9.1. Як здійснювати моніторинг якості надання житлово-комунальних послуг?

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це та галузь, з якою пов’язана

життєдіяльність кожного мешканця територіальної громади. В залежності від розмірів міста

(селища чи села), особливостей та історії його забудови, природно-рельєфних факторів,

усталених традицій мешканців громади формується свій неповторний простір для життя.

ЖКГ включає в себе цілий комплекс галузей та видів економічної діяльності.

Житлове господарство покликане забезпечувати утримання та функціонування в

належному стані житлового фонду – житлових будинків та допоміжних приміщень, будівель

і споруд. Комунальне господарство – це сформований комплекс підприємств, організацій і

споруд, які забезпечують надання послуг відповідно до матеріально-побутових потреб

населення.

В галузі ЖКГ в Україні експлуатується нині близько 26% основних засобів держави,

зайнято не менше 5 % працездатного населення. Від діяльності галузі залежить не тільки

умови і комфортність проживання людей,але дуже часто - їх здоров’я і безпека життя.

Достатньо згадати про такі проблеми як неякісна питна вода та перебої з її постачанням;

недостатньо очищені стоки систем водовідведення; шкідливі викиди забруднюючих і

небезпечних речовин в атмосферне повітря; критично аварійно зношені системи вуличних та

будинкових інженерних мереж (включаючи газопостачання); затоплені підвали

багатоповерхівок; стихійні сміттєзвалища та необлаштовані і переповнені відходами

контейнерні площадки; зграї бродячих собак і пацюків; наявність великої кількості дерев і

рослин, що викликають масові алергенні захворювання; підвищену небезпеку поширення

інфекційних захворювань. Щоб подібна похмура і песимістична картина, схожа на сцени з

відомого фільму А.Тарковського «Сталкер», не справджувалась в реальності потрібно

всього-навсього налагодити нормальну, ритмічну і якісну роботу усіх складових ЖКГ. І тут

виникає запитання – як це зробити?

В житті міста немало напрямків діяльності залежать від ефективності управління та

якості рішень місцевої ради. Та жоден з них не може йти в порівняння із галуззю ЖКГ,

функціонування якої напряму пов’язане з життям кожного мешканця громади незалежно від

віку, статі, майнового чи іншого положення. Відповідно, і депутати та міський голова не

можуть не визначити одним з пріоритетів діяльності міської (селищної, сільської) ради

забезпечення належного функціонування ЖКГ та надання якісних житлово-комунальних

послуг.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» окремо визначені поняття

житлово-комунальних послуг і комунальних послуг.

Житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої

на забезпечення умов проживання і знаходження осіб у житлових та нежитлових

приміщеннях, будинках і спорудах та їх комплексах згідно з нормативами, стандартами,

порядками і правилами.

За функціональним призначенням житлово-комунальні послуги поділяються:

• на комунальні послуги (задоволення потреб фізичних і юридичних осіб в

забезпеченні холодною і гарячою водою, водовідведенням, газом,

електроенергією, тепловою енергією, у зборі і вивозі твердих побутових

відходів (ТПВ) тощо);

• послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій

(прибирання і очистка, обслуговування будинкових мереж і ліфтів, поточний

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

83

ремонт, освітлення місць загального користування, вивіз ТПВ, утримання

дитячих площадок та місць відпочинку і зелених зон тощо);

• послуги з ремонту приміщень, будівель і споруд.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється підприємствами різних форм власності.

Починаючи з прийняття вже згадуваного Закону України «Про житлово-комунальні

послуги» в законодавчо-нормативній базі якісно по-новому регулюються взаємовідносини

між споживачами (мешканцями та підприємствами, організаціям установами, у т.ч. ОСББ та

ЖБК), виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг. Зокрема у Законі

визначено,що взаємовідносини у цій сфері здійснюються виключно на договірних засадах з

конкритезацією прав та обов’язків сторін. Для житлового фонду різних форм власності

введено поняття єдиної послуги, яка поширюються на утримання будинку, споруд і

прибудинкових територій.

Звісно, в послідуючі роки Урядом України було прийнято немало нормативних і

підзаконних актів у сфері надання житлово-комунальних послуг. Більше того, утворена

навіть Державна інспекція з якості надання житлово-комунальних послуг.

Не зупиняючись більш детально на всіх аспектах функціонування ЖКГ та

повноваження місцевої ради у цій сфері, спробуємо узагальнити поради депутатам щодо

організації моніторингу якості надання житлово-комунальних послуг.

Поради

1. Найперше, ознайомтесь з існуючою у вашій раді системою та підрозділами

управління ЖКГ, а також з переліком підприємств і організацій, що надають

житлово-комунальні послуги.

2. По-друге, визначтесь з тим, на яку територію чи мікрорайон міста поширюються

ваш депутатський моніторинг. Звісно, найкраще обрати такою територією свій

виборчий округ (або мікрорайон, погоджений з депутатською фракцією, якщо ви

обрані в раду за партійним списком).

3. По-третє, визначтесь із переліком показників та індикаторів вашого депутатського

моніторингу; вони повинні бути простими зрозумілими та відображати водночас і

кількісну, і якісну картину, а їх кількість навряд чи має перевищувати 8-10

показників: температура повітря в квартирах у зимовий період; частота вивозу

ТПВ; справна робота ліфтів; освітлення під’їздів і сходових клітин; постійність і

якість водопостачання та електроенергії; якість прибирання територій тощо.

4. Визначтесь із надійними джерелами інформування та способом і частотою

одержання вами інформації від мешканців – активістів будинкових чи вуличних

комітетів, голів ОСББ і ЖБК та ін. Оптимальною частотою є інформування один

раз на тиждень (не рахуючи екстрених випадків і аварійних ситуацій). Цілком

сучасно організувати інформування через мережу Інтернет.

5. Розробіть просту табличну базу даних моніторингу, в яку вносяться кількісні і якісні

показники та окремо – аварійні і надзвичайні ситуації.

6. Використовуйте дані моніторингу для депутатських звернень і запитів, для

позачергових прийомів у керівників та інформуванні мешканців і місцевої ради тощо.

7. Не рідше одного разу на рік підводьте підсумок моніторингу. При цьому у випадку

позитивних тенденцій не скупіться відмітити персоналії та підприємства, причетні

до змін на краще.

8. Завжди пам’ятайте, що дієвий і результативний моніторинг якості надання

житлово-комунальних послуг – це найкращий спосіб не лише виконати свій

депутатський обов’язок та конкретно вплинути на рівень і якість життя людей,

але й чудова нагода для зацікавленого спілкування з виборцями впродовж тривалого

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК-ПОРАДНИК ДЛЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

84

періоду, що набагато ефективніше за короткочасну передвиборну агітаційну

кампанію на місцевих виборах.

9. Час від часу порівнюйте дані вашого депутатського моніторингу з тими

результатами, які отримані іншими уповноваженими органами (інспекції, комісії,

перевірки та ін..).

10. Спробуйте визначити рівень якості надання житлово-комунальних послуг за даними

вашого моніторингу для певної території та даними інших територій і всього міста.