- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
По своїм цілям, методам реалізації, технічному забезпеченню, а також напрямкам завдань і рівням професійної орієнтації АРІНР можна якісно розділити на аварійно-рятувальні роботи, роботи невідкладного характеру, а також відновні.
Аварійно-рятувальні роботи - це роботи, спрямовані на пошук, порятунок і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей і захист навколишнього середовища при виникненні надзвичайних ситуацій, вимагаючих залучення працівників, що мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту і оснащення. Левина частка зусиль при проведенні аварійно-рятувальних робіт спрямована безпосередньо на захист людини, Ії життя і здоров'я.
Аварійно-рятувальні роботи при виникненні НС і її ліквідації включають:
-
розвідку маршрутів аварійно-рятувальних сил і ділянок, об'єктів зон проведення робіт;
-
локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках робіт;
-
пошук уражених і витягання їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;
-
розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених споруджень і порятунок людей, що перебувають у них.
Характер і обсяги АРР багато в чому визначаються конкретною ситуацією і масштабами (рівнем) НС. У загальному виді АРР включають:
-
розвідку зон поразки при техногенних НС і районів стихійних лих при НС природного характеру;
-
визначення в умовах НС маршрутів висування до небезпечних зон (районів) і усередині них;
-
пошук потерпілих у зонах (районах) НС і витягання їх із завалів, ушкоджених палаючих будинків, засипаних, затоплених споруджень, загазованих, задимлених приміщень;
-
розкриття завалених підвальних і інших приміщень;
-
надання першої медичної (долікарської) і лікарської допомоги постраждалих, евакуації їх у лікувальні установи;
-
вихід (вивіз) населення із зон (районів) НС у безпечні місця (райони);
-
санітарну обробку уражених і знезаражування їхнього одягу;
-
знезаражування територій, споруджень, транспорту виробничих і житлових будинків (при необхідності);
-
оточення і охорону території з метою забезпечення характерних і інших заходів.
Не менше значення в ході ліквідації НС має також якісне і своєчасне проведення цілого комплексу інших невідкладних робіт. У відміні від АРР, націлених на надання допомоги постраждалим, ці роботи, як правило, спрямовані на розширення можливостей і якості аварійно-рятувальних робіт, а також відновлення окремих елементів життєдіяльності територій.
Комплекс невідкладних і відбудовних робіт при ліквідації НС передбачає:
-
тимчасове відновлення транспортних шляхів і дорожніх споруджень для забезпечення пересування аварійно-рятувальних формувань у зони поразки і райони лих;
-
локалізація техногенних аварій, флегматизація розвитку аварійних ситуацій і переростання їх у НС вищих рівнів на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;
-
тимчасове відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку, електропередач і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення більше ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт;
-
зміцнення або обвалення нестійких конструкцій, що загрожують обвалом, що перешкоджають безпечному руху і веденню рятувальних робіт;
-
тимчасове відновлення водозабірників і очищення води;
-
забезпечення охорони і вивозу (виносу) з небезпечних зон (пожеж, затоплень) значних матеріальних цінностей (банківських, музейних, торговельних точок) і т.д.;
-
здійснення залежно від необхідних заходів щодо недопущення виникнення вторинних органів і факторів.
Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи.
На першому етапі вирішуються завдання: по екстреному захисту населення; по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків; по підготовці до виконання РІНР.
На другому етапі проводяться: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, ушкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони ураження, аварії, осередку зараження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезаражування одягу, майна, техніки, територій; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.
На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС: відновлення і будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезаражування продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезаражування майна, території, техніки.
Всіма АРІНР керує уповноважений керівник по ліквідації НС, призначуваний відповідно до діючого законодавства. Йому ж підкоряються і всі сили, виділені для ліквідації НС. Основу цих сил становлять професійні аварійно-рятувальні формування державних і комунальних аварійно-рятувальних служб, а також сили і засоби функціональних підсистем і їхніх ланок і аварійно-рятувальні служби громадських організацій і об'єктів господарської діяльності. Залежно від класу, групи виду НС до її ліквідації можуть залучатися формування професійних спеціалізованих аварійно-рятувальних служб при НС, пов'язаних з небезпечними хімічними речовинами, газовими викидами, підводними і надводними роботами і т.д.