Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності

Масова культура (Masscult) – вид культурної продукції в сучасному індустріальному суспільстві, яка щоденно виробляється у великих обсягах, розрахована на масове споживання, задовольняє культурні потреби засобами масової інформації; культура для неосвічених.

Д. Белл: “Маси є втілення стадності, уніфікованості, шаблону”.

Masscult – з першої половини 1950-х рр. був занесений із США до європейських країн. Зб. Бжезінський: “Рим дав світові право, Англія – парламентську демократію, Франція – культуру та республіканський націоналізм, а сучасні США дали НТП і масову культуру, пов’язану з високим рівнем споживання”.

Витоки масової культури

Мета масової культури

• Стимулювання споживчої свідомості у глядача, слухача, читача.

• Маніпулювання людською психікою, експлуатація емоцій та інстинктів підсвідомої сфери почуттів людини (самотності, провини, ворожості, страху, самозбереження).

Риси масової культури

• Тиражованість.

• Відсутність грані між копією та оригіналом, нівелювання художньої цінності. Кіч, промислова імітація унікальних художніх виробів.

• Медіативність (“медіа” – засіб повідомлення). ЗМІ – основний засіб виробництва масової культури.

• Емоційність переважає над розумом, ситуативне знання – над логічним. Акцент на проявах тілесності, культуризму, сексуальності, насильства, формах психіки з відхиленням.

• Масова культура позбавлена національного забарвлення, вона інтернаціональна за характером.

Функції масової культури

• Розслаблює втомлений мозок, усуває всі проблеми вибору, хоча б тимчасово.

• Перетворює загальнозначущі цінності, маргінальні художні експерименти на частину масової “наївної” свідомості, сприяє її розвитку.

• Робить зворотний вплив на елітарну культуротворчість.

• Міфологізує людську свідомість, містифікує реальні процеси.

• Ілюзорно-компенсаторська: орієнтується не на реалістичні уявлення, а на штучно створені образи (іміджі) та стереотипи.

• Пропагандистська: пропагування панівного способу життя, що має за мету відволікання мас від соціальної активності, пристосування людей до умов, що існують, конформізм.

• Створення механізму маніпулювання потребами: людина-споживач.

• Інтеграція в повсякденне життя, прагнення “давати людям те, що вони хочуть”. Точний вибір адресата: вік, стать, соціальний статус, національність.

• Масова культура призводить до нівелювання станових, етнічних, релігійних культурних особливостей.

Головні ознаки глобалізації:

– динамічна лібералізація;

– зростання й інтеграція світових фінансових і товарних ринків;

– культурна експансія.

КОНТРКУЛЬТУРА – форма духовного протесту молоді у 60 – 70-х рр. ХХ ст. проти ідеалів споживацького суспільства. Знаменувала собою відверту відмову від стандартів і стереотипів масової культури. Особливість контркультури – войовниче неприйняття загальновизнаних норм і цінностей. Прихильники контркультури протиставляють раціональним формам техногенного суспільства ті чи інші явища творчого процесу, відмовляються від регламентації взаємостосунків.