- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Модуль 2. Цивільна оборона
Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
У цей час міжнародне право з питань захисту людей, в основному, базується на чотирьох Женевських Конвенціях (12 серпня 1949 р.) і двох Додаткових Протоколу до Женевських Конвенцій (8 червня 1977 р.).
У Конвенціях викладаються норми гуманності, під час війни, стосовно поранених, хворих у діючих арміях і на флоті, осіб, що потерпіли корабельну аварію, обігу з військовополоненими, а також захисту цивільного населення.
В умовах сучасного ведення воєн Конвенції не забезпечують повний захист всім жертвам. Додаткові Протоколи розширюють і поглиблюють правове поле в справах захисту осіб, що беруть участь у збройному конфлікті.
У цих документах дається чітке визначення всім учасникам конфлікту. Так, особи, що входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях. Будь-який комбатант, що попадає під владу противної сторони, є військовополоненим. Всі військовополонені користуються захистом.
Всі поранені, хворі і особи, що потерпіли корабельну аварію, незалежно від того, до якої сторони вони належать, користуються повагою і захистом. При всіх обставинах з ними поводяться гуманно і надають їм у максимально можливій мері і у найкоротший термін медичну допомогу і догляд, що вимагає їхній стан. Між ними не проводиться ніякого розходження, по яким би те не було міркуванням, крім медичних.
Цивільне населення повинне ставитися з повагою до перерахованих категорій осіб, навіть якщо вони належать до противної сторони, і не допускати стосовно них актів насильства.
Осіб, що перебувають під владою противної сторони, заборонено піддавати фізичному або психічному насильству або шкоді шляхом якої-небудь невиправданої дії або недогляду. Зокрема забороняється піддавати таких осіб навіть із їхньої згоди: фізичним каліцтвам, медичним або науковим експериментам, видаленню органів або тканин для пересадження.
Проти зазначених осіб забороняються репресалії.
У четвертій частині Першого Додаткового Протоколу обмовляється захист цивільного населення від наслідків воєнних дій. Для забезпечення поваги і захисту цивільного населення і цивільних об'єктів сторони, що перебувають в конфлікті, повинні завжди проводити розмежування між цивільним населенням і комбатантами, а також між цивільними об'єктами і військовими об'єктами і відповідно направляти свої дії тільки проти військових об'єктів.
Цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктами нападів. Забороняються акти насильства або погрози насильством, що мають основною метою тероризувати цивільне населення.
Напад невиборчого характеру забороняються, а зокрема:
- напади, які не спрямовані на конкретні військові об'єкти;
- засоби ведення бойових дій, які не можуть бути спрямовані на конкретні військові об'єкти;
- напади, що попутно тягнуть за собою втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і збиток цивільним об'єктам.
Забороняється напад на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій.
Присутність або пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб не повинні використатися для захисту певних пунктів або районів від воєнних дій, зокрема, у спробах захистити військові об'єкти від нападу або прикриття воєнних дій.
Напади повинні строго обмежуватися військовими об'єктами, тобто об'єктами, які в силу свого розташування, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні дії. У випадку сумніву в тім, чи не використається об'єкт, що призначений для цивільних цілей, наприклад місце відправлення культу, житловий будинок або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об'єкт використається в цивільних цілях.
Відносно захисту культурних цінностей і місць відправлення культу забороняється:
- робити які-небудь ворожі акти, спрямовані проти тих історичних пам'ятників, творів мистецтва або місць відправлення культу, які становлять культурну або духовну спадщину народів;
- використати такі об'єкти для підтримки військових зусиль;
- робити такі об'єкти об'єктами репресалій.
У Протоколах обмовляється захист об'єктів необхідних для виживання цивільного населення і захист природного середовища. Так забороняється використати голод серед цивільного населення як метод ведення війни, а відповідно до цього забороняється піддавати нападу або знищувати, вивозити або приводити в непридатність запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви, худобу, споруди для постачання і запаси питної води, а також іригаційні спорудження.
При веденні бойових дій повинна проявлятися турбота про захист природного середовища від великого, довгострокового і серйозного збитку. Це мається на увазі заборона використання методів або засобів ведення війни, які заподіюють такий збиток природному середовищу і тим самим завдають шкоди здоров'ю або життю населення.
У Документах особлива увага приділяється захисту установок і споруд, які містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби і атомні електростанції не повинні ставати об'єктом нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є військовими, якщо напад може викликати вивільнення небезпечних сил і наступні важкі втрати серед цивільного населення.
Шоста глава Першого Додаткового Протоколу дає визначення Цивільної оборони і установлює завдання ГО.
«Цивільною обороною» є виконання деяких або всіх згаданих нижче гуманітарних завдань, спрямованих на те, щоб захистити цивільне населення від небезпек і допомогти йому усунути безпосередні наслідки воєнних дій або лих, а також створити умови, необхідні для його виживання. Цими завданнями є: оповіщення; евакуація; надання сховищ; проведення заходів щодо світломаскування; рятувальні роботи; медичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійна допомога; боротьба з пожежами; виявлення і позначення небезпечних районів; знезаражування і інші подібні міри захисту; термінове надання даху і постачання; термінова допомога у відновленні і підтримці порядку в районах лиха; термінове відновлення необхідних комунальних служб; термінове поховання трупів; допомога в збереженні об'єктів, істотно необхідних для виживання; додаткова діяльність, необхідна для здійснення кожної з вищезгаданих завдань, включаючи планування і організацію, але не обмежувана цим.