- •1. Рівні банківської системи України, основні етапи її розвитку.
- •2. Сутність поняття „банк”.
- •3. Функції нбу.
- •4. Облікова ставка як інструмент регулювання нбу діяльності комерційних банків.
- •5. Обов’язкові резерви як інструмент регулювання нбу діяльності комерційних банків.
- •6. Визначення та класифікація комерційних банків.
- •7. Принципи діяльності банків.
- •8. Функції комерційних банків.
- •9. Класифікація операцій комерційних банків.
- •10. Порядок створення та реєстрації комерційних банків на Україні.
- •11. Охарактеризувати філії та представництва, викласти порядок їх створення.
- •12. Нормативи для комерційних банків, стосовно їх валютних позицій.
- •13. Нормативи для комерційних банків, стосовно їх кредитних ризиків.
- •14. Нормативи ліквідності комерційних банків.
- •15. Нормативи капіталу для комерційних банків.
- •16. Ліцензування операцій з іноземною валютою.
- •17. Організація роботи комерційних банків по здійсненню ними зовнішньоекономічної діяльності.
- •18. Характеристика доходів комерційного банку.
- •19. Характеристика витрат комерційного банку.
- •20. Прибуток банків та його використання.
- •21. Склад і структура ресурсів комерційного банку.
- •22. Характеристика складових власного капіталу.
- •23. Функції та джерела формування капіталу банку.
- •24. Характеристика депозитів до запитання. Порядок відкриття рахунків в банках.
- •25. Характеристика строкових вкладів, фактори, які впливають на величину процентної ставки за ними.
- •26. Вклади населення, необхідність їх залучення комерційними банками.
- •27. Мета та порядок випуску банками ощадних сертифікатів.
- •28. Емісія облігацій комерційними банками.
- •29. Види міжбанківських кредитів та порядок їх надання.
- •30. Порядок та цілі отримання банками кредитів від нбу.
- •31. Світовий досвід у проведенні аукціонів з рефінансування центробанками.
- •32. Управління залученими коштами банків на рівні самих комерційних банків.
- •33. Управління ресурсною базою на рівні нбу.
- •34. Організація та принципи проведення безготівкових розрахунків.
- •35. Характеристика міжбанківських розрахунків.
- •36. Порядок проведення міжбанківських розрахунків через сеп.
- •37. Характеристика видів платіжних карток та операцій банків з платіжними картками.
- •38. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних доручень.
- •39. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень.
- •40. Характеристика розрахунків за допомогою чеків.
- •41. Характеристика розрахунків за допомогою акредитиву.
- •42. Характеристика розрахунків за допомогою банківського інкасо.
- •43. Характеристика розрахунків за допомогою планових платежів.
- •44. Розрахунки шляхом заліку взаємовимог.
- •45. Банківський контроль за здійсненням розрахунків.
- •46. Організація касової роботи в установах банків.
- •47. Порядок видачі банками готівкових коштів.
- •48. Порядок приймання банками готівкових коштів.
- •49. Взаємозв’язок касових і емісійних операцій банків.
- •50. Напрямки організації банками готівкового грошового обігу.
- •51. Класифікація банківських кредитів.
- •52. Характеристика суб’єктів кредитних відносин.
- •53. Принципи банківського кредитування.
- •54. Зміст методів кредитування та характеристика позичкових рахунків.
- •55. Зміст та місце кредитного договору в кредитній угоді.
- •56. Етапи процесу кредитування.
- •57. Умови одержання позичок в банках.
- •58. Оцінка банком кредитоспроможності позичальника.
- •59. Застава, заклад як методи забезпечення повернення позичок.
- •60. Страхування відповідальності позичальника.
- •61. Гарантії як засіб зниження кредитного ризику.
- •62. Уступка вимог, цесія як форми забезпечення повернення кредиту.
- •63. Кредитний ризик та шляхи його зниження.
- •64. Проблемні позички. Кредитний моніторинг.
- •65. Характеристика факторів, які впливають на розмір ставки за кредитами.
- •66. Види та порядок надання банками кредитів під заставу цінних паперів.
- •67. Організація проведення кредитування під іпотеку.
- •68. Цілі, проблеми і порядок надання банками споживчих кредитів.
- •69. Характеристика консорціумного кредиту.
- •70. Кредитування банками сільськогосподарських підприємств.
- •71. Умови надання ломбардних позичок.
- •72. Організація розрахунків за допомогою векселів.
- •73. Вексельні кредити, порядок їх надання.
- •74. Операції комерційного банку з векселями підприємств.
- •75. Торговельні операції з векселями.
- •76. Гарантійні операції з векселями.
- •77. Мета та зміст діяльності банків на ринку цінних паперів.
- •78. Зміст роботи банку з овдп.
- •79. Функціонування первинного та вторинного ринку овдп.
- •80. Суть операцій “репо”.
- •81. Види та зміст операцій банку з власними фінансовими продуктами.
- •83. Участь банків у біржовій торгівлі цінними паперами.
- •84. Порядок проведення операцій з цінними паперами у Першій фондовій торгівельній системі (пфтс).
- •85. Економічна сутність і форми інвестицій.
- •86. Класифікація інвестицій.
- •87. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні.
- •9. Регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави. Це регулювання здійснює нбу: відкриття філій за кордоном, придбання рухомого і нерухомого майна, цінних паперів та інше.
- •88. Місце банків у інвестиційній активності суспільства.
- •89. Інвестування шляхом кредитування.
- •90. Оцінка інвестиційних проектів, аналіз доцільності та ефективності інвестування.
- •91. Взаємозв’язок кредитних і інвестиційних операцій банків.
- •92. Ризики, властиві інвестиційним операціям та шляхи їх зниження.
- •93. Відкриття валютних рахунків.
- •94. Класифікація валютних операцій комерційного банку.
- •95. Правила купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку.
- •96. Валютний курс та характеристика його видів.
- •97. Порядок організації роботи пунктів обміну іноземної валюти.
- •98. Основні положення вивезення інвалюти за кордон України.
- •99. Особливості кредитування у іноземній валюті.
- •100. Напрямки страхування валютних ризиків.
- •101. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України.
- •102. Операції банків з міжнародних торгівельних розрахунків.
- •103. Операції банків з дорогоцінними металами.
- •104. Зміст факторингових послуг банку.
- •105. Зміст лізингових послуг банку.
- •106. Охарактеризувати елементи лізингової угоди.
- •107. Зміст трастових послуг банку.
- •108. Характеристика посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банка.
- •109. Формування резервів під ризики за активними операціями.
- •110. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності.
- •111. Прибутковість банку.
- •112. Ліквідність та платоспроможність банку.
- •113. Регулювання банківської діяльності та нагляд.
- •1. Рівні банківської системи України, основні етапи її розвитку.
- •2. Сутність поняття „банк”.
79. Функціонування первинного та вторинного ринку овдп.
Робота з ОВДП здійснюється банками на :
1. первинному ринку ОВДП, на цьому ринку банки здійснюють лише купівлю ОВДП від свого імені і за свій рахунок, а також від імені і за рахунок клієнта. Продаж ОВДП відбувається по принципу аукціону.
2. вторинному ринку ОВДП. На цьому ринку здійснюється такі операції:
-
Купівля-продаж вже раніш придбаних облігацій
-
Прийняття та передача ОВДП в якості застави
-
Операції “репо” – це операції з ЦП, яка являє собою строкову угоду при якій власник ЦП продає їх банку чи НБУ із забов’язанням зворотної купівлі через певний строк за новою більш високою ціною.
80. Суть операцій “репо”.
Новим видом операцій з цінними паперами для українських банків є операції репо.
Операція репо (REPO, RP-repurchase agreement) — це фінансова операція, що складається з двох частин. У першій частині цієї операції одна сторона продає цінні папери іншій стороні. Водночас перша сторона бере на себе зобов'язання викупити вказані цінні папери у визначений термін або на вимогу другої сторони. Це зобов'язання на зворотну купівлю відповідає зобов'язанню на зворотний продаж, яке бере на себе друга сторона. Різниця між цінами і є тим процентним доходом, який повинна отримати сторона, що виступає покупцем цінних паперів (продавцем грошових коштів) у першій частині репо. Ціна зворотного викупу являє собою суму первісної ціни продажу і деякого процента, що сплачується позичальником коштів. Ставка цього процента (ставка репо) розраховується на основі року (365 днів), що дає певну підставу розглядати репо як форму короткострокового кредиту, забезпеченого цінними паперами.
Процентний дохід, який можна отримати від інвестування коштів в угоду репо, визначається за формулою: Процентний дохід = (Сума коштів, інвестованих для здійснення угоди репо * ставка репо * (термін операції/365))
У світовій практиці угоди репо укладаються, як правило, на позабіржовому ринку, на короткий проміжок часу і на великі суми, тобто це операції оптового грошового ринку. Окремі параметри операцій репо є стандартизованими.
Що стосується переміщення і зберігання цінних паперів, то, як показує світова практика функціонування ринку репо, можуть застосовуватись різні способи. Перший спосіб полягає у тому, що цінні папери, куплені у першій частині операції репо, справді перераховуються (переказуються) покупцеві цінних паперів. У цьому випадку покупець цінних паперів у першій частині репо мінімізує свій кредитний ризик. Другий спосіб передбачає переказування (переміщення) цінних паперів на користь третьої сторони, що визначило назву цієї операції — «тристороннє» репо. Третя сторона, згідно з договором, має певні зобов'язання перед безпосередніми учасниками угоди. Останній, третій спосіб здійснення операцій репо вирізняється тим, що цінні папери залишаються у сторони, яка є продавцем цінних паперів у першій частині цієї операції. Продавець виступає у ролі зберігана цінних па-
перів для покупця. Цей спосіб репо традиційно називають «Довірчим репо». Він характеризується мінімальними витратами на переміщення цінних паперів, а також найвищим рівнем кредитного ризику для покупця цінних паперів.
Починаючи з 1997 р. Національний банк проводить на позабіржовому ринку операції з державними цінними паперами на умовах угоди репо. При проведенні цих операцій НБУ укладає з комерційним банком договір про продаж-купівлю цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотної операції у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за ціною, обумовленою заздалегідь.
Згідно з нормативними документами НБУ операції репо поділяються на три види залежно від терміну дії і порядку встановлення процентної ставки:
• нічне репо. Термін дії становить один день. Процентна ставка є фіксованою на весь період проведення операції;
» відкрите рєпо. Термін операції в угоді не визначається. Кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції репо в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про завершення операції. Процентна ставка не є фіксованою;
* строкове репо. Термін операції визначається в угоді. Ставка є постійною протягом усього терміну проведення операції.
Національний банк може здійснювати операції репо з купівлі-продажу державних цінних паперів як шляхом безпосередньої домовленості з комерційними банками, так і проведенням тендера заявок комерційних банків на участь в операціях репо.