- •Розділ 1. Теоретичні засади безпеки життєдіяльності людини
- •1.1. Предмет і завдання курсу безпеки життєдіяльності
- •1.2. Класифікація небезпек
- •1.3. Означення і вимірювання ризику
- •1.4. Методологія дослідження ризику
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •Розділ 2. Природні загрози на життєдіяльність людей
- •2.1. Класифікація стихійних лих та етапи боротьби з ними
- •2.2. Метеорологічні стихійні лиха
- •2.3. Топологічні стихійні лиха
- •2.4. Тектонічні та телургічні стихійні лиха
- •2.5. Інфекційні захворювання людей
- •Класифікація інфекцій (за л.В. Громашевським та і.І. Йолкіним)
- •Розділ 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.2. Екологічна безпека
- •3.3. Радіація і життєдіяльність
- •Норми радіаційної безпеки
- •Граничнодопустимі дози та межі доз для груп критичних органів
- •3.4. Антропогенні аварії без зміни екосистеми
- •Морський та річковий транспорт. Корабельна аварія; катастрофа – аварія морського (річкового) об’єкта, унаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування.
- •Розділ 4 Соціально-політичні небезпеки
- •4.1. Мир і безпека
- •4.2. Жертви тероризму
- •4.3. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •Комерційне шахрайство по телефону
- •Вигнанці
- •Пошуки «волі»
- •Основні причини трудової міграції. Що змушує наших співвітчизників шукати кращої долі за кордоном?
- •Італія стане їхнім домом
- •Інвестори без прав
- •Розділ 5 Людський чинник
- •5.1. Психофізіологічна надійність людини
- •5.2. Фізіологічна надійність людини
- •5.3. Психологічна надійність людини
- •5.4. Фактори, які знижують працездатність
- •Розділ 6 Організаційно-функціональна структура захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Єдина Державна система цивільного захисту (єдс)
- •6.2. Організація радіаційного й хімічного спостереження
- •6.3. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 7 Управління силами і засобами цивільного захисту
- •7.1. Система управління силами цз
- •7.2. Організаційна структура цивільної оборони (цо) на об'єкті господарської діяльності (огд) та планування її роботи
- •Начальник цо (цз) огд
- •7.3. Знезараження після надзвичайних ситуацій
- •7.4. Організація і проведення дезактивації, дегазації транспортних засобів та техніки
- •Витрати матеріалів і часу для дезактивації транспорту і техніки*
3.4. Антропогенні аварії без зміни екосистеми
Транспортні аварії (катастрофи)
Щорічно в Україні перевозиться транспортом загального користування понад 900 млн тонн вантажів (у тому числі велика кількість небезпечних), і понад 3 мільярди пасажирів. На частку (залізничного транспорту припадає близько 60% вантажних перевезень, автомобільного – 26%, річкового і морського – 14%.
Через те, що транспортом перевозяться і потенційно небезпечні вантажі (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та інші речовини – 15% загального обсягу вантажів), небезпека життю і здоров’ю людей збільшується. Скоротилося оновлення основних фондів усіх видів транспорту. Рівень зношення транспортних засобів становить понад 50%, а на деяких підприємствах і значно більше, значна кількість транспортних засобів підлягає списанню.
Найбільше надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпечність транспорту як галузі господарства.
Залізничний транспорт. Залізнична аварія – аварія на залізниці, яка призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень, псування однієї чи декількох одиниць рухомого складу аж до вилучення його із обігу і (чи) спричинила повне припинення руху на час, що перевищує нормативний
Аварія потягу – зіткнення пасажирського або вантажного потягу з іншим потягом чи іншою перешкодою, сходження з рейок рухомого складу потягу, що призвела до загибелі людей чи отримання тілесних ушкоджень людей, пошкодження рухомого складу аж до вилучення його з обігу, а також якщо цілковита перерва руху на окремій дільниці перевищує нормативний час усунення наслідків зіткнення чи сходження рухомого складу.
Статистика аварій свідчить, що пересуватися потягом приблизно в три рази безпечніше, ніж летіти літаком, і в 10 разів безпечніше, ніж автомобілем.
Але, на жаль, ідеального транспорту немає. Щороку на залізницях у всьому світі трапляється велика кількість катастроф.
Вісімдесят відсотків ДТП сталися на переїздах, які не охороняються, однак обладнані сигналізацією, що справно працювала. Причиною аварій на переїздах найчастіше є неуважність водіїв автотранспорту та нехтування правил дорожнього руху.
Загалом же минулого року на переїздах сталося 140 зіткнень автотранспортних засобів із потягами, унаслідок яких загинули 42 особи й 112 людини були травмовані.
Як стверджують залізничники, усі ДТП на переїздах сталися з вини водіїв автотранспорту, і жодного – з вини працівників залізниць.
Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є несправності колій рухомого складу; засобів сигналізації, централізації та блокування; помилки диспетчерів; неуважність та халатність машиністів.
Найчастіше виникають надзвичайні ситуації при сходженні рухомого складу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмиви залізничних колій, обвали, осипи, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, ядучі, отруйні та радіоактивні речовини, виникають вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів.
За останні роки різко зменшилося оновлення основних фондів залізничного транспорту. Рівень зношення пасажирських вагонів становить 60%. Відпрацювали нормативний строк і підлягають списанню 50% вагонів електро- і 35% – дизельних поїздів. Підлягає заміні понад 20% залізничних колій, 16% залізничних колій перебувають в аварійному стані. Стан технічних засобів не забезпечує повною мірою безпечну експлуатацію залізничного транспорту.
Серед основних причин виникнення надзвичайних ситуацій доречно вказати на елементарні помилки обслуговуючого персоналу, які призводять до аварій і катастроф.
Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею радіоактивних речовин і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) найбільш небезпечні. Такі аварії можуть призвести до небезпечного опромінення людей і радіоактивного забруднення навколишнього середовища, а при виході СДОР у зовнішнє середовище – до гострих отруєнь пасажирів і хімічного зараження повітря, ґрунтів і об’єктів колійного господарства. Складна обстановка може виникнути в результаті аварії в межах залізничної станції. Як правило, поблизу залізничних вузлів розташована міська (селищна) забудова з високою щільністю населення. На порівняно малій території станції звичайно зосереджується велика кількість вагонів із різноманітними вантажами. Тут же можуть перебувати значні групи людей – у поїздах, на платформах, у будинку вокзалу і навколо них. Це створює для них загрозу при вибухах, зараженні повітря радіоактивними та хімічними речовинами.