Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Методика проведення аудиту.

2. Порядок складання акту перевірки.

Питання для самоконтролю

1. Види податкових перевірок.

2. Умови проведення планової та непланової перевірок.

3. Структура акту документальної перевірки.

4. Охарактеризуйте порядок накладання адміністративного штрафу на посадових осіб платника за результатами перевірок.

5. Види відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

6. В чому полягають профілактична та репресивна функції податкового аудиту?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Скласти програму документальної перевірки платника податків.

2. Класифікація платників за групами ризику.

3. Методика відбору платників для документального аудиту.

Література:

(25, 28, 30, 31, 34, 36, 45, 46, 50, 59)

Модуль 2. Контроль податкових органів у сфері прямого та непрямого оподаткування

Змістовий модуль 2. Контроль податкових органів за нарахуванням та сплатою основних видів податків

Тема 5. Контроль податкових органів у сфері непрямого оподаткування

Мета:

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань контролю податкових органів у сфері непрямого оподаткування

План вивчення теми

1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ.

2. Документальна перевірка ПДВ. Реєстр обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Достовірність обсягів відвантаженої продукції.

3. Документальна перевірка податкового кредиту. Обґрунтованість застосування пільг.

Методичні рекомендації

Як визначено Законом №2181, камеральна перевірка проводиться податковим інспектором виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою декларацій, змістом її рядків та додатків, визначених «Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», який затверджено наказом ДПАУ від 30.05 1997 р. №166 (зі змінами і доповненнями). Попередній контроль заповнення та узгодження даних декларацій з ПДВ здійснюється за допомогою АРМ «Звіт».

Слід мати на увазі, що існує дві форми декларацій: загальна і скорочена.

Скорочену декларацію подають платники податку, у яких згідно з чинним законодавством - пункти 11.21 (переробні підприємства щодо молока та м'яса), 11.29 (сільськогосподарські підприємства щодо сільськогосподарської продукції) Закону про ПДВ) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, також подають скорочену податкову декларацію з податку на додану вартість. Але до такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Далі треба звернути увагу на своєчасність подання декларації, граничний термін податкової звітності з ПДВ у відповідності із законом №2181 залежить від тривалості податкового періоду.

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.

В другому питанні студенти повинні пам’ятати, що при проведенні документальної перевірки правильності нарахування ПДВ, насамперед, необхідно встановити повноту податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

- здійснити контроль оборотів із відвантаження товарів, надання послуг

- виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, реєстр накладних з продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені договори купівлі-продажу, міни, поставок. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в реєстрі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відповідної операції в реєстрі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати, які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;

- у разі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайної ціни;

- особливу увагу звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ.

- перевіркою позичкових рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернуті;

- якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається, виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним; - якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв'язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. В суму податкового кредиту такий ПДВ має бути включений у наступному податковому періоді; - якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір в базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що включаються до ціни продукції. Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:

- упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах — вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

- перевірити правильність відображення сум ПДВ по придбаних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

- встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних; операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, при перевірці слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткувань. Ця норма не відноситься до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В такому випадку вся сума ПДВ відноситься до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Обов'язкового складовою документальної перевірки правильності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на їх застосування.

В третьому питанні особливу увагу потрібно звернути на аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету.

Згідно «Методичних вказівок ДПА України по організації адміністрування відшкодування податку на додану вартість», зазначені 5 причин виникнення від'ємного значення ПДВ, а саме:

- продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

- придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

- наявність залишків готової продукції на складі;

- придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах;

- продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість.

При розгляді причин виникнення від'ємного значення ПДВ обов'язково в акті документальної перевірки конкретно розписувати: Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України), — крім обов'язкових вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше) вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митного кордону України згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс». З'ясувати, чи дають змогу умови поставки, визначені ВМД, стверджувати, що товари вивезені (експортовані) платником податку. Якщо право власності на товари перейшло на території України нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті.

Щодо другої причини (придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку), — вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво об'єкту). Підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи має платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду. Як бачимо, що право на податковий кредит платник податку отримує і при придбанні основних фондів у сторонніх організацій, і при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в експлуатацію. Проте, головним критерієм для отримання права на податковий кредит по придбаних або споруджених основних фондах є їх призначення для використання у господарській діяльності, як це передбачено пунктом 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо третьої та четвертої причин (наявність залишків готової продукції на складі та придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у великих розмірах), — необхідно з'ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ; зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на складі готової продукції та ТМЦ осіб, зіставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ. У разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з'ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ.

Щодо п'ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання), — необхідно вказувати відповідність проведеної уцінки товарів вимогам «Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей», затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.1999 р. № 149/300 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.1999 р. № 921/4214.

У разі, якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог вказаного Положення, без урахування наявності джерела для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від'ємного значення ПДВ і як наслідок — до бюджетного відшкодування, то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до валових витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або тих, яких не вистачає при відсутності винних. Як відомо, суми ПДВ, сплачені за придбані товари, відносяться до податкового кредиту, у разі якщо їх вартість відноситься до валових витрат. Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9 «Запаси» бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.