Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1 Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів: мета створення, зміст інформації, джерела формування єдиного інформаційного фонду.

2. Автоматизація обліково-перевірочної роботи.

Питання для самоконтролю

1. Яка Інструкція розкриває інформацію про порядок обліку платників податків?

2. Узяття на облік як платників податків - юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби до чи після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру?

3. Що відбувається раніше: узяття на облік платників податків-юридичних осіб чи присвоєння їм ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)?

4. Яка Інструкція розкриває інформацію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів?

5. Особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками відкриваються на кожний поточний рік чи один раз на весь час діяльності платника?

6. Що відображається на лицьовому боці картки особових рахунків?

7. Що відображається на зворотному боці картки особових рахунків?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Облік платників податку на додану вартість.

2. Реєстрація та облік у ДПІ постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток.

3. Облік неприбуткових організацій у ДПІ.

4. Облік великих платників податків у ДПІ.

5. Організація розшуку суб’єктів підприємницької діяльності, які ухиляються від обліку та сплати податків.

Література:

(12, 26, 27,34, 55)

Тема 4. Сутність і форми податкового контролю

Мета:

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань сутності і форм податкового контролю

План вивчення теми

1. Сутність податкового контролю.

2. Види перевірок та їх особливості.

3. Податкові ризики і їх моніторинг. Простий і складний ризик. Класифікація платників за групами ризику. Відбір платників для документального аудиту.

4. Документальні перевірки. Планові та непланові документальні перевірки. Програма перевірки.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання студенти повинні пам’ятати, що наповнення доходної частини бюджету залежить від якості адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами підприємницької діяльності. Основним джерелом наповнення бюджету повинна бути добровільна сплата податків, а основною функцією податкових органів — моніторинг цього процесу. Але при високій ймовірності порушення платником податкового законодавства, необхідно організувати податковий аудит і визначити реальні податкові зобов'язання такого клієнта.

Податковий аудит - це логічна послідовність задач Державної податкової адміністрації України щодо перевірки правильності, повноти та своєчасності виконання клієнтами-платниками своїх податкових зобов'язань. Жодна перевірка платника, що проводиться без співставлений звітних даних з первинними документами не може бути розцінена як податковий аудит, тому що не може дати однозначної відповіді щодо правильності, повноти та своєчасності обчислення податків та їх перерахування до бюджету.

Податковий аудит має в собі дві функції:

- профілактичну, бо попереджує платника податків, що ухилення від дотримання ним податкового законодавства будуть обов'язково встановлені при проведенні документальної перевірки;

- репресивну, бо виявлені порушення податкового законодавства призведуть до застосування штрафних санкцій.

У практиці контрольно-перевірочної роботи можуть застосовуватися такі форми проведення контролю:

- адміністративне обслуговування та врегулювання (без перевірки, базуючись на аналізі ризиків);

- перевірка в офісі податкового органу (камеральна перевірка), яка не охоплює всю документацію та звітність платника податків;

- перевірка безпосередньо у платника податків у разі, якщо аудит потребує експертизи всіх документів та звітності (документальна перевірка);

- інші форми, такі, як кримінальні перевірки (під час проведення кримінальних розслідувань аудитором застосовуються інші зобов'язання та права, при цьому надзвичайно важливим фактором є зміна атмосфери).

В другому питанні студенти повинні ознайомитися з видами перевірок. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за сплатою податків і зборів платниками як безпосередньо при виході на підприємства, так і в інспекціях, використовуючи усю наявну інформаційну базу. Відповідно, за місцем проведення та обсягом документації, що перевіряється, перевірки поділяються на невиїзні документальні перевірки, виїзні планові та позапланові перевірки.

Невиїзні документальні перевірки - це перевірки, які проводяться у приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Планові виїзні документальні перевірки - це перевірки суб'єктів господарювання щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів), які передбачені у плані роботи органу державної податкової служби і проводяться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Документальні виїзні планові перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань дотримання податкового і валютного законодавства проводяться відповідно до затвердженого Плану їх проведення. Така перевірка проводиться не частіше одного разу на рік і здійснюється виключно в рамках компетенції наглядово-контролюючого органу. Обов'язковими умовами ЇЇ проведення є:

- суб'єкт перевірки в письмовій формі повідомляється про дату проведення планової виїзної перевірки не пізніше, ніж за десять днів до її початку;

- якщо плануються планові виїзні перевірки різними органами, а саме: податковими, митними та іншими, то вони повинні здійснюватися одночасно.

Позапланова виїзна перевірка - це перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності таких обставин:

- суб'єкт підприємницької діяльності не подав у встановлений строк відповідної податкової звітності;

- за результатами проведення зустрічних перевірок виявлені факти, що свідчать про порушення суб'єктом господарювання норм податкового, валютного законодавства;

- виявлена недостовірність даних, що містяться у документах обов'язкової звітності;

- суб'єкт господарювання у встановленому порядку подав скаргу про порушення законодавства посадовими особами наглядово-контролюючого органу під час проведення планової або позапланової виїзної перевірки;

- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

- виникнення необхідності у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із суб'єктом підприємницької діяльності, якщо останній не надасть пояснень і їх документальні підтвердження протягом трьох робочих днів з дня одержання запиту контролюючого органу.

Крім того, позапланові виїзні перевірки можуть здійснюватися за рішеннями, що приймаються КМУ.

В ході проведення документальних виїзних планових перевірок може виникнути необхідність проведення зустрічних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності або громадян, з якими даний платник, що перевіряється, перебуває у господарських відносинах.

Особливим видом податкового контролю є оперативні перевірки, які передбачають перевірку суб'єктів господарювання (юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, які не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) на предмет дотримання ними встановленого порядку розрахунків зі споживачами за готівку, грошових документів, лімітів готівки в касах та її використання при розрахунках за товари, роботи, послуги, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, інших спеціальних дозволів на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності, марок акцизного збору на окремих підакцизних товарах, а також обстеження будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, які мають відношення до визначення об'єктів оподаткування тощо.

Оперативна перевірка повинна проводитися за окремими планами роботи органів державної податкової служби у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень, особових знаків і посвідчення на право проведення такої перевірки об'єктів, розміщених на конкретній території.

Вивчення третього питання розкриває суть податкових ризиків і їх моніторинг, дозволяє ознайомитися чим відрізняється простий і складний ризик. Після вивчення третього питання студенти зможуть класифікувати платників за групами ризику, та робити відбір платників для документального аудиту.

Податковий ризик – вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджет.

Важливість ризику безпосередньо залежить від частоти його появи. Кожен потенційний ризик оцінюється за бальною шкалою. Кількість балів для кожного окремого ризику в середині категорії залежить від його важливості.

Складний ризик складається з простих ризиків, і його максимальна важливість дорівнює сумі простих ризиків, тобто може змінюватися від 1 до n (де n — сума балів простих ризиків), в залежності наявності простих ризиків у конкретного клієнта.

Простий ризик — де ризик, який вже неможливо поділити на складові. Він оцінюється в залежності від важливості бальною системою від 0 до 3. Бали означають наступне; З — для високого ризику; 2 — для середнього ризику; 1 — для низького ризику;

0 — для неіснуючого ризику або дуже низького ризику. Визначення балів для кожного ризику здійснюється на підставі статистичної інформації один раз на рік. Розрахунок ризиків для кожного підприємства проводиться за кожний податковий період, який дорівнює календарному місяцю, для відстеження динаміки змін податкових ризиків та не ослаблення контролю за діяльністю підприємства.

На підставі здійсненого розгорнутого аналізу по визначенню ризиків підприємство відноситься до тієї чи іншої групи ризику. За наслідками розподілу складається план роботи з клієнтом, до якого можуть бути застосовані наступні заходи в залежності від групи ризику:

1. Профілактична робота, направлена на зменшення ризику.

2. Кабінетний аудит.

3. Тематичний або комплексний аудит.

4. Обов'язковий позаплановий аудит.

5. Податкове розслідування.

Всі клієнти розподіляються на групи ризиків, межі яких визначаються щорічно ДПА України на підставі статистичної інформації та наявних трудових ресурсів аудиторів. Прийняті наступні межі груп ризиків:

Н група — новостворені клієнти;

А група — клієнти, які набрали від 0 до 5 балів, — платники податків, які виконують свої зобов'язання у відповідності до законодавства;

Б група — клієнти, які набрали від 5 до 15 балів — платники податків, які декларують податкові зобов'язання, але в силу фінансового стану не мають реальної можливості їх сплачувати;

В група — клієнти, які набрали від 15 та більше балів — платники податків, які виконують податкові зобов'язання під постійним наглядом і при наявності попереджувальних дій з боку податкової інспекції. До цієї категорії належать також клієнти, у яких від останнього перевіреного податкового періоду минає строк 1095 днів, тобто закінчується термін, за яким податковий орган має право визначати суму податкових зобов'язань.

К група — платники податків, які не намагаються виконувати свої податкові зобов'язання, діяльність яких направлена на ухилення від оподаткування в великих розмірах за встановленим фактом, в тому числі за однією операцією, тобто у яких можливо спрогнозувати факти шахрайства (криміналу).

До кожної із зазначених груп необхідні відповідні методи контролю.

В четвертому питанні студент вивчає сутність документальних перевірок та їх види.

Документальні перевірки бувають планові та непланові. Планові документальні перевірки здійснюються за річними Національними планами перевірок. До планів потрапляють, насамперед, такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу нарік з попереднім письмовим попередженням платника (не менш, ніж за 10 днів) про її проведення.

Непланові документальні перевірки проводяться при наявності обставин:

- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти порушення законодавства;

- податкова декларація не подана у визначений строк;

- виявлено недостовірність даних, заявлених у податковій звітності;

- платник подав скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки;

- на письмовий запит податкового органу протягом трьох днів відсутні документальні підтвердження і пояснення особи, що мала правові стосунки з платником;

- у разі ліквідації (реорганізації) платника податків. Методика проведення аудиту.

Для перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку та програму перевірки.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки — виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового обліку. Основними питаннями програми перевірки є:

- правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

- дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

- повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

- достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства;

- правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

- достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

- повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ та інших податків і зборів;

З метою забезпечення якості процесу перевірки, кожний податковий ревізор виконує роботу в межах певних норм та правил. Під час перевірки ревізор збирає інформацію, на основі якої буде прийнято рішення. По міжнародних стандартах проведення аудиту ця інформація називається доказом. В наших умовах це викладення порушень в акті перевірки, та висновках по ньому.