертифікація організується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції, що випускається, установленим вимогам, якості безпеки для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і майна.
Сертифікація може носити обов'язковий і добровільний характер і здійснюється спеціально вповноваженими структурами органів державної, виконавчої влади і місцевого самоврядування.
12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
Шляхи дозволу цієї складної проблеми представляються наступними:
- удосконалювання законодавчої і нормативної бази по зміні об'єктів підвищеної небезпеки убік жорсткіших вимог по безпеці;
- закриття і реконструкція підприємств із застарілою технологією і виробленими строками експлуатації;
- введення в містобудівні норми і правила твердих вимог функціонування промислових зон в міській границі та за її межами.
Системи екологічної експертизи
Екологічній експертизі повинні підкоряти всі проекти законодавчих і нормативно-технічних документів, пов'язаних з розвитком техносфери і експлуатацією навколишнього середовища. Екологічну експертизу повинні проходити всі види діяльності від стадії планування до реалізації діючих об'єктів і комплексів, а також всі населені пункти.
Розробка цільових природно-охоронних програм
Метою таких програм є створення безпечних умов життя людини і відновлення якості природного середовища. Реалізація цієї мети повинна дати можливість довести зміст шкідливих речовин у гідросфері, атмосфері та ґрунті до гранично допустимих показників, забезпечити збереження в відновлення ландшафтів і біорізноманіття.
Пріоритетними напрямками цільових програм є:
- керування природоохоронною діяльністю і станом природного середовища;
- охорона природи;
- зниження техногенного навантаження на природне середовище і середовище перебування людини;
- ресурсозбереження;
- екологічна освіта і виховання.
Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
Державна система моніторингу навколишнього середовища - це система спостереження, збору, обробки, передачі, зберігання і аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його зміни і розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень по попередженню негативних змін стану навколишнього середовища і дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу є частиною національної системи інформаційної інфраструктури, зв'язаної по завданням і цілям з аналогічними системами інших держав.
Система моніторингу спрямована на:
- підвищення рівня інформації про екологічний стан навколишнього середовища;
- підвищення оперативності і якості інформаційного обслуговування всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб;
- сприяння розвитку міжнародного співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки.
Основними завданнями суб'єктів моніторингу є:
- довгострокове систематичне спостереження за станом навколишнього середовища;
- аналіз екологічного стану навколишнього середовища;
- інформаційно-аналітична підтримка ухвалених рішень у сфері охорони навколишнього середовища;
- інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій;
- розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.