- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організуються і проводяться:
- бактеріологічна розвідка і індикація бактеріальних засобів;
- карантинний режим або обсервація відповідно до рішення старшого начальника;
- санітарна експертиза;
- контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу, їхнє знезаражування;
- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а так само санітарно-роз'яснювальна робота.
При організації робіт з ліквідації осередку бактеріологічної поразки враховуються:
- здатність бактеріальних засобів збуджувати інфекційні захворювання серед людей і тварин;
- здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися в навколишнім середовищі;
- наявність і тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;
- складність лабораторного виявлення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;
- небезпека зараження особового складу формувань і необхідність використання засобів особистого захисту.
У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів, у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних установлюється зона карантину або зона обсервації; намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а так само порядок застосування сил і засобів для ліквідації осередку бактеріологічної поразки.
Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться екстрена профілактика - застосування специфічних для даного збудника препаратів: антибіотиків, сироваток і ін., своєчасне використання, яких зменшить кількість жертв, і буде сприяти прискореній ліквідації осередку поразки.
Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріологічної поразки залучаються в першу чергу сили і засоби, що перебувають на території осередку, у тому числі СЕС, ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки і ін. медичні і ветеринарні установи і формування.
11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
інших невідкладних робіт
Проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації НС вимагає, відповідно до законодавства, спеціальної фізичної і психологічної підготовки.
Центральне місце в системі підготовки особового складу АРФ грає професійна спеціальна підготовка - рятувальника загального призначення, рятувальників спеціалізованих формувань - газорятівників, горнорятівників, рятувальників на водних об'єктах і водному середовищі, професійних пожежних підрозділів, формувань медицини катастроф і т.д.
Виходячи з різноманіття конкретних надзвичайних ситуацій і можливих небезпек, правила безпеки при проведенні АРІНР можна умовно, але досить обґрунтовано розділити на 2 рівні:
-
загальні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
-
спеціальні норми і правила безпеки при проведенні певних робіт.
Принципово будь-яка аварійно-рятувальна робота сполучена з небезпекою, тому що здійснюється в умовах НС і в зонах поразки (райони НС). У загальному випадку, незалежно від класу, групи і виду НС, це можуть бути цілком певні небезпеки. Це можливість травматичної поразки (механічного впливу на організм), екстремального температурного впливу - опіків і переохолодження, токсичного впливу - поразки органів подиху і токсикація, отруєння і поразка шкірного покриву токсичного походження.
Правила безпеки при проведенні АРІНР передбачають, насамперед, забезпечення, при їхньому дотриманні, здоров'я і життя рятувальників і, тим самим, підтримка ефективності аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт. Разом з тим ці норми і правила рівною мірою стосуються населення, що опинилося в зонах поразки.
Дотримання мір безпеки сприяє зниженню кількості нещасних випадків серед населення і втрат у рядах рятувальників. Забезпечення безпеки проведення рятувальних і інших невідкладних робіт закріплено законодавчо.
Рятувальники повинні бути екіпіровані відповідно до конкретних умов ліквідації НС, забезпечені відповідним спецодягом, взуттям, захисним одягом.
Розглянемо основні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.
1. Ділянки проведення робіт повинні бути чітко позначені, всю відповідальність за безпеку на ділянці несе уповноважений керівник по ліквідації НС.
2. Уповноважений керівник по ліквідації НС зобов'язаний при локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на комунально-енергетичних мережах погодити свої дії із представниками відповідних служб і організацій.
3. При виконанні інженерних робіт повинні використатися тільки штатні інженерні засоби пристосування і механізми.
4. При організації розшукових робіт у дозволених будинках і спорудженнях, у завалах, а також у зимовий час, при повенях, при пожежах пошукові групи повинні бути не менш 2-х чоловік.
5. При ліквідації НС, пов'язаних з ХНР, рятувальники мають право входу в зону зараження тільки з особистими (закріпленими) засобами індивідуального захисту.
6. При роботі вантажопідйомних засобів обов'язково повинен бути призначений старший на ділянці крановик і стропальники, що мають посвідчення встановленого зразка на проведення розвантажно-навантажувальних робіт.
7. Робота рятувальників на висоті повинна обов'язково передбачати страховку (пояса, лонжі, страхувальні троси).
8. При проведенні робіт в умовах поганої видимості і у нічний час площадки робіт повинні бути освітлені. При цьому електрика повинне бути автономна (забороняється підключатися до мереж).
9. Небезпечні місця і ділянки на проїздах і дорогах, у районах зруйнованих будинків і споруджень повинні бути відзначені спеціальними знаками (у нічний час світловими знаками).
10. Всі роботи, пов'язані з гасінням пожеж, повинні виконуватися тільки в спеціальному одязі, у касках.
11. Робота рятувальників у зонах радіоактивного зараження повинна вестися в строгій відповідності з нормами радіаційної безпеки.
12. У зонах задимлення, хімічного зараження робота рятувальників повинна здійснюватися з підтримкою зорового зв'язку.
Таким чином, дотримання правил безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт є одним з важливих факторів ефективної протидії надзвичайним ситуаціям, сприяє підтримці високої готовності аварійно-рятувальних і аварійно-відбудовних формувань.