Тема 5. Напрями забезпечення соціально-економічної безпеки

5.1Основні напрями забезпечення соціально-економічної безпеки

5.2Методика оцінки рівня соціально-економічної безпеки країни

5.3Оцінка рівня економічної безпеки підприємства

5.1 Основні напрями забезпечення соціально-економічної безпеки

Основними напрямами забезпечення соціальної безпеки є:

-удосконалення правової системи, підвищення ефективності виконавчої та судової влади щодо захисту та забезпечення реалі­ зації конституційних прав і гарантій громадян;

-підвищення рівня та якості життя населення, створення умов формування середнього класу та подолання бідності; про­ тистояння різкому розшаруванню суспільства за майновим і со­ ціальним становищем, формування солідарної соціальної струк­ тури суспільства;

-реформування соціального забезпечення, надання адресної державної підтримки незахищеним верствам населення;

-зниження захворюваності населення, підвищення ефектив­ ності реформування системи охорони здоров'я, зміцнення гено­ фонду українського народу;

-подолання демографічної кризи, розв'язання демографіч­ них проблем;

-забезпечення безпечної життєдіяльності населення та еко­ логічної безпеки;

-створення сприятливих умов для розвитку сім'ї, жінок, ді­ тей та молоді;

-протидія руйнації людського, трудового та інтелектуально­ го потенціалу країни;

-протидія відтоку висококваліфікованих фахівців за межі України; забезпечення високої вартості робочої сили та ефектив­ ної зайнятості населення;

-удосконалення соціально-трудових відносин;

-створення громадянського суспільства та формування умов для його розвитку;

-всебічний розвиток соціального страхування, сфери обслу­ говування та житлово-комунального господарства, гуманітарної сфери - освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, відпочинку та туризму;

-зниження рівня соціальної напруженості та суспільно- політичного протистояння окремих соціальних верств населення;

-підвищення рівня моральності, духовності та етично­ го виховання населення; стимулювання розвитку та забезпе­ чення всебічного захисту освітнього та культурного потенціа­ лу країни;

-формування умов розвитку національної самобутності та спадкоємності[9]

5.2 Методика оцінки рівня соціально-економічної безпеки країни

Міністерством економіки України 02.03.2007 була затверджена Методика розрахунку рівня економічної безпеки України на базі визначення інтегральної оцінки рівня складових економічної безпеки з урахуванням порогових значень індикаторів для макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційної, науково-технологічної, енергетичної, соціальної, демографічної, продовольчої та виробничої безпеки . В таблиці 5.1 наведено показники-індикатори складових соціально-економічної безпеки країни.

Методологічний підхід до визначення кількісних параметрів порогових значень економічної безпеки - вибір індикатора, прийнятого як початкового для розрахунку. Головним національним інтересом країни у області економіки є підвищення добробуту народу. Цей індикатор повинен бути початковим для визначення порогового значення величини ВВП і ряду інших пов'язаних з ним показників.

Визначення всіх порогових значень треба починати з порогових, що характеризують соціальну сферу. Ключове значення в оцінці соціального положення народу належить трьом індикаторам: частка населення з доходами нижчіми за прожитковий мінімум, співвідношення доходів 10% найзабезпеченішого до 10% якнайменше забезпеченого населення, співвідношення середньодушового доходу прожиткового мінімуму.

Таблиця 5.1

Показники та індикатори економічної безпеки України

Назва показників	Індикатори	Од. виміру	2005 рік	2006 рік	2007 рік
1	2	3	4	5	6
1.Макроеко номічна безпека (здатність економіки країни до стійкого зростання)	1. Обсяг ВВП 2. Обсяг ВВП на душу населення Індекс – дефлятор ВВП 4. Індекс споживчих цін 5. Частка обсягу роздрібного товарообігу в ВВП	млн. дол. тис. грн. % % %	54880,6 103,4 119,9 100,6 1,87	84142,02 105,3 123,4 100,5 2,21	86110,89 104,8 123,9 100,6 2,29
	6. Частка ВВП за рахунок тіньового сектору 7. Частка обсягу виробництва малого підприємництва 8. Частка працюючих на малих підприємствах 9. Обсяг промислової продукції 10. Частка добувної промисловості 11. Частка обробляючої промисловості 12. Частка нових видів продукції 13.Обсяг продукції сільського господарства 14. Інвестиції виробни-чого призначення 15. Іноземні інвестиції	% % % млрд. грн. % % % % % млн. дол.	123,4 18,3 19,6 103,1 104 103 103,1 99,9 7,3 185800	126,4 19,1 20,1 106,2 106 106 106 100,4 8,7 4296	128,7 19,2 20,3 105,9 107 106,5 105,5 100,8 8,9 5276
2. Фінансова безпека (стійкість фінансової системи)	1.Дефіцит бюджету 2. Рівень боргу до ВВП 3. Рівень боргу до експорту 4. Рівень інфляції,% 5. Міжнародні резерви 6. Перевищення темпів зростання запозичень над темпами зростання ВВП	млн. грн. % % млрд. дол. %	7806,3 47,1 87,3 10,3 19,4 -	3700,9 51,2 108,2 11,3 22,7 120	4303,3 53,6 110,91 16 23,1 120
Продовження таблиці 5.1
1	2	3	4	5	6
3. Соціальна безпека	1.Рівень безробіття по законодавству України 2.Кількість зареєстрованих злочинів на 100 тис. з них.: - тяжкі та особливо тяжкі. 3. Кількість осіб зробивших злочини з них: -частка жінок 4.Рівень споживання основних видів продовольчих товарів на одну людину в рік: 4.1. Хлібобулочні вироби 4.2. Картопля 4.3.М'ясо 4.4.Цукор 4.5.Яйця 4.6.Риба	% тис. % % % % кг	7,8 4991,8 5,7 10,1 12,8 7,2 126 34 215 29,9 246 13 12,6	7,4 4280,1 5,3 10,3 13 8,3 133 42 235 39 250 12,5 13,5	7,8 4347,1 5,6 10,8 12,4 9,1 136 43 238 43 249 11,2 13,1
	6. Частка економічно активного населення 8.Природний приріст населення	% на 10000 осіб.	60,2 -355,9	62,2 -297,7	59,6 -265,1
4. Зовніш-ньо- еконо-мічна сфера	Експорт до ВВП Імпорт до ВВП Коеф-т покриття імпорту експортом Імпорт з країн СНГ Імпорт з країн СНГ у загальному обсязі імпорту Експорт у країни СНД Частка країн СНД у загальному обсягу експорту 8. Сальдо зовнішньоторгівельного балансу 9. Довгострокові кредити, гарантовані урядом та надані МФО, % до ВВП	% % % млрд. дол. % млрд. дол. % млрд. дол. млрд. дол. %	54,2 53,4 96,9 14891,7 52,0 11232,2 32,7 0,67 14,3	47,3 50,2 88,2 16629,3 46,4 12996,3 33,5 -3,1 11,9	51 57,5 86,1 16987,1 47,1 13675,3 34,1 -1,3 10,8

Світовий досвід говорить про те, що небезпека соціальних конфліктів мінімальна, якщо частка населення, що живе нижче прожиткового мінімуму складає 7- 10%, і розрив між доходами багатих і бідних не перевищує 10 разів.

На основі цього критерію розраховується інтегральний показник ефективності функціонування системи безпеки, за допомогою якого можна контролювати, як задовольняються потреби формування довготермінових конкурентних переваг країни і підвищення якості життя населення; збільшення надходжень до бюджету; нейтралізації негативних наслідків господарської діяльності.

Перелічені потреби різнохарактерні, й тому відповідні локальні показники мають різну розмірність.

Тому потрібно використовувати індексну форму виразу, при якій усувається вплив розмірності та з'являється можливість для проведення математичних розрахунків.

Алгоритм методики розрахунку інтегрального показника ефективності функціонування системи безпеки містить шість етапів:

1 етап. На першому етапі здійснюється вибір, ранжування й визначення рівня локальних показників за важністю (m=1…n) за видами безпеки, для данного прикладу обрані (для апробовування методики): макроекономічна, соціальна, фінансова та зовнішньоекономічна. Використані локальні показники наведено в табл. 3.3.

2 етап. Показники поділяють на 2 групи: показники для яких зростання є бажаним та для яких зростання є небажаним (табл. В1. додаток В).

3 етап. Визначаються індекси для кожного локального показника окремо в групі 1 і в групі 2.

У групі 1 індекс розраховується за формулою:

(1)

де І_і — Індекс і-локального показника, і = ;

п — кількість показників;

Пф_і — фактичний рівень і-локального показника;

Пн_і — нормативний чи середньонаціональний рівень або рівень попереднього року і-локаль­ного показника.

У групі 2 індекс розраховується за формулою:

(2)

Таким чином визначаються індекси для кожного локального показника 4 блоків окремо по групі 1 і по групі 2 за наведеним прикладом:

-для 1 блоку макроекономічної безпеки: з 1 групи І₁—І_14, з 2 групи - І_1,

- для 2 блоку фінансової безпеки: з 1 групи І₁—І_2, з 2 групи - І₁—І_9,

- для 3 блоку соціальної безпеки: з 1 групи І₁—І_9, з 2 групи І₁—І_11,

- для 4 блоку зовнішньоекономічної безпеки: з 1 групи І₁—І_9, з 2 групи – (табл.В2 додатку В).

4 етап. Кожному локальному показнику присвоюється валовий коефіцієнт (). Процес може відбуватися у двох формах:

а) для забезпечення обґрунтованості й достовірності результа­тів рекомендується використовувати метод експертної оцінки. При цьому слід забезпечити точність та чіткість поставлених питань, залучити достатньо широке коло експертів;

б) з урахуванням місця показника (m), яке він займає в кож­ному переліку. На першому місці розташовуються найбільш значи­мі показники, далі — в порядку зменшення значущості. Він визна­чається за формулою:

(3)

5 етап. Визначається система інтегральних локальних показників. При цьому кожний з них визначається окремо за видами безпеки: макроекономічна (Е₁) та соціальна (Е₂); фінансова (Е₃₎ та зовнішньоекономічна (Е₄) з урахуванням інтегральних локальних показ­ників 1 та 2 групи.

(4)

При цьому кожний із чотирьох інтегральних локальних показ­ників визначається за формулою:

(5)

6 етап. Визначається інтегральний показник ефективності функціонування системи зовнішньої економічної безпеки як середнього арифметичного інтегральних локальних по­казників, оскільки вони є рівноважливими.

(6)

Даний інтегральний показник одночасно виступає як орієнтир та підсумкова характеристика функціонування системи зовнішньої економічної безпеки країни за рік. Таким чином, в результаті розрахунків отримано інтегральний показник функціонування системи зовнішньої економічної безпеки країни.

За аналогічною методикою розраховано показники економічної безпеки за кожний рік досліджуємого періоду[24].