- •Розділ 1. Теоретичні засади безпеки життєдіяльності людини
- •1.1. Предмет і завдання курсу безпеки життєдіяльності
- •1.2. Класифікація небезпек
- •1.3. Означення і вимірювання ризику
- •1.4. Методологія дослідження ризику
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •Розділ 2. Природні загрози на життєдіяльність людей
- •2.1. Класифікація стихійних лих та етапи боротьби з ними
- •2.2. Метеорологічні стихійні лиха
- •2.3. Топологічні стихійні лиха
- •2.4. Тектонічні та телургічні стихійні лиха
- •2.5. Інфекційні захворювання людей
- •Класифікація інфекцій (за л.В. Громашевським та і.І. Йолкіним)
- •Розділ 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.2. Екологічна безпека
- •3.3. Радіація і життєдіяльність
- •Норми радіаційної безпеки
- •Граничнодопустимі дози та межі доз для груп критичних органів
- •3.4. Антропогенні аварії без зміни екосистеми
- •Морський та річковий транспорт. Корабельна аварія; катастрофа – аварія морського (річкового) об’єкта, унаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування.
- •Розділ 4 Соціально-політичні небезпеки
- •4.1. Мир і безпека
- •4.2. Жертви тероризму
- •4.3. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •Комерційне шахрайство по телефону
- •Вигнанці
- •Пошуки «волі»
- •Основні причини трудової міграції. Що змушує наших співвітчизників шукати кращої долі за кордоном?
- •Італія стане їхнім домом
- •Інвестори без прав
- •Розділ 5 Людський чинник
- •5.1. Психофізіологічна надійність людини
- •5.2. Фізіологічна надійність людини
- •5.3. Психологічна надійність людини
- •5.4. Фактори, які знижують працездатність
- •Розділ 6 Організаційно-функціональна структура захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Єдина Державна система цивільного захисту (єдс)
- •6.2. Організація радіаційного й хімічного спостереження
- •6.3. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 7 Управління силами і засобами цивільного захисту
- •7.1. Система управління силами цз
- •7.2. Організаційна структура цивільної оборони (цо) на об'єкті господарської діяльності (огд) та планування її роботи
- •Начальник цо (цз) огд
- •7.3. Знезараження після надзвичайних ситуацій
- •7.4. Організація і проведення дезактивації, дегазації транспортних засобів та техніки
- •Витрати матеріалів і часу для дезактивації транспорту і техніки*
Витрати матеріалів і часу для дезактивації транспорту і техніки*
Машини для дезактивації |
Обмивання струменем води |
Обмивання розчином з промиванням |
Протирання ганчіркою, змоченою у розчині чи розчиннику |
||||||
Вода, л |
Ганчірка, кг |
Час, хв |
Розчин, л |
Ганчірка, кг |
Час, хв |
Розчин, л |
Ганчірка, кг |
Час, хв |
|
Автомобіль: легковий |
400 |
1 |
10 |
50 |
1 |
20 |
7 |
3 |
40 |
вантажний |
600 |
1 |
24 |
70 |
1 |
40 |
10 |
5 |
70 |
Трактор |
1000 |
2 |
24 |
100 |
2 |
40 |
15 |
8 |
100 |
Бульдозер |
1000 |
3 |
24 |
100 |
3 |
40 |
15 |
8 |
100 |
Грейдер |
600 |
2 |
20 |
70 |
2 |
30 |
10 |
5 |
70 |
Спецмашина типу АРС, поливомийні та ін. |
1000 |
2 |
24 |
70 |
2 |
40 |
10-15 |
5 |
70 |
За всіх умов в основу розрахунку необхідного залучення людей та засобів для дезактивації техніки прийнято: загальні розміри (м2) поверхні об'єктів; витрати дезактивуючого розчину для збризкування та протирання щітками 3,0 л/м2, при протиранні ганчіркою – 0.5 л/м2, витрати води при обмиванні струменем під тиском не менше 20 л/м2, а також час обробки 1 м2 поверхні, який відповідно до вказаних способів обробки, складає 1, 2 і 0,5 хв.
Дезактивуючі розчини на основі аміачної води в таких умовах найбільш сприятливі. Так. при використанні поливальної техніки застосовують 0,15% розчин миючих порошків, який готується шляхом їх розчинення в 20-25% аміачній воді. Порошок вводять невеликими порціями. Якщо готується розчин у цистерні спеціальної машини, потрібно протягом 3-5 хв проводити циркуляцію аміачної води.
Взимку можна проводити дезактивацію транспортних засобів і техніки шляхом обмивання їх теплою водою, а потім антифризом. Коефіцієнт дезактивації бульдозера і грейдера при такій обробці складає 2-4.
При низьких температурах дезактивація транспортних засобів значно ускладнюється: бруд, який знаходиться на машині у вигляді густого мастила та намерзань, видаляється з великими зусиллями. Під керівництвом обслуговуючого персоналу площадки у виконанні робіт з попереднього очищення машин від снігу, льоду та бруду і в проведенні дезактивації беруть участь екіпажі машин, які проходять дезактивацію.
Для того, щоб виключити можливість хімічного зараження людей при різних отруйних викидах, проводять дегазацію транспортних засобів та техніки. Вона здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів – приладів, комплектів, поливомийних машин із застосуванням дегазуючих речовин, а також води, органічних розчинників, миючих розчинів і т. ін.
Норми витрат дегазуючих засобів залежать від способу дегазації і виду технічних засобів. Наприклад, при дегазації вантажного автомобіля для протирання щітками ручних приладів потрібно 18 л дегазуючого розчину №1 або №2ащ і до 50 хв часу.
Якщо транспортні засоби та техніка мають комбіноване зараження, то спочатку проводять дегазацію. Після дегазації ступінь забруднення техніки радіоактивними речовинами визначається дозиметричними приладами.
*Ефективність використання
* Не хто інший, як Наполеон, назвав війну «ділом варварів». Провівши більшу частину свого свідомого життя в армії і будучи близько 20 років верховним головнокомандуючим, він зі свого досвіду знав, що таке варварство бою.