- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
Оцінка інженерного захисту робітників та службовців полягає у визначенні показників, що характеризують захист працюючого персоналу (місткість, захисні особливості сховища), і проводиться для найбільш несприятливих умов роботи об'єкта. При цьому вихідними даними є характеристики основних і додаткових приміщень сховищ і будівельних конструкцій, кількість людей, що вкривають, рівні радіації після вибуху і застосовуване фільтровентиляційне встаткування.
9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
Масштаби і характер пожеж залежать від типу об'єкта і обсягів поразки, характеристик забудови, пожежної небезпеки об'єкта, метеорологічних умов і інших факторів.
Під пожежною обстановкою розуміють масштаби і щільність поразки пожежами населених пунктів, об'єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливають на роботу об'єктів господарської діяльності, життєдіяльності населення, а також на організацію і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
Попередня оцінка пожежної обстановки має на меті виявити можливі осередку виникнення суцільних пожеж і вогненних штормів на випадок їхнього виникнення.
При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, довжина фронту вогню у осередках поразки і кількість протипожежних сил, необхідних для ліквідації пожежі. Всі розрахунки проводяться залежно від ступеня поразки міста (населеного пункту) і їхньої площі.
Оперативна оцінка пожежної обстановки виконується на плані міста з відображенням на ньому: важливих об'єктів, основних джерел протипожежного водопостачання і під'їздів до них, можливих зон суцільних пожеж і вогненних штормів, розміщення протипожежних сил, організацію взаємодій з іншими силами і органами керування з питань ЦО і НС.
При оцінці пожежної обстановки крім того проводяться розрахунки потреби кількості сил для ліквідації пожежі.
На виникнення і поширення пожеж на об'єктах господарської діяльності головним чином впливають такі фактори, як вогнестійкість будинків і споруджень, пожежонебезпека виробництва, щільність забудови і метеорологічні умови.
Вогнестійкість будинків і споруджень визначається горючістю їхніх елементів і границями вогнестійкості основних конструкцій.
Границя вогнестійкості будівельних конструкцій – це час початку дії вогню до виникнення наскрізних щілин або досягненні температури 200 0С на поверхні протилежній дії вогню або її руйнуванні.
Пожежонебезпека виробництва визначається технологічним процесом, матеріалами, що використаються у виробництві. По пожежонебезпеці технологічного процесу всі об'єкти розділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д - їхня характеристика наведена в довідниках. Найнебезпечніші в пожежному відношенні виробництва категорій А и Б. Для об'єктів категорій В, Г, Д можливість виникнення пожеж практично залежать від ступеня вогнестійкості будов.
9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) – об'єкт, на якому зберігають, переробляють, використають або транспортують небезпечну хімічну речовину, при аварії на якому або при руйнуванні якого може відбутися загибель або хімічне зараження навколишнього природного середовища.
Техногенна небезпека – стан, внутрішньо властивій технічній системі, промисловому або транспортному об'єкту, реалізоване у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.
Руйнування хімічно небезпечного об'єкта – результат катастроф і стихійних лих, що привели до повної розгерметизації всіх ємностей і порушенню технологічних комунікацій.
Аварія – порушення технологічних процесів на виробництві, ушкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів, що приводить до викиду ХНР в атмосферу в кількостях, які можуть викликати масова поразка людей і тварин.
Аварійно хімічно небезпечна речовина (ХНР) – небезпечна хімічна речовина, застосовувана в промисловості і сільському господарстві, при аварійному викиді (розливі) який може відбутися зараження навколишнього середовища у вражаючий живий організм концентраціях (токсодозах).
Аварійно хімічно небезпечна речовина інгаляційної дії – аварійно хімічно небезпечна речовина, при викиді (розливі) який може відбутися масова поразка людей інгаляційним шляхом.
Небезпечна хімічна речовина – хімічна речовина, прямий або опосередкований вплив якого на організм людини може викликати гострі і хронічні захворювання людей або їхня загибель.
Середньодобова гранично допустима концентрація (ГДКСС) – це така концентрація шкідливої речовини в повітрі населених місць, що при щоденному перебуванні людини протягом 24 годин, не може викликати захворювання або відхилення від норми стану здоров'я, що виявляють сучасними методами досліджень, у процесі життя дійсних і наступних поколінь.
Гранично допустима концентрація робочої зони (ГДКРЗ) – це така концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, що при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не може викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я, що виявляють сучасними методами досліджень, у процесі роботи або віддалених строків життя дійсних і наступних поколінь.
Токсодоза – це величина, рівна кількості токсичної речовини, що надходить в організм, віднесеному до маси його тіла.
Гранично допустима токсодоза – така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають.
Середня гранична (токсодоза РС50) – доза, що викликає початкові симптоми отруєння ХНР в 50 % уражених;
Середня вивідна (токсодоза ІС50) – доза, що приводить до втрати працездатності в 50 % уражених;
Середня смертельна (токсодоза LC50) – доза, що приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2 – 4 годинній інгаляційній дії.
Хімічне зараження – поширення небезпечних хімічних речовин у навколишньому природному середовищі в концентраціях або кількостях, що створюють загрозу для людей, сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.
Осередок хімічної поразки – територія, у межах якої в результаті впливу небезпечних хімічних речовин відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин.
Зона хімічного зараження – територія або акваторія, у межах якої поширені або куди привнесені небезпечні хімічні речовини в концентраціях або кількостях, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.
Глибина зараження – максимальна довжина відповідної площі зараження за границями місця аварії.
Глибина поширення – максимальна довжина зони поширення первинної або вторинної хмари ХНР.
Тривалість хімічного зараження – час випару ХНР, на продовженні якого існує небезпека поразки людей.
Первинна хмара – хмара ХНР, що утвориться в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини ХНР з ємності при її руйнуванні.
Вторинна хмара – хмара ХНР, що утвориться в результаті випару речовини, що розлилося, з поверхні, що підстилає.
Еквівалентна кількість ХНР – така кількість хлору, масштаб якого при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості атмосфери кількістю ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.
Площа зони фактичного зараження ХНР – площа території, зараженої ХНР у небезпечні для життя межах.
Площа зони можливого зараження ХНР – площа території, у межах якої під впливом зміни напрямку вітри може переміщатися хмару ХНР.