- •Тематичний модуль 1 Методологічні засади соціально-економічної безпеки
- •Тема 1 соціальний аспект економічної безпеки
- •1.1Соціальна природа економічної безпеки
- •1.2. Сутність поняття соціально-економічної безпеки : співвідношення соціального і економічного
- •1.3. Основні підходи щодо дослідження природи соціально-економічної безпеки
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 2 визначення ролі соціально-економічної безпеки в умовах ринку
- •2.1Соціально-економічна безпека: сутність й особливості проявлення в ринкових умовах
- •Соціальна проблема №1 – це бідність.
- •2.2 Державні стандарти і гарантії в сфері доходів населення.
- •2.3 Тіньова економіка як загроза соціально-економічній безпеці держави.
- •Питання для перевірки знань:
- •10. Які наслідки іллегалізації економіки в Україні?
- •Тема 3 система соціально-економічної безпеки
- •3.1 Поняття системи соціально-економічної безпеки: людини, суспільства, держави
- •3.2 Функції та принципи системи соціально-економічної безпеки
- •3.3 Особливості державного регулювання по забезпеченню соціально-економічної безпеки
- •3.4 Ефективна зайнятість, як критерій соціально-економічної безпеки
- •3.5 Загальна оцінка стану соціально-трудових відносин
- •3.6 Екологічна та техногенна безпека
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 4 стратегія, тактика і механізм реалізації політики соціально-економічної безпеки
- •4.1 Розвиток людських ресурсів як соціальний пріоритет стратегії економічних перетворень в Україні
- •4.2 Соціальні загрози
- •4.3 Соціальна політика та її складові елементи
- •4.4 Заходи щодо реалізації стратегії соціальної безпеки
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 5. Напрями забезпечення соціально-економічної безпеки
- •5.2 Методика оцінки рівня соціально-економічної безпеки країни
- •5.3 Оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 6 соціально-економічна безпека регіону
- •6.1 Основні концепції забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
- •6.2 Принципи забезпечення соціально-економічної безпеки регіону
- •6.3 Критерії оцінки соціально-економічної безпеки регіону
- •Питання для перевірки знань:
- •Тема 7 продовольча безпека
- •7.1 Сутність і принципи дії продовольчої безпеки.
- •Критерії оцінки продовольчої безпеки
- •Глосарій
- •Література
- •Соціально-економічна безпека
- •83050,М.Донецьк,вул.Щорса,31
- •83023,М.Донецьк, вул.Харитонова,10
1.3. Основні підходи щодо дослідження природи соціально-економічної безпеки
Визначення цього поняття є й у Концепції національної безпеки3 України, де зазначено, що стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей.
Соціальна безпека як складова частина національної безпеки являє собою формування та досягнення стану захищеності від загроз соціальним інтересам. Від національних інтересів відокремлюються соціальні інтереси, а від загроз національній безпеці — загрози соціальній та іншим сферам, які (загрози) перешкоджають реалізації соціальних інтересів. Відповідно до цього повинно формулюватися загальне визначення соціальної безпеки. Соціальна безпека — стан захищеності соціальних інтересів особи, суспільства, держави від впливу на них соціальних загроз. Це поняття потребує, в свою чергу, визначеності соціальних інтересів, соціальних загроз, загроз національній безпеці, які дають соціальні наслідки, а також соціальної безпеки особистості, суспільства, держави, соціальних гарантій, соціального захисту.
Виходячи з того, що національні інтереси України відображають фундаментальні цінності та прагнення українського народу,його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення і способи задоволення, більша їх частина являє собою соціальні інтереси.
Загальні цінності відображені в преамбулі до Конституції України. До них належать: право на самовизначення, забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцнення громадської злагоди, розвиток і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави. У пріоритетних національних інтересах України, визначених концепцією, цей перелік є більш розвинутим і деталізованим. До пріоритетних соціальних інтересів віднесено створення громадянського суспільства, розвиток демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини, досягнення національної злагоди, соціальної стабільності, гарантування прав українській нації та національним меншинам України, зміцнення генофонду українського народу, його фізичного і морального здоров'я та інтелектуального потенціалу.
Отже, поняття «соціальні інтереси» і їх суттєва визначеність лише почали поволі застосовуватися як інструмент національної безпеки і соціального управління структурами державної влади. У суспільно-політичному та науковому контекстах ситуація трохи краща.
За визначенням фахівців Української Академії державного управління при Президенті України соціальні інтереси - рушійна сила діяльності та поведінки особистості, соціальної групи, класу, яка безпосередньо формує стимули та мотиви, відображає становлення суспільних суб'єктів до умов свого існування та розвитку. У цьому визначені залишається нез'ясованим місце держави щодо задоволення соціальних інтересів. Крім того, постає питання щодо соціальної спрямованості діяльності та поведінки суб'єктів, бо в даному контексті це можна віднести і до інтересів в інших сферах, не тільки в соціальній. На основі теоретичних узагальнень щодо цього поняття зробимо спробу його розгорнутого визначення.
Соціальні інтереси відображають орієнтири і прагнення людини, суспільства, держави до задоволення соціальних потреб (безпечної життєдіяльності, суспільно нормального функціонування і соціального розвитку). Соціальні інтереси мають різні форми виявлення у різних системах. У системі соціальної безпе-ки вони зумовлюються як соціальними загрозами, так і загрозами інших сфер, які дають негативні соціальні наслідки.
Соціальні інтереси в системі соціальної політики мають ширше суттєве і структурне визначення. Вони виходять не лише із загроз, а й із соціальних потреб, які мають позитивний характер, тобто які не задоволені, але не стали небезпекою. Соціальні інтереси системи соціальної безпеки в соціальній політиці посідають пріоритетне місце серед визначених нею соціальних напрямів.
Поняття «загроза соціальній безпеці» тотожне поняттю «соціальний ризик» — це небезпека, що викликає соціальні деформації та диспропорції у функціонуванні і розвитку людини, суспільства, держави[4].
Визначення соціальних інтересів і загроз соціальній безпеці свідчить, що їх дія поширюється на особу, суспільство і державу. Але зміст їх безпеки має свої особливості. Безпека особи — це стан захищеності від загроз і небезпек для життя і здоров'я, майна, прав, гарантій та свобод людини, її здатність до самозахисту. Безпека особистості складається з двох частин — зовнішньої і внутрішньої. Зовнішня зумовлена націленістю держави та суспільства на задоволення інтересів і потреб особи та захист від потенційних та реальних загроз і небезпек. Внутрішня -це власна здатність особи до запобігання та уникнення загроз, які перешкоджають її нормальній життєдіяльності та розвитку.
Проблеми безпеки суспільства, як і безпеки особистості, потребують подальших досліджень. Але суттєве визначення безпеки суспільства є першочерговою потребою в цьому процесі. Виходячи з пріоритетних національних інтересів, найважливішим для України є створення громадянського суспільства. До функцій громадянського суспільства входять: формування, спрямування і контроль за діяльністю держави, вищих посадових осіб, органів державної влади. Для запобігання перешкодам створенню в Україні громадянського суспільства необхідно мати відповідне законодавство, яке захищає права громадських організацій і політичних партій. Державним органам влади потрібно виконувати зобов'язання стосовно суспільних інституцій, формувати у суспільстві здатність до захисту своїх прав і свобод цивілізованим шляхом.
Безпека суспільства — стан захищеності суспільства, який дозволяє йому визначати політику держави відносно його громадянського і демократичного становлення та розвитку через реалізацію і підвищення своїх прав і свобод.
Безпека особистості та безпека суспільства перебувають у тісному зв'язку з безпекою держави. Але цей зв'язок може мати і негативні наслідки, коли зміцнення безпеки держави відбувається за рахунок зниження безпеки особи та суспільства. У цілому загрози національній безпеці є водночас загрозами людині, суспільству і державі.
Безпека держави — це її спроможність через управління підсистемами національної безпеки запобігти і ліквідувати загрози для влади, законності і правопорядку, територіальної цілісності держави, усувати соціальні деформації, що перешкоджають функціонуванню і розвитку особи та суспільства. Основні складові безпеки держави включають безпеку органів і структур влади, захищеність законодавства і суспільно-політичного устрою, безпеку територіальної цілісності України, захист населення, громадян, суспільства.
Визначення змісту таких понять як безпека особи, суспільства, держави є вкрай необхідним для формування системи забезпечення соціальної безпеки.
Також потребують розкриття поняття, пов'язані з кількісними та якісними показниками безпеки. Погляди вчених відносно ступеня безпеки поділяються на два напрями. Перший — це досягнення абсолютної безпеки. Другий — це допущення прийнятного ризику, за межами якого виникають прояви національної небезпеки, які свідчать про деградацію суспільства. У світовій практиці визначено показники, які мають порогові значення (межу), перевищення яких свідчить про появу загроз національній безпеці. Прийнятний ризик - - поріг допустимої небезпеки, за межами якого — загроза національній безпеці.
Близькі за змістом соціальні гарантії мають відношення до особи, якій держава гарантує соціальний захист на мінімальному рівні для життєзабезпечення. Якщо держава не буде встановлювати і надавати гарантовану мінімальну соціальну допомогу, то діятимуть загрози життю і здоров'ю людини.
Соціальні гарантії держави — це її зобов'язання щодо підтримки життєзабезпечення особи на відповідному рівні, необхідному для виживання. Межа цих гарантій не дозволяє вийти на рівень нормального функціонування й розвитку людини, але дає змогу не допустити можливості фізичної її загибелі. Крім мінімальних соціальних гарантій держави система соціального захисту застосовує соціальні гарантії договірного регулювання трудових відносин, їх рівень є більш високим порівняно з державними соціальними гарантіями, має тенденцію до зростання залежно від рівня прийняття — держава, галузь, регіон, підприємство.
Співвідношення соціальної безпеки та соціального захисту визначалося вище. Соціальна безпека досягається запобіганням і ліквідацією загроз національній безпеці, які впливають на соціальний стан і розвиток. Соціальний захист — це діяльність, спрямована на забезпечення соціальної безпеки. Вона націлена на виявлення причин, що викликають загрози соціальній безпеці; оцінку та реалізацію можливостей впливу на ці причини на різних етапах їх виникнення та розвитку; формування і реалізацію комплексу заходів щодо запобігання і ліквідації загроз соціальній безпеці.
Критичний погляд, викладений вище на визначене місце соціальної безпеки в Концепції національної безпеки України, потребує відповідних пропозицій щодо визначеності основних складових частин соціальної безпеки - соціальних інтересів, загроз соціальній безпеці та стратегічних напрямів соціальної безпеки. Виходячи зі стану і тенденцій соціального розвитку, національних інтересів, законодавства України, державних програм та наукових досліджень, виникли пропозиції щодо розробки проекту Стратегії соціальної безпеки як складової частини Стратегії національної безпеки України [3].