Тема 8. Організація захисту населення

8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку

загрози і виникнення надзвичайних ситуацій

Принципи захисту виникають із основних положень Женевської Конвенції про захист жертв війни і Додаткових Протоколів до неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави по створенню матеріальної бази захисту. До них ставляться:

- принцип безумовного примата безпеки;

- принцип ненульового (прийнятного) ризику, що полягає в старанні досягти такого ризику на підприємстві, який можна було б розглядати як прийнятний;

- принцип платежів за ризик. Розмір платежів залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку;

- принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права піддавати людини ризику без його згоди;

- принцип невід'ємного права кожного на здоров'я;

- принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами і іншими нормативно-правовими актами;

- принцип свободи інформації, щодо безпеки людини, полягає в обліку суспільної думки під час прийняття рішень по будівництву небезпечних підприємств;

- принцип раціональної безпеки передбачає максимальне-можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення НС і пом'якшення їхніх наслідків;

- принцип превентивної безпеки – максимально можливе значення ймовірності виникнення НС;

- принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і території у випадку загрози НС.

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат і недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям і навколишньому середовищу у випадку виникнення НС центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підлеглі їм сили і засоби, підприємства установи і організації незалежно від форми власності, добровільні формування здійснюють: оповіщення і інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття в захисних спорудженнях, евакуацію, інженерну, медичну, психологічну, екологічну, радіаційний і хімічний захист.

8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і

лабораторний контроль

Оповіщення і інформування в сфері цивільного захисту включають:

- оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу погрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;

- завчасне створення і організаційно-технічне об'єднання постійно діючих локальних систем оповіщення і інформування населення по спеціальних системах спостереження і контролю в зонах можливого зараження;

- централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення і інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форм власності і підпорядкування у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

Спостереження і лабораторний контроль включають:

- створення і підтримування в постійній готовності загальнодержавної і територіальної систем спостереження і лабораторного контролю;

- організацію збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища, зараження продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води, радіоактивними, хімічними речовинами і інфекційними мікроорганізмами.