37. Характеристика видів платіжних карток та операцій банків з платіжними картками.

Платіжна картка – спец засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової чи ін виду картки, що викор для ініціювання переказу грошей з рахунку платника з певними цілями.

За своїми тех. характеристиками картки поділяються на магнітні та електроні.

Магнітні картки працюють в режими on line - операція, технол схема вион якої передб наявність безперервного зв’язку в режимі реального часу між учасниками платіжної системи під час виконання операцій.

Електроні картки працюють в режимі off line – операція, технол схема викон якої не потребує безперервного зв’язку в режимі реального часу з емітентом під час викон операцій.

За своїм функціональним призначенням картки поділяються на кредитні і дебетові.

Кредитними називаються картки, видача яких супроводжується відкриттям їх власником кредитних ліній, за рахунок і в межах яких здійснюються платежі чи видача готівки за допомогою цих карток. За кредитними картками їх власники можуть здійснювати платежі за товари та послуги, одер­жувати готівку в банківських установах чи в банкоматах, одержувати певні пільги від банків-емітентів, використовувати як засіб са­моідентифікації та ін. Дебетними називаються пластикові картки, за допомогою яких платежі здійснюються списанням коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту.

Кредитні у свою чергу поділяються на банківські кредитні(індивідуальні, кооперативні, стандартні, золоті); картки туризму та розваг - індивідуальні, кооперативні.

Дебетові: картки для банкоматів, картки для терміналів у торгових точках.

38. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних доручень.

Платіжне доручення - письмове розпор-ня власника рахунку банку про перерахування певної суми грошей із його рахунку на рахунок одержувача коштів у тій ж або в іншій установі банку. Платіжні доручення використовуються при розрахунках за товари, зроблені послуги і виконані роботи; при розрахунках із бюджетом, банками, страховими й аудиторськими ком­паніями. Доручення приймаються банком тільки в межах коштів на його рахунку, крім доручень на перерахування в бюджет сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків у державні цільові фонди.

Платіжні доручення приймаються в розрахунках по платежах товарного і нетоварного характеру. Розрахунки платіжними дорученнями можуть здійснюватися: за фактично відвантажену про­дукцію, виконані роботи, надані послуги; у порядку передоплати; для завершення розра­хунків по актах звірення взаємної заборгованості підприємств.

У випадку, якщо одержувач коштів не має ра­хунку в банку або розрахунки з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснити перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.

Такі доручення можуть застосовуватися при переказі коштів підприємством – на витрати для виплати заробітної плати, за організований набір робітників для заготівлі сільськогосподарської продукції в населених пунктах, де немає банків, а також на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.).

1 – постачальник відвантажує продукцію; 2 – постачальник виставляє рахунок-фактуру; 3 – покупець подає до банку платіжне доручення; 4 – банк покупця списує з його рахунку кошти; 5 – банк повідомляє покупця про списання коштів; 6 – банк покупця передає електронним зв’язком або надсилає платіжне доручення до банку постачальника; 7 – банк зараховує кошти на рахунок постачальника; 8 – банк повідомляє постачальника про надходження коштів.

Переваги: універсальна форма розрахунку і застосовуються при розрахунках по товарним і нетоварним операціям; використовуються для оплати одержаного товару і попередньої оплати, авансів; через підприємства поштового зв’язку можна перерахувати кошти одержувачу, якщо він не має рахунку у банку, або коли розрахунки безпосередньо з одержувачем через банк неможливі. Недолік: відсутня гарантія платежу.