Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Податок з ПДВ в світлі нового податкового кодексу.

2. Адміністрування ПДВ.

3. Платники ПДВ.

4. Проаналізуйте динаміку надходжень до Зведеного бюджету України від ПДВ за останні три роки. Зробіть висновки.

5. Проаналізуйте причини порушень податкового законодавства з ПДВ.

6. Дайте пропозиції відносно удосконалення контролю за повнотою нарахування та сплати ПДВ.

7. Складіть опорний конспект з розглянутих питань.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте види і структуру декларації з ПДВ.

2. Як визначаються звітні періоди і строки сплати ПДВ?

3. Особливості контролю оборотів з продажу продукції (робіт, послуг).

4. Контроль сум ПДВ, включених до податкового кредиту.

5. Назвіть відмінності між пільговими операціями та операціями, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

6. Яка дата є датою збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ?

7. Чи включаються у базу нарахування ПДВ акцизний збір?

8. Яка дата є датою збільшення суми податкового кредиту з ПДВ?

9. Як визначається сума податкового кредиту у разі застосування придбаних товарів для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ і операцій, що не обкладаються ПДВ?

10. Як відображається у податковому обліку ПДВ, сплачений у разі придбання основних фондів?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Об’єкт оподаткування ПДВ та операції, що не є об’єктом оподаткування.

2. База оподаткування ПДВ та операції, що звільняються від оподаткування.

3. Порядок обчислення і сплати ПДВ.

4. Методика визначення податкового кредиту з ПДВ.

Література:

(12, 13, 15, 16, 33, 44, 45, 48, 50, 51, 55)

Тема 6 Контроль податкових органів у сфері прямого оподаткування юридичних осіб

Мета:

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань організації контролю за повнотою обчислення та сплати податку на прибуток підприємств.

План вивчення теми

1. Камеральна перевірка декларацій підприємств з податку на прибуток підприємства.

2. Документальна перевірка оподаткування прибутку підприємств.

3. Достовірність відображення в обліку валових доходів платника.

4. Обґрунтованість валових витрат платника.

Методичні рекомендації

Тема "Контроль за нарахуванням та сплатою податку на прибуток" надзвичайно складна, об'ємна і потребує глибоких і різноманітних знань, тому доцільно більш детально опрацювати ряд питань самостійно. При самостійному вивченні окремих питань потрібно пам'ятати, що головною правовою базою всіх дій податківців під час контролю повинен бути Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (з багато численними змінами та доповненнями впродовж кожного року із минулого десятиліття) (далі Закон №1).

При вивченні першого питання, насамперед, слід враховувати, що існує чотири різновиди декларацій з податку на прибуток: для підприємств, страхових компаній, банків і виробників сільськогосподарської продукції.

Форми і порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства встановлені Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143.

За звітний квартал, півріччя або три квартали підприємства надають декларацію за спрощеною формою, декларацію за рік — у повній формі. Якщо платником податку виявлено помилки у раніше наданій звітності і він подає нову декларацію до закінчення встановленого строку, штрафні санкції не застосовуються. Якщо помилки виявлено платником після закінчення встановленого строку подання декларації, платник має сплатити штраф та надати окремо уточнюючий розрахунок або врахувати коригування при складанні декларації за наступний період.

При попередній перевірці декларації контролю підлягають:

- своєчасність подання податкових декларацій з податку на прибуток;

- дотримання вимог щодо порядку заповнення в залежності від того, в який формі подається декларація — у повній або спрощеній;

- наявність необхідних додатків і узгодженість звітних даних;

- правильність арифметичних підрахунків та визначення сум оподатковуваного прибутку або збитку за звітний період.

Якщо за результатами перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки, складається акт. Донарахована сума податку з фінансовими санкціями вказується у податковому повідомленні, яке вручається платнику.

При опрацюванні другого питання потрібно пам’ятати, що відповідно до чинного законодавства датою збільшення валових доходів є дата першої події: або дата відвантаження товарів (фактичного надання послуг, виконання робіт) покупцю, або дата зарахування коштів покупця на рахунки платника. Перевірка полягає у відстеженні черговості подій та відповідних сум. Слід бути уважним, щоб операції, які виступатимуть «другою подією», повторно не були включені до складу валових доходів.

За допомогою касових та платіжних документів, а також товарно-транспортних накладних виявляються випадки відвантаження чи передоплати (отриманих авансів), які не знайшли відображення в валових доходах платника.

Якщо підприємство здійснює товарообмінні операції або реалізує продукцію пов'язаним особам, то під час перевірки слід упевнитися, що доходи від цих операцій були визначені підприємством виходячи з договірної ціни, але не нижче за звичайну, тобто справедливу ринкову ціну.

Необхідно перевірити відображення у валовому доході поворотної фінансової допомоги, отриманої від осіб, що не є платниками податку на прибуток або від осіб, що сплачують його за нижчими ставками. При поверненні сума допомоги буде включена до складу валових витрат.

Якщо платник отримує фінансову допомогу від іншого звичайного платника податку на прибуток і не повертає її на кінець звітного періоду, валовий доход збільшується на суму процентів, умовно нарахованих за кожний день фактичного використання допомоги, у розмірі облікової ставки НБУ.

У валовий дохід мають бути включені суми кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності; одержані штрафи і неустойки; суми акцизного збору, що сплачені покупцем підакцизних товарів на користь платника акцизного збору тощо.

В той же час у валовий доход не включаються суми ПДВ, отримані платником цього податку у складі ціни проданих товарів;

кошти або майно, що надходять у вигляді інвестицій у корпоративні права тощо.

При перевірці також потрібно звернути увагу на правильність визначення валового доходу від операцій з розрахунками в іноземній валюті. З метою оподаткування заборгованість в Іноземній валюті (крім заборгованості за товари, роботи, послуги), що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивні курсові різниці включаються до валового доходу платника. У разі від'ємного значення перерахунку збільшуються валові витрати.

Під час перевірки з'ясовують, чи проводилась інвентаризація в тих випадках, коли її проведення є обов'язковим, а саме:

- перед складанням річної звітності;

- при зміні матеріально відповідальних осіб;

- при зміні організаційно-правової форми (наприклад, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство);

- при встановленні фактів крадіжки чи зловживань тощо.

Перевіряється наявність наказу про створення інвентаризаційної комісії, правильність оформлення результатів (актів інвентаризації) та відображення їх у податковому обліку. Виявлені надлишки основних фондів, матеріальних цінностей, цінних паперів та іншого майна оприбутковуються і включаються до валових доходів підприємства. Невідшкодовані суми нестачі матеріалів понад норми природного убутку стягуються з винних осіб.

Наступний блок питань стосується перевірки достовірності відображення в звітності валових витрат підприємства.

По аналогії з доходами, датою збільшення валових витрат є дата першої події: або дата оприбуткування товарів (отримання результатів робіт, послуг), або дата списання коштів з рахунків платника. Але є виключення з цього правила: при здійсненні операцій з нерезидентами, а також резидентами, що сплачують податок на прибуток за нижчою ставкою (або єдиний податок) датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів.

По-друге, слід перевірити правильність обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Для цього використовуються відомості про облік балансової вартості матеріальних запасів. Визначення приросту (убутку) балансової вартості матеріальних запасів проводиться шляхом порівнювання їх залишків на початок та кінець звітного періоду. В разі, коли балансова вартість матеріальних запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж періоду, різниця додається до валових доходів платника. У разі, коли балансова вартість матеріальних запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на Його початок, різниця додається до складу валових витрат платника.