- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
При цьому ускладнюються ветеринарне і зоотехнічне обслуговування. Приміщення розділяють на секції від 24 до 50 корів, що забезпечують 4-5м2 для корів з телятами 7 м2, а молодняка 3 м2..
Годують корів на вигульних майданчиках (8-15 м2 на тварину). У напіввідкритих, неутеплених приміщеннях мікроклімат не нормують, а в утеплених температура повинна бути не нижче 8о С, відносна вологість не більше 85%.
Норми площі лігва на одну корову повинні бути 1,9-2,1 м2 при довжині боксу 1,9 –2,2 і ширині 1-1,2 м. Бокси розділяють на 4/5 їх довжини дерев’яними брусами або гнутими трубами. Підлоги в корівниках повинні бути теплими і постійно сухими. Вони повинні бути підняті над проходами на 15 – 20 см. За кордоном передбачають два вільних місця у кожній секції, що зменшує стресове навантаження на тварин. Молодняк необхідно вирощувати також безприв’язно.
Зоогігієнічні вимоги до потоково – цехової технології. У цех сухостою переводять глибокотільних корів за 60 днів до отелення. Плід в утробі матері найінтенсивніше розвивається в останні три місяці тільності. Якщо корові не ввести додатково вітамінів і мінеральних елементів то не буде забезпечено формування необхідної маси плода (30 –38кг). Як наслідок теля народжується із зниженою життєздатністю і слабкими захисними можливостями організму. У них недостатньо функціонують основні органи й системи: (серцево-судинна, дихання і терморегуляторна) не висока природна резистентність. Основні компоненти раціону сухостійних корів повинні бути доброякісні – сіно (3 – 5 кг), сінаж (12 – 15 кг), морква, помірна кількість кормових буряків (6-10 ) і концкормів не менше 2 кг. Глибокотільним тваринам не можна давати багато силосу. За 15 днів до отелу і після нього силос з раціону вилучають, замінивши сіном.
При недостатній годівлі й умовах утримання у тварин відмічається різко виражене порушення обміну речовин, знижуються функціональні можливості всіх органів і систем організму. Такі тварини після отелу залежуються, у них часто виникають післяродові ускладнення (затримка посліду, метрит, мастит), що призводять до яловості й зниження молочної продуктивності в наступній лактації.
Сухостійні корови потребують уважного догляду.
У ц е х у о т е л е н н я повинно бути мінімум два почергово експлуатуємі приміщення. В кожному виділяють чотири секції – перед, або до родову, родову, після родову; і 4-6 секційний профілакторій, для вирощування телят 20 – 25 денного віку. Необхідно забезпечити “все зайнято – все пусто ”Звільнення кожної секції на 5 – 7 днів для очищення, миття і дезинфекції всього обладнання. В результаті такої санації приміщень досягається очищення підлог, перегородок, обладнання, кліток від мікрофлори, яка інтенсивно розвивається на них. Дезинфекцію проводять 4%-вим розчином каустичної соди, при температурі 80о С, а потім аерозольно 2%-вим розчином формаліну. Стінки краще облицювати кахельною плиткою. При наявності дерев’яних перегородок їх покривають олійною фарбою. Все це полегшує миття, очищення і дезинфекцію.
Перед входом до цеху отелення розміщують дезкилимок, або дезванну (завдовжки 1,5 м), що займає всю ширину коридору. Їх заправляють 2-вим розчином гідроокису натрію, або формальдегіду, 1%-вим креоліну, розчином хлорного вапна або гіпохлориду. Ці ж розчини використовують для знезараження інвентарю і предметів догляду. При настанні ознак пологів тварину переводять в індивідуальний бокс-денник (3х3м). Теля приймають на суху солом’яну підстилку і дають матері його облизати, після цього воно швидше встає й шукає вим’я корови, яке потрібно попередньо підготувати. Обмити теплою водою, витерти насухо, перші цівки видоюють із кожної частки і перевіряють на відсутність маститу При виявленні захворювання корови на мастит молозиво теляті випоювати не можна його обов’язково знищують. Дуже важливо щоб теля одержувало чисте, свіже, тепле молозиво протягом перших трьох діб життя, у ньому підвищена концентрація імуноглобулінів.
Через 1 – 2 доби корову поміщають у післяродову секцію, де її утримують 7-8 днів. Після чого здорову тварину переводять у цех роздою і осіменіння де утримують 2 – 3 місяці. У малих господарствах корів осіменяють в стійлах, але краще мати 2-3 бокси з фіксаторами.