- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
11.7 Спеціальна обробка
Спеціальна обробка – спеціальна частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань по проведенню рятувальних робіт.
Спеціальна обробка включає:
- санітарну обробку – видалення з особового складу РР, знешкодження ОР і БЗ;
- дезактивацію – зменшення РР із забруднених поверхонь до припустимих розмірів зараження, безпечних для людини;
- дегазацію – знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) ОР;
- дезінфекцію – знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на заражених об'єктах;
- дезінсекцію – знищення комарів і кліщів;
- дератизацію – знищення гризунів.
Залежно від обстановки, часу, засобів спеціальна обробка підрозділяється на часткову і повну.
Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками та службовцями об'єктів, населення у всіх випадках, коли встановлений факт радіологічного, хімічного або біологічного забруднення.
При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення РР із відкритих частин тіла, зі слизуватих оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу і одягнених засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу із зони зараження.
При проведенні часткової санітарної обробки в зоні радіоактивного зараження ЗІЗ не знімають. Спочатку варто протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження, взуття, а потім усунути РР із відкритих частин рук і шиї. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються наступної послідовності:
- знімають засоби захисту шкірних покривів і обтрушують їх або протирають ганчіркою, змоченою водою або дезактивуючим розчином;
- не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу;
- обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
- знімають протигаз і старанно миють водою особа;
- полощуть рот і горло;
При зараженні рідко крапельними ОР необхідно не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакета (ИПП-8), причому краплі необхідно видалити протягом 5 хв після влучення.
Замість ИПП можна також використати 3% розчин перекису водню, і 3% - їдкого натру (при відсутності їдкого натру, його можна замінити силікатним клеєм тієї ж кількості).
У кожному разі не можна використати для часткової санітарної обробки шкіри розчинники (діхлоретан, бензин, спирт), тому що це може збільшити вагу поразки.
Повна санітарна обробка містить у собі омивання всього тіла людини теплою водою з милом.
Ціль обробки - повне знешкодження РР, ОР, БЗ одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці і евакуйоване населення після виходу з осередку поразки. Обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення.
Дезактивація. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки і одягу видаляють радіоактивні речовини з усією поверхні.
Повна дезактивація здійснюється такими способами:
- змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;
- змивання РР струменем води під тиском;
- видалення РВ газокрапельним потоком;
- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками і т.д.
Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, у відриванні радіоактивних часток від поверхні і видалення їх з оброблених об'єктів.
Дезактивацію будинків здійснюють, починаючи з даху, і ведуть ії зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинків.
Дезактивацію внутрішніх приміщень і робочих місць проводять починаючи зі стелі. Стелю, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлоги миються теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином.
Дезактивація ділянок територій, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під більшим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням РР подмітально-вбиральними машинами.
Дезактивація води проводиться декількома способами: фільтрацією, перегонкою за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням колодязів, з багаторазовим відкачуванням з них води і видаленням ґрунту із дна. Ділянка місцевості, що прилягає до колодязя в радіусі 15-20 метрів, дезактивується зняттям ґрунту товщиною 5-10 см і наступним засипанням його незабрудненим піском.
Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або зміни тари.
Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним, фізичним і механічним способами.
Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з ОР, внаслідок чого виникають нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазуючими розчинами, або їхньою обробкою водними кашками хлорного вапна. При відсутності штатних речовин, що дегазують, можна використати промислові відходи, що містять речовини лужної і окисно-хлорної дії.
Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні миючими речовинами або розчинниками. При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і віддаляються із зараженої поверхні разом з розчинником. Як розчинники використають бензин, гас, дизпаливо, діхлоретан, спирт.
Фізичний спосіб заснований на випарюванні ОР із зараженої поверхні і частковим їхнім розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.
Механічний спосіб має на увазі зрізання і видалення верхнього шару ґрунту за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету і т.д.
Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.
Хімічний спосіб знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами – основний спосіб дезінфекції.
Фізичний спосіб дезінфекції – кип'ятіння білизни, посуду і інших речей. Використається в основному при кишкових інфекціях.
Механічний спосіб здійснюється такими ж методами що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання масел.