74. Операції комерційного банку з векселями підприємств.

До операцій з оформлення векселями дебітор­ської заборгованості перед банком належать:

• видача банком переказних векселів на боржника банку і акцептація векселів боржником;

• видача боржником банку простих векселів на користь банку. Борг може бути оформлений векселями як повніс­тю, так і частково, на номінальну суму векселя можуть також нараховуватися проценти згідно з чинним законо­давством про вексельний обіг. Приймання або передавання банком оформлених векселів здійснюють з використанням реєстрів і реєстра­ції у відповідному журналі.

Відшкодування коштів за виставленим банком век­селем можна одержати такими способами:

• оплатою векселя платником чи авалістом;

• врахуванням векселя в іншому банку;

• продажем векселя;

• зарахуванням коштів для погашення власних зобов'язань банку.

Суто розрахункові вексельні операції банків включають:

• здійснення вексельних платежів на користь кредитора банку;

• здійснення вексельних платежів боржником на користь банку. До комісійних операцій з векселями слід зарахувати:

• інкасування векселів;

• оплата векселів, де банк виступає особливим платником - доміциліатом.

Банки одержують значний дохід у формі комісійних як за операцію, так і відшкодування витрат на здійснення платежу в іншому місці. Власникам векселів ця операція також приносить вигоду, тому що вони звільняються від контролю за термі­нами платежу. Операції з інкасування векселів банк здійснює від свого імені, але за рахунок і в інтересах клієнта. Прийняті на інкасо векселі обліковуються на поза­балансовому рахунку № 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо». При відправленні векселів банку-кореспонденту сума векселя списується з рахунку № 9830 і зараховується на позабалансовий рахунок № 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо». На цьому рахунку сума векселя обліковується до надход­ження платежу або повернення неоплаченого векселя.

75. Торговельні операції з векселями.

Торговельні – операції з вкладання або залучення грошових коштів під векселі, які поділяються також на:

- активні (купівля векселів);

- пасивні (продаж придбаних векселів).

Купівля та продаж векселів здійснюються банками відповідно до умов договору, укладеного з продавцем (покупцем). Договором визначається: ціна купівлі (продажу) векселів; строк та порядок здійснення розрахунків; умови переходу права власності на векселі, строк і порядок передавання векселів. Ціна векселя встановлюється за домовленістю сторін у процентах до номінальної вартості векселя. У спрощеному вигляді (без урахування ризику несплати) сподіваний прибуток покупця вексельного зобов’язання в абсолютному вираженні дорівнює величині отриманого дисконту (знижки від номіналу). Врахувавши в формулі (3) альтернативні варіанти інвестування, отримуємо

де S_p – приведений абсолютний сподіваний прибуток за векселем (скорегований на величину втрачених альтернативних прибутків); D_p – приведений дисконт за векселем; r – річна ставка дисконтування (максимальна річна прибутковість альтернативних варіантів інвестування); t – період обігу векселя (кількість днів від моменту купівлі до погашення); В – часова база, що використовується для переведення в річне вираження (360 днів або 365 днів).

Використовуючи співвідношення між дисконтом векселя та його номінальною і ринковою вартістю, формулу (4) можна перетворити: (5)

Отримана формула показує, що витрати покупця векселя складаються не лише із сплаченої ринкової ціни, а й з величини втраченого альтернативного прибутку.

Зазначимо, що формули (3), (4) та (5) справджуються не тільки при первинному розміщенні векселя, а й при подальшому його перепродажу, тобто для будь-якого покупця векселя.

У цьому разі прибуток буде поділено між продавцем (попереднім векселедержателем) і покупцем (наступним векселедержателем) з урахуванням величини дисконту і числа днів, що залишились до погашення. Приведений спекулятивний прибуток продавця (і-го векселедержателя) в абсолютному вираженні буде дорівнювати:

Замінюючи дисконти через вартості, одержимо де D_i – абсолютний дисконт за векселем, отриманий і-м векселедержателем; D_i+1 – абсолютний дисконт за векселем, отриманий (і + 1)-м векселедержателем; t_i – кількість днів від моменту купівлі векселя і-м векселедержателем до погашення; t_i+1 – кількість днів від купівлі векселя (і + 1)-м векселедержателем до погашення; Р_і – ринкова вартість векселя на момент купівлі його і-м векселедержателем; Р_і+1 – ринкова вартість векселя на момент перепродажу його і-м векселедержателем.