6.2. Організація радіаційного й хімічного спостереження

Поширення ядерних техно­логій та нових наукомістких технологій у галузі хімічної промисловості та атомної енергети­ки, а також активізація діяльності терористичних організацій заго­стрюють питання можливості засто­сування зброї масового ураження і в особливий період (див. ст. 1 Закону України «Про оборону» від 05.10.2000 р. № 2020-ІІІ). У зонах оперативної відповідальності, особ­ливо під час аварій на підприєм­ствах атомної енергетики і хімічної промисловості заздалегідь повинні створюватися і працювати форму­вання цивільного захисту, до складу яких мають входити структурні під­розділи служби радіаційного та хімічного захисту (РХЗ), а саме: пости радіаційного й хімічного спо­стереження (ПРХС) та розрахунко­во-аналітичні групи (РАГ).

В Україні працює більше 1600 хімічно небезпечних об'єктів, а також та значна кількість радіаційно небезпечних об'єктів, які вироб­ляють, використовують і зберігають величезну кількість різноманітних сильнодіючих отруйних речовин - небезпечних хімічних речовин (НХР), радіоактивних речовин (РР). У зонах дії цих підприємств мешкає понад 20 млн. населення. Вантажі залізничного та автомобільного транспорту на 15% складається з вибухово- та пожежонебезпечних і безлічі НХР.

Надзвичайні ситуації не перед­бачені нині ні за часом, ні за місцем, можуть супроводжуватися великими жертвами серед населення та вима­гати залучення значних сил і засобів для надання необхідної допомоги при ліквідації їх наслідків.

Аналізуючи вищезазначене, слід зробити висновки, що в країні існує державна політика, спрямована на вирішення питання РХЗ (радіацій­ного та хімічного захисту) у сфе­рі цивільного захисту населен­ня і територій.

Із одинадцяти захисних заходів, які передбачені Законом України «Про правові засади цивільного захисту», вагоме місце посідає радіаційний і хімічний захист, який є основною складовою частиною дер­жавної політики у сфері ЦЗ.

Радіаційний і хімічний захист включає: виявлення осередків радіаційного та хімічного забруд­нення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозимет­ричного і хімічного контролю, роз­роблення та запровадження цільо­вих режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіацій­ного та хімічного захисту, організа­цію та проведення спеціальної та санітарної обробки техні­ки і населення.

Для більш якісного виконання завдань радіаційного і хімічного захисту у сфері ЦЗ створюють дис­петчерські служби (ДС), пости радіаційного і хімічного спостере­ження (ПРХС), розрахунково-аналі­тичні групи (РАГ) формування, передбачені наказом МНС України від 06.08.2002 р. № 186 «Про ведення в дію Методики спостере­жень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки», який заре­єстровано в Міністерстві Юстиції України 29.08.2002 р за № 708/6996, та від 11.08.2010 № 649 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи розрахунково-аналітичної групи та Методичних рекомендацій щодо організації роботи поста радіаційного і хімічного спостере­ження», які є обов'язковими для виконання керівництвом органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Єдиною держав­ною системою запобігання і реагування в надзвичай­них ситуаціях техногенно­го та природного характе­ру (ЄДСНС).

Розрахунково-аналітична група (РАГ) - це позаштатне спеціалізоване формуван­ня, яке здійснює збирання, оброблення, передавання і збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки. (У структурі ЗС України діють розрахунково-аналі­тичні станції - PACT і РАГ, з цією ж метою).

Пост радіаційного та хімічного спостереження (ПРХС) - це позаш­татне спеціалізоване формування (від двох до чотирьох осіб), яке здій­снює періодичне або постійне радіа­ційне та хімічне спостереження від­повідно до встановлених завдань та регламенту.

Диспетчерська служба (ДС) - передбачені штатним розписом під­приємства, організації або установи в разі потреби (виробничої, службо­вої тощо) підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами одні­єї або декількох осіб (далі - черговий об'єкта).

На ці формування покладаються завдання радіаційного та хімічного спостереження в зонах відповідаль­ності. Це визначена територія, на якій здійснюється радіаційне і хіміч­не спостереження відповідно до встановлених режимів функціону­вання системи, завдань та регла­менту (визначаються реперні точки), тобто на території (місцево­сті суб'єкта господарчої діяльності СГД), завчасно ще у мирний час.

Під радіаційним і хімічним спосте­реженням слід розуміти - комплекс заходів щодо збирання, оброблен­ня, передавання, збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки.

Радіаційне та хімічне спостере­ження здійснюється з метою своє­часного отримання органами управ­ління Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзви­чайні ситуації техногенного та при­родного характеру та їх структурни­ми підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечни­ми хімічними і радіоактивними речо­винами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій для при­йняття рішень щодо реагування та впровадження заходів захисту насе­лення та ліквідації наслідків НС.

Радіаційне га хімічне спостере­ження має забезпечувати:

• найбільш максимальне охоп­лення території, де здійснюється діяльність населення;

• оперативний збір та узагаль­нення даних про радіаційну та хіміч­ну обстановку;

• своєчасне оброблення отрима­них даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

• кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень щодо реагування та впровадження заходів захисту населення.

Обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостере­ження залежить від режимів функ­ціонування єдиної державної систе­ми запобігання і реагування на над­звичайні ситуації техногенного та природного характеру.

У режимі повсякденної діяльності - ведення диспетчерськими служ­бами у межах зони відповідальності постійного приладового контролю (за допомогою стаціонарних прила­дів) за станом довкілля щодо інди­кації перевищень фонової потужно­сті експозиційної (поглиненої) дози (за радіаційною обстановкою) та періодичний візуальний контроль за станом довкілля щодо випадків появи аномальних явищ на ґрунті, в інших об'єктах довкілля у вигляді нехарактерного забарвлення, запа­ху, диму, туману тощо (без точного визначення типу отруйних або небезпечних хімічних речовин за хімічною обстановкою). Радіаційне та хімічне спостереження у цьому випадку здійснюється чотири рази на добу (5.00, 11.00, 17.00, 23.00). При цьому години для вимірів вибрано з урахуванням встанов­лення стійкої погоди, ступеня вер­тикальної стійкості повітря (СВСҐІ): інверсія, конвекція, ізотермія).

У режимі підвищеної готов­ності - посилення роботи із залученням додаткових сил та засобів, пов'язаних з веденням спостережень за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах відповідальності та в інших небезпечних зонах залежно від обстановки; про­гнозування наслідків надзви­чайної ситуації. Терміни, кіль­кість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залеж­но від обстановки.

У режимі діяльності за надзвичай­них ситуацій - здійснення постійно­го спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах над­звичайних ситуацій. Терміни, кіль­кість та місця спостережень визна­чаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки.

Основними завданнями диспет­черських служб (ДС), постів радіа­ційного і хімічного спостережен­ня (ПРХС) є:

- своєчасне виявлення і допо­відь керівництву СГД, РАГ про стан радіаційної і хімічної обста­новки (РХО);

• своєчасна подача сигналів опо­віщення: «Радіаційна небезпека» або «Хімічна тривога»;

• позначення місць події з РР, чин­никами іонізуючого випромінюван­ня, HXР бойових отруйних речовин (БОР) та іншими речовинами;

• визначення типу НХР (або БОР), потужності дози опромінення на місцевості, (якщо це можливо);

- уточнення концентрації НХР (БОР) і контроль за змінами потуж­ності дози іонізуючого випромі­нювання в межах відповідаль­ності поста;

• замір рівня радіації;

• метеорологічне спостереження;

• відбір проб ґрунту, води (про­дуктів харчування, фуражу), зара­жених НХР (БОР), РР і відправка їх до лабораторій на контроль;

• відпрацювання обов'язкових донесень та іншої документації.

Наявність в Україні великої кількості підприємств у галузях атомної енергетики і хімічної промислово­сті, які створюють найбільший ризик щодо виникнення НС техно­генного та природного характеру. З метою наведення ладу в державі щодо спостереження за безпечни­ми виробництвами цих підпри­ємств було видано МНС України вищезазначені накази, які і перед­бачають і регламентують систему спостереження, збору, обробки, аналізу та передачі інформації про стан радіаційної та хімічної обста­новки (РХО), відповідним органам влади. На наш погляд, повинна існувати така мережа щодо подан­ня інформації з питань РХО: (СГД, місто, район у місті, сільський район, ОДА, ГУ МНС, МНС).

На РАГ покладаються завдання щодо отримання (від ДС, ПРХС), зберігання, обробки, аналізу та передачі інформації про радіаційну, хімічну обстановку зацікавленим органам управління у сфері ЦЗ для прийняття ними негайних оператив­но-ефективних рішень щодо захисту населення і територій як в мирний час, так і в особливий період.

У своїй діяльності РАГ (ПРХС, ДС) повинні діяти на підставі Положення про них, які розробляються струк­турними підрозділами з питань НС обласних, міських державних адміністрацій і затверджуються рішення­ми цих органів влади та керуватись нормативно-правовою базою дер­жави. РАГ працюють на користь тих органів влади, які їх створюють.

Позаштатне спеціалізоване фор­мування ЦЗ, якими є РАГ, безпосе­редньо підпорядковується голові комісії ТЕБ та НС або керівнику штабу з ліквідації НС. На підставі розрахунків і пропозицій, зроблених РАГ, керівник штабу з ліквідації НС або голова комісії з питань ТЕБ та НС приймають юридично обґрунто­вані ефективні рішення щодо захо­дів радіаційного та хімічного захисту населення і територій.

РАГ забезпечується за рахунок місцевих органів виконавчої вла­ди, за рішенням яких вони створю­ються, відповідними методиками щодо оцінки можливої обстанов­ки, засобами зв'язку, обчислю­вальною технікою, картами, фор­мами звітних документів, канце­лярськими приладами.

До роботи у складі РАГ доцільно залучити спеціалістів, які мають від­повідну кваліфікацію (викладачі математики, хімії, креслярі, опера­тори електронно-обчислювальних машин, зв'язківці, метеорологи тощо), які здібні до штабної робо­ти, здатні зробити аналіз, надати професійні пропозиції голові комі­сії ТЕБ та НС (керівнику штабу з ліквідації НС) щодо організації захисних заходів.

Досвід показує, що на посаду позаштатних начальників РАГ доцільно в області призначати Фахівця - радіаційного та хімічного захисту управління з питань НС ОДА, а в сільських районах доцільно призначати фахів­ців архітектури або землевпорядку­вання. До складу РАГ доцільно залучати не більш семи осіб.

РАГ повинні забезпечуватись автомобільною технікою, побутовою технікою та іншим майном, яке б забезпечило ефективну роботу як при розгортанні пунктів управління начальників ЦЗ, або штабів з ліквіда­ції НС у пунктах постійної дислокації та в польових умовах.

У Положенні про РАГ (ПРХС, ДС), яке розробляється відповідним органом (підрозділом) з питань НС повинні бути передбачені: загальне положення, структура, завдання, склад, оснащення, підпорядкуван­ня, взаємодія з подібними структу­рами в місті, районі, області між областями, АТО (адміністративно-територіальними одиницями), Збройними Силами України. Основними завданнями РАГ є:

• отримання даних про метеоро­логічну обстановку від підрозділів гід­рометслужби;

• здійснення прогнозування мо­жливої радіаційної і хімічної обста­новки при аваріях на підприємствах атомної енергетики та хімічної про­мисловості, або під час воєнного стану у разі застосування зброї масового ураження (ЗМУ);

• визначення радіаційно-хімічних втрат населення, сил ЦЗ та військ ЗСУ (далі військ), при надходженні на місцях (у пунктах постійної дислока­ції) або при подоланні зон зараження;

• визначення терміну перебування населення, сил ЦЗ, військ у зонах зараження за визначеною дозою опромінення;

• визначення часу входу в зону зараження (початок робіт у зоні) за заздалегідь визначеною дозою опро­мінення (якщо в цьому є необхід­ність);

• визначення часу початку подо­лання зон зараження (початок виходу із зони за завданою дозою опромі­нення (якщо це потрібно};

• визначення ступеня забруд­неності техніки і транспорту НХР(БОР), РР;

• термін перебування в засобах індивідуального захисту (ЗІЗ);

- збір, узагальнення, аналіз інформації про фактичну РХО від ДС і ПРХС;

- оцінка РХО, підготовка пропози­цій щодо захисту людей при загрозі та виникненні НС, пов'язаних з вили­вом, викидом НХР та РР;

• ведення карти прогнозованої та фактичної РХО;

• підготовка донесень та веден­ня звітної документації і терміни їх подання;

• у разі необхідності, здійснювати обмін інформацією щодо оцінки РХО між подібними структурами (РАГ, PACT) в районі, місті, сусідами, сило­вими структурами.