- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
Небезпека - це вплив на людину несприятливих або несумісних з життям факторів.
Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека - це небезпека, що має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина перебуває в зоні дії небезпеки; відсутність досить ефективних засобів захисту.
Небезпечною ситуацією називаються умови, що дозволяють небезпеці реалізуватися в подію.
Крім небезпечних ситуацій, існують і екстремальні.
Екстремальною називають ситуацію, що викликає у людини таке психофізіологічне навантаження, при якому вона губить раціональне мислення.
Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище і людські дії. Небезпеки існують у просторі та часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини й інформації. При ідентифікації небезпек, тобто при знаходженні типу небезпеки та установленні її характеристик, необхідно виходити із принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе.
Безпекою життєдіяльності можна назвати такий стан навколишнього середовища, при якому виключається можливість ушкодження організму.
3.2 Класифікація небезпек
Дотепер існує кілька різновидів класифікації небезпек. Прикладом одного з видів такого обліку може служити розподіл небезпек: по походженню (природна, техногенна, екологічна); по локалізації (атмосфера, літосфера, гідросфера); за результатами (захворювання, травми, загибель); по принесеному збитку (соціальна, технічна, екологічна); по сфері прояву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна).
Найбільш вдалою є класифікація по джерелах походження, відповідно до якої всі небезпеки діляться на 4 групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Подібна класифікація прийнята у державних стандартах при визначенні надзвичайних ситуацій.
Перші три групи належать до елементів життєвого середовища, що оточує людину – природного, техногенного і соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища (природно-технічні, природно-соціальні, соціально-технічні небезпеки).
3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
Об'єктом аналізу небезпек є система "людина-техніка-навколишнє середовище (ЛТС)". При аналізі небезпек виділяються наступні поняття:
- НП - небажана, незапланована, ненавмисна подія в системі ЛТС, що порушує звичайний хід речей і відбуває у відносно короткий відрізок часу;
- нещасний випадок - НП, що полягає в ушкодженні організму людини;
- відмова - НП, що полягає в порушенні працездатності компонента системи;
- інцидент - вид відмови, пов'язаний з неправильними діями або поводженням людини;
- джерело небезпеки - явище, звідки може виникати небезпека, що включає все, що може стати перед нашим поглядом або в думках.
Аналіз небезпек робить передбачуваними перераховані вище НП і, отже, їх можна запобігти відповідними мірами. До головних моментів аналізу небезпек ставиться пошук відповідей на наступні питання: які об'єкти є небезпечними; які НП можна запобігти; які НП не можна усунути повністю і як часто вони будуть мати місце; які неподоланні ушкодження НП можуть нанести людям, матеріальним об'єктам, навколишньому середовищу.
Аналіз небезпек описує небезпеки якісно і кількісно та закінчується плануванням попереджувальних заходів. З метою уніфікації різні наслідки і шкоду позначають терміном збиток. Збиток вимірюють грошовим еквівалентом або числом летальних результатів, або кількістю травмованих людей і т.п..