- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
9.2 Оцінка інженерної обстановки
Руйнування розділяються на кілька видів: повні, сильні, середні і слабкі. Кожного ступеня руйнування відповідають свої значення збитку, обсяг рятувальних і аварійних робіт, а також обсяги і строки проведення відбудовних робіт.
Повне руйнування - руйнування всіх елементів будинків включаючи підвальні приміщення. Збитки становлять більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будівель, споруджень, комунікацій), подальше їхнє використання неможливо.
Сильне руйнування - руйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, виникнення тріщин у стінах, деформація перекриттів нижніх поверхів, поразка значної частини людей, що перебувають у них. Збитки становлять від 30 до 70% вартості основних виробничих фонів можливість обмеженого використання потужностей, які збереглися. Відновлення можливо в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування – руйнування головним чином, другорядних елементів будинків і споруджень (покриттів, перегородок, віконних і дверних прорізів), виникнення тріщин у стінах. Перекриття, як правило, не провалені, підвальні приміщення збережені. Збитки становлять від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів. Промислове устаткування, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будівлі і споруди після капітального ремонту.
Слабке руйнування - руйнування віконних і дверних заповнень і перегородок. Можлива поразка людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруджень, устаткування і комунікацій. Збитки становлять до 10% вартості виробничих фондів. Відновлення можливо в порядку середнього або поточного ремонту.
Оцінка стану ураження міст і населених пунктів
При оцінці матеріальних збитків і величини втрат серед населення в містах (населених пунктах) після виникнення ЧС, викликаних вибухами і створенням ударної хвилі надлишкового тиску, узагальненим критерієм служить ступінь поразки міста (населеного пункту).
Ступінь поразки міста (населеного пункту) Су визначається по формулі:
Су = Sпл.р. /Sг , (9.1)
де Sпл.р. – площа руйнування;
Sг – загальна площа міста.
Загальноприйняті ступені поразки міст (населених пунктів) і об'єктів господарської діяльності залежно від величин розрахункового відношення наведені в таблицях 9.1 і 9.2.
Розрахунок втрат незахищеного населення в місті (населеному пункті) від дії ударної повітряної хвилі (вибухової хвилі) виконується з урахуванням ступеня поразки міста (населеного пункту) відповідно до таблиці 9.3.
Сили і засоби медичної служби визначаються, виходячи з кількості потерпілого населення (табл. 9.4).
Таблиця 9.1 - Ступені поразки міст (населених пунктів), %
Ступінь поразки міста (населеного пункту) Су |
Характер руйнування будинків і споруджень об'єктів господарської діяльності, % |
||
слабкі |
середні |
сильні і повні |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Слабка - < 0,2 |
до 75 |
до 5 |
до 20 |
Середня – від 0,21 |
до 48 |
6 – 12 |
21 – 50 |
Сильна – від 0,51 |
|
13 - 20 |
51 – 80 |
Повна - > 0,8 |
|
|
більше 80 |
Таблиця 9.2 - Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від ступеня поразки міста (населеного пункту)
Ступінь руйнування об'єктів |
Ступінь поразки міста (населеного пункту) |
|||||||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
Повні і сильні |
8 |
16 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
85 |
90 |
Середні |
2 |
3 |
5 |
8 |
10 |
12 |
15 |
18 |
15 |
10 |
Таблиця 9.3- Визначення втрат населення залежно від ступеня поразки міста (населеного пункту)
№ |
Види втрат населення, % |
Ступінь поразки міста (населеного пункту) |
|||||||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 |
Загальні |
4 |
8 |
10 |
12 |
16 |
28 |
40 |
80 |
90 |
100 |
2 |
Непоправні |
1 |
2 |
2,5 |
3 |
4 |
7 |
10 |
20 |
25 |
30 |
3 |
Санітарні, у т.ч. - легені - середньої ваги - важкі |
3 |
6 |
7,5 |
9 |
12 |
21 |
30 |
60 |
65 |
70 |
1,5 |
2,5 |
3 |
4 |
5 |
9 |
13,5 |
27 |
28 |
30 |
||
1 |
2,5 |
3 |
3,5 |
5 |
8 |
12 |
24 |
27 |
30 |
||
0,5 |
1 |
1,5 |
1,5 |
2 |
4 |
4,5 |
9 |
10 |
10 |
||
4 |
Потреба в першій мед. помо-щи, з них:
- саме- і взаємо-допомога
- сандружинами |
100
|
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
15 |
15 |
15 |
10 |
10 |
10 |
10 |
5 |
5 |
5 |
||
85 |
85 |
85 |
90 |
90 |
90 |
90 |
95 |
95 |
95 |
||
5 |
Потреба в пер-виття мед. допомоги |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
Примітка: Структура санітарних втрат: травми - 50-60 %, опіки - 25-30 %, отруєння - 5-10 %.
Таблиця 9.4 - Кількість складу медичних формувань ЦО, що залучаються для надання медичної допомоги потерпілому населенню (на 100 тис. чоловік)
Необхідність особового складу |
Ступінь поразки міста (населеного пункту) |
|||||||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
Особовий склад формувань, (тис. чіл.) |
0,5 |
1,0 |
1,2 |
1,5 |
2,0 |
2,0 |
2,3 |
2,4 |
2,4 |
2,5 |
Потреба в санітарних дружинах (Nдр) визначається по формулі:
(9.2)
де П – кількість уражених;
ас.др. - можливості сандружини за годину;
t – час роботи (годинники).
Потреба (NОПМ) у загонах першої медичної допомоги (ОПМ) визначають по формулі:
(9.3)
де П – кількість уражених;
аОПМ – можливості ОПМ за годину;
t – час роботи (годинники).
Потреба в транспорті (Nтр) визначається по формулі:
(9.4)
де П – кількість уражених;
Е – місткість одиниць транспорту;
Р – кількість рейсів.
Для визначення кількості сил і техніки, потрібної для проведення аварійних і інших рятувальних робіт використають таблицю 9.5.
Оцінка стану інженерних мереж і комунікацій міста (населеного пункту), залежно від площі забудови і довжини комунікацій у метрах на квадратний кілометр площі наведені в табл. 9.6.
Таблиця 9.5 - Кількість особового складу сил ЦО і техніки, необхідної для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100000 чол.)
Необхідно особового складу, техніки |
Ступінь поразки міста (населеного пункту) |
|||||||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
Особовий склад формувань, (тис. чол.) |
0,6 |
1,3 |
1,9 |
2,3 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
2,9 |
3,3 |
3,6 |
Інженерна техніка (одиниць) |
8 |
16 |
28 |
33 |
38 |
46 |
63 |
66 |
68 |
75 |
Таблиця 9.6 - Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня поразки міста (населеного пункту)
Ступінь поразки міста |
Довжина комунікацій, м/км2 |
Площа міста, км2 |
|||
до 25 |
50 |
100 |
300 |
||
0,1 |
5000/10000 |
3/5 |
5/10 |
15/20 |
35/55 |
0,2 |
5/10 |
10/20 |
25/40 |
68/120 |
|
0,3 |
8/15 |
15/30 |
35/60 |
100/180 |
|
0,4 |
10/20 |
20/40 |
45/80 |
135/240 |
|
0,5 |
13/25 |
25/50 |
55/100 |
180/300 |
|
0,6 |
15/30 |
30/60 |
65/120 |
210/360 |
|
0,7 |
18/35 |
37/70 |
75/140 |
240/420 |
|
0,8 |
20/40 |
40/80 |
90/160 |
270/480 |
|
0,9 |
23/45 |
45/90 |
100/180 |
300/540 |
|
1,0 |
25/50 |
50/100 |
120/200 |
375/600 |
Примітка: Структура аварій: водопостачання - 16 %; каналізація - 23 %; газопостачання - 27 %; теплопостачання - 13 %; електропостачання - 21 %.