- •Розділ 1. Теоретичні засади безпеки життєдіяльності людини
- •1.1. Предмет і завдання курсу безпеки життєдіяльності
- •1.2. Класифікація небезпек
- •1.3. Означення і вимірювання ризику
- •1.4. Методологія дослідження ризику
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •Розділ 2. Природні загрози на життєдіяльність людей
- •2.1. Класифікація стихійних лих та етапи боротьби з ними
- •2.2. Метеорологічні стихійні лиха
- •2.3. Топологічні стихійні лиха
- •2.4. Тектонічні та телургічні стихійні лиха
- •2.5. Інфекційні захворювання людей
- •Класифікація інфекцій (за л.В. Громашевським та і.І. Йолкіним)
- •Розділ 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.2. Екологічна безпека
- •3.3. Радіація і життєдіяльність
- •Норми радіаційної безпеки
- •Граничнодопустимі дози та межі доз для груп критичних органів
- •3.4. Антропогенні аварії без зміни екосистеми
- •Морський та річковий транспорт. Корабельна аварія; катастрофа – аварія морського (річкового) об’єкта, унаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування.
- •Розділ 4 Соціально-політичні небезпеки
- •4.1. Мир і безпека
- •4.2. Жертви тероризму
- •4.3. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •Комерційне шахрайство по телефону
- •Вигнанці
- •Пошуки «волі»
- •Основні причини трудової міграції. Що змушує наших співвітчизників шукати кращої долі за кордоном?
- •Італія стане їхнім домом
- •Інвестори без прав
- •Розділ 5 Людський чинник
- •5.1. Психофізіологічна надійність людини
- •5.2. Фізіологічна надійність людини
- •5.3. Психологічна надійність людини
- •5.4. Фактори, які знижують працездатність
- •Розділ 6 Організаційно-функціональна структура захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Єдина Державна система цивільного захисту (єдс)
- •6.2. Організація радіаційного й хімічного спостереження
- •6.3. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 7 Управління силами і засобами цивільного захисту
- •7.1. Система управління силами цз
- •7.2. Організаційна структура цивільної оборони (цо) на об'єкті господарської діяльності (огд) та планування її роботи
- •Начальник цо (цз) огд
- •7.3. Знезараження після надзвичайних ситуацій
- •7.4. Організація і проведення дезактивації, дегазації транспортних засобів та техніки
- •Витрати матеріалів і часу для дезактивації транспорту і техніки*
1.4. Методологія дослідження ризику
Попередній аналіз аварій (фаза І). Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом для розуміння причин та умов виникнення аварій є здоровий інженерний глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів, їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми забезпечення безпеки.
Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж просто попереднє виявлення елементів системи та подій, які можуть бути причиною аварії. Якщо аналіз, який визначається фазою І дослідження ризику, розширити в напрямі більш формального (кількісного) опису досліджуваної системи з включенням до розгляду послідовності подій, за допомогою яких здійснюється перехід аварії у катастрофу, а також заходів для усунення причин і наслідків катастрофи (як і, власне, можливі наслідки катастрофи), то таке дослідження є попереднім аналізом аварій. В аерокосмічній промисловості, наприклад, після виявлення аварій їх класифікують відповідно до характеру їхніх наслідків. Типова класифікаційна шкала має такий вигляд:
Клас І – безпечні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до істотних порушень системи в цілому, людських жертв і пошкодження обладнання.
Клас ІІ – граничні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоч і призводять до істотних порушень у роботі системи в цілому, однак піддаються виправленню без людських жертв і завдання істотних збитків обладнанню.
Клас ІІІ – критичні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи в цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потребують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.
Клас ІV – катастрофічні. До цього класу належать такі помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушують роботу системи в цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм персоналу та навіть людських жертв.
Загалом, фаза І дослідження ризику – попередній аналіз аварій – являє собою першу спробу визначення стану технічних засобів системи і подій, який може призвести до аварій системи ще на стадії ескізного проектування.
Визначення послідовності негативних подій (дерева подій, дерева помилок) – фаза ІІ. Е. Дж. Хенлі та X. Кумамото як приклад розглядають роботу з дослідження безпеки реактора WASHІ400. Результати фази І дослідження безпеки показують, що критичною підсистемою, джерелом потенційної небезпеки радіоактивного викиду в довкілля є система охолодження реактора. Так що фаза ІІ дослідження ризику починається з простеження можливих послідовностей подій, які настають після розриву трубопроводу. Методика, яка ґрунтується на використанні дерева помилок, забезпечує визначення ланцюжка перебоїв і відмов у роботі обладнання й помилок оператора, що може привести до «головної події», в нашому випадку – відсутності холодоагента в системі охолодження. Використання дерева помилок дає змогу визначати такі показники, як коефіцієнт неготовності та ймовірності відмови технічних систем, які одержують в результаті спеціальних випробувань або узагальнення досвіду експлуатації. Побудова дерева подій здійснюється на основі прямих та зворотних логічних міркувань, тобто індуктивним та дедуктивним методами.
Аналіз можливих наслідків – фаза ІІІ.
Для розглянутого прикладу дослідження безпеки реактора WASHІ400 на цій заключній фазі дослідження ризику необхідно:
1. Визначити кількість токсичних речовин або енергії, що розсіюються у навколишньому середовищі, для кожного можливого варіанту розвитку аварійних подій.
2. Простежити шляхи поширення летких токсинів, ударної хвилі, фронту пожеж тощо.
3. Виконати оцінку майнових збитків і шкоди, що може бути завдана здоров’ю людей, в результаті можливих аварій.
4. Виконати загальну оцінку використаної технології.
Порівняльну характеристику різних методик дослідження ризику (за Е. Дж. Хенлі і X. Кумамото) подано в табл. 1.2. Важливо зазначити, що такі методики, як аналіз видів відмов та їхніх наслідків, аналіз значущості й аналіз, який ґрунтується на використанні дерева помилок, являють собою добре документовані і стандартизовані методики, які представлені в міру зростання їх складності.
Таблиця 1.3.