Основні захисні заходи від поразки електричним струмом

До них ставляться:

1. Застосування малих напруг і низьковольтних електричних мереж. Для забезпечення безпеки електроспоживачів варто застосовувати напругу до 42 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою – 36 В, а в особливо небезпечних-12В.

2. Контроль ізоляції.

3. Захисне заземлення

4. Захисне автоматичне відключення.

5. Захист від випадкового торкання до струмопровідних частин.

6. Вирівнювання потенціалів для виключення виникнення крокової напруги.

До організаційних заходів електробезпечності належать:

а) вимоги до електротехнічного персоналу:

- вік персоналу для самостійної роботи зобов'язаний бути не менше 18 років;

- персонал не повинен мати хвороб і каліцтв, що перешкоджають роботі на електроустановках;

- допуск до роботи тільки навченого персоналу;

б) всі роботи на електроустановках повинні виконуватися строго відповідно до правил.

До технічних заходів електробезпечності належать:

- відключення від напруги робочого місця при налагоджувальних роботах;

- установка попереджуючих, заборонних плакатів і огороджень;

- перевірка відсутності напруги;

- накладка переносних захисних заземлень на відключені струмопровідні частини.

Захисними засобами в електроустановках називаються прилади, апарати, переносні пристосування і пристрої, що служать для захисту персоналу від поразки електричним струмом, а також від впливу електричної дуги, продуктів її горіння і т.д.

Ізолюючі захисні засоби - це вироби, виготовлені з діелектрика (бакеліт, текстоліт, порцелян, гума, пластмаса та ін.). Вони, у свою чергу, діляться на основні і додаткові.

Основні захисні засоби - це такі, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електричної установки. До них відносяться: вимірювальні штанги; покажчики напруги; спеціальні пристрої для ремонтних робіт, індикатори.

Додаткові захисні засоби - це засоби, не гарантуючі надійну ізоляцію від робочої напруги і, що з’являються додатковим заходом. До них належать діелектричні рукавички, діелектричні боти та калоші, діелектричні коврики; ізолюючі підставки.

До огорочуючих захисних засобів відносяться: ширми, бар'єри, щити, сітки і т.д.; попереджуючі та заборонні плакати.

Захист від електромагнітних випромінювань

Для запобігання професійних захворювань, що виникають під впливом ЕМП, установлені допустимі норми опромінення.

Як захисні засоби і заходи застосовуються: захист часом, відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання, екранування робочих місць, засоби індивідуального захисту, виділення зон випромінювання.

Методами захисту від дії ІЧ (інфрачервоного) випромінювання є: теплоізоляція гарячих поверхонь, охолодження поверхонь, що випромінюють тепло, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту, організація раціонального режиму роботи і відпочинку.

Зниження інтенсивності УФ опромінення досягається захистом відстанню, екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розміщенням робочих місць.

Для захисту від лазерного випромінювання застосовують: телевізійні системи спостереження, захисні екрани (кожухи), огородження зони дії лазера, ЗІЗ - спеціальні протилазерні окуляри, маски, халати, рукавички.