- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
8.3 Інженерний захист
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і ризиком виникнення НС здійснюються заходи інженерного захисту території, які включають:
- облік під час розробки генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення НС на окремих територіях і в регіонах;
- здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків НС для безпеки населення і навколишнього середовища у випадку виникнення таких ситуацій;
- будівництво споруд, будинків, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;
- розробка і впровадження заходів щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об'єктів;
- створення комплексних схем захисту населених пунктів і об'єктів від небезпечних природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протипаводкових, протисельових, протилавинних, протиерозійних і інших інженерних споруд спеціального призначення.
Укриття в захисних спорудах
Для забезпечення вкриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруджень шляхом:
- комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогоджуваного розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності приєднання і використання частини приміщень для вкриття населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;
- обстеження і узяття на облік підземних і наземних будівель і споруджень, що відповідають захисним вимогам, споруджень підземного простору населених пунктів, гірських вироблень і природних порожнеч;
- дообладнування з урахуванням вимог захисту підвальних і інших поглиблених приміщень;
- будівництва поглиблених споруджень, інших нерухомих об'єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту;
- будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій найпростіших укриттів;
- будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.
Захисні споруди підрозділяються по:
місткості: малої місткості (150-600 чол); середньої місткості (600-2000 чол); великої місткості (більше 2000 чол);
призначенню: для захисту населення; для розміщення органів керування і медичних установ;
місцю розташування: вбудовані; що знаходяться окремо; метрополітени; у гірських виробленнях;
термінам будівництва: побудовані заздалегідь; швидкозбудовані;
захисним особливостям: сховища; протирадіаційні вкриття (ПРУ); найпростіші вкриття – щілини (відкриті і перекриті).
Сховища повинні будуватися з обліком наступних основних вимог:
- забезпечувати безперервне перебування в них людей не менш 2 діб;
- будуватися на ділянках, які не затоплюються;
- бути на відстані від мереж водостоку і каналізації;
- не дозволяється прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховища;
- прокладка трубопроводів каналізації і водопостачання допускається при наявності вимикаючих пристроїв;
- мати входи і виходи з тим же ступенем захищеності, що і основні приміщення, а на випадок завалу мати аварійний вихід.
Протирадіаційні вкриття (ПРУ) використаються головним чином для захисту від радіоактивного зараження населення сільської місцевості і невеликих міст; крім того, вони захищають від рідкокрапельних отруйних речовин і частково від хімічних і бактеріологічних аерозолів. Частина з них будується завчасно в мирний час, інші зводяться (пристосовуються) тільки в передбаченні надзвичайних ситуацій або виникненні загрози збройного конфлікту.
Найпростіші укриття будуються на маршрутах евакуації і тимчасово в заміській зоні, коли кількість існуючих сховищ не забезпечує необхідну кількість людей.
Захисне спорудження повинне завжди перебувати в готовності до прийому людей. Поняття готовності захисного спорудження містить у собі комплекс вимог, яким повинні відповідати сучасні сховища і укриття для забезпечення захисту людей.
Найважливішими із цих вимог є:
- цілісність конструкцій і встаткування;
- надійна герметизація приміщень і наявність систем повітропостачання;
- оснащення сховищ і вкриттів санітарно-технічним і іншим устаткуванням, контрольно-вимірювальними приладами, забезпеченістю запасами води;
- справність систем внутрішнього встаткування, приладів і пристроїв, наявність потрібного оснащення інвентарю і документації по експлуатації і ін.;
- підготовленість обслуговуючого персоналу;
- належний санітарний стан приміщень.