- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
Організація АРІНР здійснюється з урахуванням сформованої обстановки і характеру небезпечних наслідків аварій і катастроф.
Серед обов'язкових заходів слід зазначити:
-
визначення ступеня руйнування будинків і споруджень, ушкодження технологічного встаткування, агрегатів, ліній;
-
визначення можливих осередків (місць, районів) загоряння, характеру ушкоджень і ймовірних наслідків руйнування комунально-енергетичних мереж;
-
оцінка небезпеки впливу негативних факторів об'єктової НС на прилягаючу територію міста (району) і переростання її в НС вищого рівня;
-
визначення необхідних додаткових інженерних засобів механізації робіт.
Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
Ліквідація НС, пов'язаних з викидом (виливом) в атмосферу ХНР вимагає особливої (спеціальної) підготовки особового складу аварійно-рятувальних формувань. Небезпеку представляє особливість утворення зони поразки - практично зона поразки від утворення первинної хмари ХНР утвориться в плині 3-5 хвилин і, далі швидко поширюється відповідно до фактичних метеоумов. Проведення АРІНР в осередку хімічного зараження має ряд особливостей:
-
обов'язкове використання індивідуальних засобів захисту;
-
особливе значення тимчасового фактора по оповіщенню персоналу і населення;
-
необхідність у найкоротший термін приступитися до пошуку, виносу потерпілих із зони зараження і надання першої медичної допомоги;
-
важливість оперативного визначення ймовірного розвитку подій (здійснення аварійного прогнозування можливої обстановки);
-
необхідність на основі даних аварійного прогнозування визначення зон зараження;
-
обов'язковий облік динамічного розвитку ситуації залежно від метеоумов;
-
необхідність виходу персоналу і населення в безпечні райони (місця);
-
складність здійснення заходів щодо локалізації джерела аварії;
-
необхідність проведення комплексу заходів щодо дегазації приміщень, споруджень, устаткування і території;
-
необхідність обов'язкової санітарної обробки людей.
Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
Проведення АРІНР при великих транспортних аваріях практично всі заходи зводяться до пошуку, витягу потерпілих, наданню їм необхідній першій медичної і лікарської допомоги і транспортуванню їх на лікарняну базу для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги.
Розмаїтість транспортних НС - авіаційних, водних, залізничних, автомобільних, трубопровідних, вимагає специфічної підготовки, особового складу аварійно-рятувальних формувань, спеціального технічного оснащення.
До числа невідкладних робіт при цьому можна віднести відновлення ушкоджених залізничних колій, тимчасове відновлення мостів, переїздів і т.д.
Особливе місце займає АРІНР при аваріях корабля торговельних, транспортних і пасажирських судів. Такі НС найбільше трагедійні, супроводжуються численними жертвами і вимагають значних витрат.
Певну специфіку мають численні дорожньо-транспортні випадки, що несуть по самих скромних підрахунках щорічно не менш півмільйона жертв, більш ніж на два порядки більше, ніж гине щорічно в авіаційних катастрофах.