- •Тематичний модуль 1 Методологічні засади соціально-економічної безпеки
- •Тема 1 соціальний аспект економічної безпеки
- •1.1Соціальна природа економічної безпеки
- •1.2. Сутність поняття соціально-економічної безпеки : співвідношення соціального і економічного
- •1.3. Основні підходи щодо дослідження природи соціально-економічної безпеки
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 2 визначення ролі соціально-економічної безпеки в умовах ринку
- •2.1Соціально-економічна безпека: сутність й особливості проявлення в ринкових умовах
- •Соціальна проблема №1 – це бідність.
- •2.2 Державні стандарти і гарантії в сфері доходів населення.
- •2.3 Тіньова економіка як загроза соціально-економічній безпеці держави.
- •Питання для перевірки знань:
- •10. Які наслідки іллегалізації економіки в Україні?
- •Тема 3 система соціально-економічної безпеки
- •3.1 Поняття системи соціально-економічної безпеки: людини, суспільства, держави
- •3.2 Функції та принципи системи соціально-економічної безпеки
- •3.3 Особливості державного регулювання по забезпеченню соціально-економічної безпеки
- •3.4 Ефективна зайнятість, як критерій соціально-економічної безпеки
- •3.5 Загальна оцінка стану соціально-трудових відносин
- •3.6 Екологічна та техногенна безпека
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 4 стратегія, тактика і механізм реалізації політики соціально-економічної безпеки
- •4.1 Розвиток людських ресурсів як соціальний пріоритет стратегії економічних перетворень в Україні
- •4.2 Соціальні загрози
- •4.3 Соціальна політика та її складові елементи
- •4.4 Заходи щодо реалізації стратегії соціальної безпеки
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 5. Напрями забезпечення соціально-економічної безпеки
- •5.2 Методика оцінки рівня соціально-економічної безпеки країни
- •5.3 Оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 6 соціально-економічна безпека регіону
- •6.1 Основні концепції забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
- •6.2 Принципи забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
- •6.3 Критерії оцінки соціально-економічної безпеки регіону
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 7 продовольча безпека
- •7.1 Сутність і принципи дії продовольчої безпеки.
- •Критерії оцінки продовольчої безпеки
- •Глосарій
- •Література
- •Соціально-економічна безпека
- •83050,М.Донецьк,вул.Щорса,31
- •83023,М.Донецьк, вул.Харитонова,10
Питання для перевірки знань:
1.Назвіть основні напрямки щодо забезпечення соціальної безпеки в Україні.
2.Коли можливо стверджувати, що небезпека соціальних конфліктів в країні є мінімальною.
3. Які показники є індикаторами при оцінці соціального положення народу.
4. За яким критерієм розраховується інтегральний показник ефективності функціонування системи безпеки?
5.Перелічте основні показники-індикатори складових соціально-економічної безпеки країни.
6. Які показники характеризують зовнішньоекономічну сферу соціально-економічної безпеки країни?
7. Які показники характеризують фінансову безпеку країни?
8. Назвіть етапи розрахунку інтегрального показника ефективності функціонування системи безпеки країни.
9. Дайте визначення «економічній безпеці підприємства».
10. Які складові економічної безпеки підприємства?
11.Охарактеризуйте зміст складових економічної безпеки підприємства?
12. Чим характеризується критичний екологічний стан ?
Тема 6 соціально-економічна безпека регіону
6.1Основні концепції забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
6.2 Принципи забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
6.3 Критерії оцінки соціально-економічної безпеки регіону
6.1 Основні концепції забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
Стан соціально-економічної безпеки України в цілому знаходиться в тісній залежності з забезпеченням стійкого розвитку всіх її регіонів. Популярний сьогодні політичний лозунг „Сильні регіони – сильна держава” в повній мірі характеризує економічну стратегію України, реалізацією якої передбачається забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів. В економічній науці на даний момент не існує чітко визначеного поняття „ соціально-економічна безпека держави”, а „ соціально-економічна безпека регіону” тільки починає подекуди згадуватись. З одного боку, забезпечення соціально-економічної безпеки регіону передбачає інтеграцію регіональної економіки з економікою держави, з іншого – збереження регіональної незалежності[27].
Значним досягненням державного управління в Україні є прийнята 25 травня 2001 року Концепція державної регіональної політики. В результаті її прийняття більш чітко визначились обов’язки держави по відношенню до розвитку регіонів і в той же час конкретизувалась відповідальність самих регіонів за їх соціально-економічний розвиток. В Концепції були визначені такі складові економічної безпеки регіону:
- економічна самостійність, яка в першу чергу повинна проявлятися в здійсненні контролю над регіональними ресурсами і можливості найбільш повного використання конкурентних переваг регіону;
- стабільності регіональної економіки, яка передбачає надійність всіх елементів економічної системи, захисту всіх форм власності, надання гарантій для ефективної підприємницької діяльності;
- можливість самостійно реалізовувати і захищати регіональні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну і інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал регіону.
Досягненню соціально-економічної безпеки на регіональному рівні перешкоджає ряд невирішених проблем. Так, фінансовій безпеці регіонів сьогодні загрожує не тільки правова невирішеність багатьох питань, неврегульованість взаємовідносин регіонів з центральними органами виконавчої влади, розруха науково-технічного потенціалу, відсутність чіткої системи охорони навколишнього середовища, тонізація економіки, ріст фінансових зловживань, низька професійна компетенція управлінських кадрів регіональних органів управління, але основна причина – відсутність пріоритетів в їх соціально-економічному розвитку. Основним пріоритетом в даному повинно бути фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.
Перш ніж перейти до розгляду всіх перерахованих загроз, зупинимось на соціальному аспекті. Так, серед загального числа загроз, виділених вченими Національного інституту стратегічних досліджень України, більш за все мішають збереженню суверенітету і територіальній цілісності нашої держави активізація сепаратиського руху в окремих регіонах, міжконфесійні і міжетнічні конфлікти, а також міжрегіональні диспропорції в економічному розвитку і життєвому рівні, посилення неконтрольованих міграційних процесів, які сприяють збільшенню числа інфекційних захворювань.
До причин кризового стану в регіонах, які через масштаби розповсюдження і ступінь негативності соціальних наслідків загрожують національній безпеці, також відносяться:
- збільшення числа депресивних регіонів;
- критичний стан невеликих міст і сіл, шахтарських поселень в регіонах закриття вугільних шахт і відсутність ефективних дій по їх підтримці і відродженню;
- високий конфліктний потенціал в регіонах, де розташовані підприємства вугільної промисловості;
- посилення в регіонах негативних соціальних наслідків структурної перебудови економіки.
Необхідність забезпечення соціально-економічної безпеки на регіональному рівні обумовлені цілим рядом факторів, найважливішими з яких є регіональні особливості характеру і результатів праці, соціально-демографічні і інші умови. Важливою особливістю забезпечення безпеки регіону є взаємодія розвитку соціальної сфери за рахунок власних регіональних коштів з державним регулюванням і субсидуванням соціального розвитку регіону. Джерелом власних регіональних коштів є місцеві податки і збори, доходи від державної регіональної власності, добровільні пожертви і внески юридичних і фізичних осіб. Джерелами централізованого економічного регулювання соціального розвитку регіонів виступають регулюючі податки, фінансові ресурси державних програм, загальні субсидії і цільові субвенції, кошти фондів регіонального розвитку.
Найбільш значні загрози регіональної соціально-економічної безпеки носять фінансовий, законодавчо-правовий і соціальний характер. Кожний вид загроз розкривається в поєднанні факторів, які мають різну природу. Природа факторів може бути об’єктивною і суб’єктивною, інерційною і антропогенною, різною за часовими параметрами. При цьому кожен фактор може бути наділений різними природними рисами. На приклад, законодавчо-правове поле, маючи ряд суб’єктивних рис на державному рівні по відношенню до регіону наділене об’єктивною природою. Фінансові загрози, навпаки, залежно від місця їх локалізації можуть мати як об’єктивну так і суб’єктивну природу.
Інерційний характер мають ті загрози, які склались історично і впливають на соціально-економічну безпеку регіону з року в рік і практично не змінюються. Прикладом такої загрози може бути стан ресурсного потенціалу регіону. Рівень регулювання загроз економічної безпеки інерційного характеру практично рівний нулю, на відміну від загроз антропогенного характеру, регулювання яких досить високе. Різні по природі загрози соціально-економічної безпеки регіону можуть мати різний часовий інтервал – від короткострокової до довгострокової постійної дії.