41. Характеристика розрахунків за допомогою акредитиву.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зо­бов'язаний виконати платіж третій особі (бенефи­циару - продавцю, виконавцю робіт) і надати повноваження іншому банку (який представляє банк продавця, що за дорученням банка-эмитета виконують акредитив).

Акредитиви бувають: покритий – акредитив, що передбачає попередньо бронування коштів платника на окремому рахунку в банке-эмитете або виконуючому банку; непокритий –акредитив, оплата по який гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту; відзивний – це акредитив, що може бути замінений або анульо­ваний банком-эмитетом без попередньої згоди продавца-бенифицира; без відзивний – акреди­тив, що може бути змінений або анульований при згоді продавца-бенефициара, для якого він був відкритий.

Застосовується акредитивна форма переважно в міжміських та міжнародних розрахунках, коли постачальник хоче забезпечити мантію платежу.

Напрямки документів при акредитивній формі розрахунків можна представити наступною схемою.

1 – покупець доручає банку відкритий акредитив; 2 – банк-емітент відкриває акредитив; 3 – банк сповіщає покупця про відкриття акредитиву; 4 – банк-емітент сповіщає виконуючий банк про відкриття акредитива; 5 – виконуючий банк сповіщає продавця про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива; 8 – банк покупця переказує гроші банку постачальника; 9 – зарахування коштів на рахунок постачальника; 10 – банк продавця повідомляє про зарахування коштів на його рахунок.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним продавцем і не може бути переадресований.

Переваги: своєчасність та повнота платежу; можливість уповноваженому покупця здійснювати попередній контроль за дотриманням умов поставки товарів, їх якістю. Недоліки: відволікання коштів покупця із поточного обороту; при затримці відкриття акредитиву постачальник не може своєчасно відвантажити продукцію; при проведенні акредитивної форми розрахунків банк стягує комісійні.

42. Характеристика розрахунків за допомогою банківського інкасо.

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють дві операції:

1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю);

2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). Інкасування векселя - це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні:

* стабільність економічних відносин;

* довіра суб'єктів один одному;

* високий рівень розвитку вексельного права.