- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Засоби захисту шкірних покривів
Ізолюючими костюмами називаються засоби індивідуального захисту, що ізолюють людину від навколишнього середовища і які забезпечують його захист від усіляких шкідливих і небезпечних виробничих факторів. До них ставляться пневмокостюми і скафандри, застосовувані як у різних виробничих ситуаціях, так і в екстремальних умовах, - під водою, у космосі, при наднизьких і надвисоких температурах у вогнищах зараження ХНР, біологічних факторів і т.п.
Залежно від способу подачі повітря в підкостюмний простір ці ЗІЗ підрозділяються на дві групи:
- шлангові, у яких повітря для подиху і вентилювання підкостюмного простору надходить по шлангу;
- автономні, що мають у своєму складі власний, що носить на людині джерело постачання повітрям для подиху і вентиляції підкостюмного простору;
У конструкції костюма може бути і пристрій для регулювання температури повітря підкостюмного простору.
Ізолюючі костюми повинні гарантувати надійний захист людини протягом заданого часу безперервного користування, установлене нормативно-технічною документацією на конкретне ЗІЗ.
Спеціальний захисний одяг
Спеціальний захисний одяг застосовується при тривалих діях на зараженій місцевості, а також при виконанні дегазаційних, дезактиваційних дезінфекційних робіт.
Є наступні види спеціального захисного одягу: легкий захисний костюм Л-1, що складається з куртки і штанів. Костюм Л-1 забезпечує захист від безпосереднього влучення радіоактивних і отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від впливу пар отруйних речовин на шкірні покриви людини. Костюм Л-1 виготовляється із прогумованої тканини Т-15 або УНКЛ-3. На рукавах куртки є манжети, що надійно облягають зап'ястя, як у рукавичках, так і без них. Костюм не захищає від рідких хлору і аміаку.
Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК)
Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР досягається використанням комплектів ізолюючого типу ОЗК і КЗП.
Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК) може бути використаний для захисту військ і формувань ЦО від ХНР при проведенні рятувальних робіт. Використається в сполученні із загальновійськовим комплексним захисним костюмом. У комплект костюма входять куртка, штани, підшоломник, пілотка з козирком, захисна сорочка, захисні кальсони, захисні панчохи, захисні рукавички, захисний плащ.
Засоби індивідуального захисту шкірних покривів фільтруючого типу
До засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу ставляться: загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М), загальновійськовий комплексний захисний костюм десантний (ОКЗК-Д), загальновійськовий фільтруючий комплекс ОФК, захисний костюм КЗС.
Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК)
Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М) призначені для захисту шкірних покривів особового складу збройних сил від ОР, ХНР, РР і БЗ. Захист шкірних покривів від ОР і ХНР костюмом ОКЗК (ОКЗК-М) забезпечується знешкодженням пар ОР і ХНР просоченням захисної білизни, багатошаровістю і герметичністю конструкції костюма. Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР і ХНР досягається використанням ЗІЗ ізолюючого типу (ОЗК, КПЗ). При зараженні ОР, РР, БЗ костюм ОКЗК (ОКЗК-М) піддають спеціальній обробці і використають багаторазово.
Комплект фільтруючого захисного одягу ФЗО-МП
ФЗО-МП призначений для захисту людей при ліквідації аварій, евакуації потерпілих, а також в охороні небезпечної зони, проведенні ремонтних робіт. Комплект забезпечує захист шкірних покривів людини від впливу пар високотоксичних продуктів: гідразину, окислів азоту, амінів, має фунгіцидні і бактерицидні властивості. Комплект може використатися як з фільтруючими, так і з ізолюючими засобами захисту органів подиху. До складу комплекту входять: білизна з бавовняної тканини (сорочка і штани) і рукавички. Комплект експлуатується в сполученні із протигазом і захисним взуттям.
Підручні засоби захисту шкірних покривів
Як найпростіші засоби захисту шкіри людини може бути використани, насамперед, виробничий одяг: куртки, штани, комбінезони, халати з каптурами, що зшиті в більшості випадків із брезенту, вогнезахисної або прогумованої тканини, грубого сукна. Вони здатні не тільки захищати від влучення на шкіру радіоактивних речовин при аваріях на АЕС і інших радіаційно-небезпечних об'єктах, але і від крапель, пар і аерозолів багатьох ХНР. Брезентові вироби, наприклад, захищають від рідкокрапельних ОР і ХНР узимку до 1 год, улітку - до 30 хв.
Із предметів побутового одягу найбільш придатні для цієї мети плащі і накидки із прогумованої тканини або тканини, покритою хлорвініловою плівкою.
Захист до 2 год можуть забезпечити також і зимові речі: пальто із грубого сукна або драпу, ватники, дублянки, шкіряні пальто. Все залежить від конкретних погодних і інших умов, концентрації і агрегатного стану аварійно хімічно небезпечних або отруйних речовин. Після відповідної підготовки захист можуть забезпечити і інші види верхнього одягу: спортивні костюми, куртки, особливо шкіряні, джинсовий одяг, плащі з водонепроникної тканини. Для захисту ніг найкраще використати гумові чоботи промислового або побутового призначення, гумові боти, калоші. Можна застосовувати також взуття зі шкіри і шкірозамінників, але бажано з гумовими калошами. Гумові вироби здатні не пропускати рідкокрапельні ОР, ХНР до 3 - 6 год. На руки варто надягти гумові або шкіряні рукавички, можна рукавиці із брезенту.
Щоб звичайний одяг краще захищав від пар і аерозолів ХНР і ОР, його потрібно просочити спеціальним розчином. Просоченню підлягає тільки одяг із тканинних матеріалів. Для просочення одного комплекту одягу і пристосувань до нього (нагрудного клапана, каптура, рукавичок, носок) досить 2,5 л. розчину. Просочувальний розчин може готуватися на основі водних синтетичних миючих речовин (ОП-7, ОП-10, «Новость», «Дон», «Астра» і ін.), застосовуваних для прання білизни. При іншому варіанті для цього можна використати мінеральні і рослинні масла. Для готування розчину, потрібно взяти 6 л води, нагріти її до 60-70°С. Потім розчинити в ній 250-300 г здрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінерального або рослинного масла і розчин знову підігріти. Після цього одяг замочити в розчині, потім несильно вичавити і просушити на відкритому повітрі. Просочена в такий спосіб одяг захистить при виході з району зараженого отруйними речовинами.