- •Розділ 1. Теоретичні засади безпеки життєдіяльності людини
- •1.1. Предмет і завдання курсу безпеки життєдіяльності
- •1.2. Класифікація небезпек
- •1.3. Означення і вимірювання ризику
- •1.4. Методологія дослідження ризику
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •Розділ 2. Природні загрози на життєдіяльність людей
- •2.1. Класифікація стихійних лих та етапи боротьби з ними
- •2.2. Метеорологічні стихійні лиха
- •2.3. Топологічні стихійні лиха
- •2.4. Тектонічні та телургічні стихійні лиха
- •2.5. Інфекційні захворювання людей
- •Класифікація інфекцій (за л.В. Громашевським та і.І. Йолкіним)
- •Розділ 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.2. Екологічна безпека
- •3.3. Радіація і життєдіяльність
- •Норми радіаційної безпеки
- •Граничнодопустимі дози та межі доз для груп критичних органів
- •3.4. Антропогенні аварії без зміни екосистеми
- •Морський та річковий транспорт. Корабельна аварія; катастрофа – аварія морського (річкового) об’єкта, унаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування.
- •Розділ 4 Соціально-політичні небезпеки
- •4.1. Мир і безпека
- •4.2. Жертви тероризму
- •4.3. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •Комерційне шахрайство по телефону
- •Вигнанці
- •Пошуки «волі»
- •Основні причини трудової міграції. Що змушує наших співвітчизників шукати кращої долі за кордоном?
- •Італія стане їхнім домом
- •Інвестори без прав
- •Розділ 5 Людський чинник
- •5.1. Психофізіологічна надійність людини
- •5.2. Фізіологічна надійність людини
- •5.3. Психологічна надійність людини
- •5.4. Фактори, які знижують працездатність
- •Розділ 6 Організаційно-функціональна структура захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Єдина Державна система цивільного захисту (єдс)
- •6.2. Організація радіаційного й хімічного спостереження
- •6.3. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 7 Управління силами і засобами цивільного захисту
- •7.1. Система управління силами цз
- •7.2. Організаційна структура цивільної оборони (цо) на об'єкті господарської діяльності (огд) та планування її роботи
- •Начальник цо (цз) огд
- •7.3. Знезараження після надзвичайних ситуацій
- •7.4. Організація і проведення дезактивації, дегазації транспортних засобів та техніки
- •Витрати матеріалів і часу для дезактивації транспорту і техніки*
Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
Метод |
Характеристика |
Переваги |
Недоліки |
Попередній аналіз аварій |
Визначає можливості аварії системи та ідентифікує елементи, відносно яких необхідно виконати аналіз видів відмов та їхніх наслідків або аналіз на основі використання дерева помилок. Перетинається з аналізом видів відмов та їхніх наслідків та аналізом значущості |
Обов’язково потрібен, перший крок дослідження ризику |
Немає |
Дослідження аварій та працездатності |
Являє собою розширення аналізу видів відмов та їхніх наслідків. Розширення забезпечується внаслідок введення до розгляду причин і наслідків зміни значень основних виробничих показників підприємства |
Можна використовувати у разі дослідження великих підприємств хімічної промисловості |
Цей метод недостатньо стандартизований й описаний у науковотехнічній літературі |
Аналіз на основі дерева подій |
Розпочинається визначенням події і полягає в простеженні всіх можливих шляхів подальшого розвитку подій |
Забезпечує ідентифікацію послідовності подій, що ведуть до успіху, й альтернативної послідовності подій, які призводять до відмови |
Не забезпечує результату, якщо є паралельні послідовності подій. Не можна використовувати як засіб проведення детального аналізу |
Аналіз на основі дерева помилок |
Розпочинається визначенням головної події і полягає у визначенні всіх комбінацій відмов компонентів, що призводять до настання специфікованої головної події. |
Метод дістав значного поширення. Доцільний для визначення взаємозв’язку та шляхів відмов системи |
Породжує великі дерева помилок і з формальної точки зору не є унікальним. Аналіз за цим методом потребує складних логічних побудов |
Причинно-наслідковий аналіз |
Проведення його розпочинається з визначення критичної події. Для просування вперед (тобто для аналізу наслідків) використовується дерево наслідків, а під час руху назад (тобто у разі простеження причин) – дерево помилок |
Має дуже високу гнучкість, дуже детальний, добре документований. Послідовні кроки очевидні |
Причиннонаслідкові діаграми можуть дуже швидко зростати. Цей метод має більшість недоліків методу, що ґрунтується на використанні дерева помилок. |
Аналіз видів відмов та їхніх наслідків |
Забезпечує дослідження відмов усіх видів компонентів системи. Орієнтований на дослідження технічних засобів |
Неважкий у розумінні, легко адаптований і добре стандартизований, застосування не вимагає глибоких математичних знань |
Включає дослідження безпечних для системи відмов компонентів. Проведення потребує багато часу. Досить часто не забезпечує необхідного врахування комбінацій відмов технічних засобів і помилок людини |
Аналіз значущості |
Ідентифікує критичні для системи елементи і виконує ранжирування за їхньою значущістю для системи |
Метод добре стандартизований, неважкий у розумінні і не вимагає глибоких математичних знань |
Являє собою продовження методу аналізу видів відмов та їхніх наслідків. Часто не забезпечує врахування людських факторів, відмов загального характеру, специфіки інтерактивної роботи системи |