- •§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
- •§ 2. Гармонічні коливання. Період, частота, амплітуда і фаза гармонічних коливань
- •§ 3. Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми
- •§ 4. Додавання гармонічних коливань. Принцип суперпозиції
- •§ 5. Негармонічні коливання
- •§ 6. Автоколивання
- •§ 7. Гармонічні і некармонічні коливання в природі н техніці
- •§ 8. Вільні електромагнітні коливання в контурі
- •§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
- •§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
- •§ 11. Період, частота і фаза коливань
- •§ 12. Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання
- •§ 13. Генератор незатухаючих коливань
- •§ 14. Вимушені електромагнітні коливання. Змінний струм
- •Миттєве значення ерс синусоїдального струму для фази 60° становить 120 в. Визначити амплітудне значення ерс.
- •3. Ерс змінного струму задана рівнянням. Знайти
- •§ 15. Генератор змінного струму
- •§ 16. Діючі значення напруги й сили струму
- •§ 17. Активний опір у колі змінного струму
- •§ 18. Ємність у колі змінного струму
- •§ 19. Індуктивність у колі змінного струму
- •§ 20. Закон Ома для електричного кола змінного струму
- •§ 21. Потужність в колі змінного струму
- •§ 22. Електричний резонанс. Резонанс напруг
- •§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
- •§ 24. Вироблення електричної енергії
- •§ 25. Принципи роботи генераторів змінного і постійного струму
- •§ 26. Генератор трифазного струму
- •§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
- •§ 28. Асинхронний двигун трифазного струму
- •§ 29. Трансформатор
- •Енергії
- •§ 31. Проблеми сучасної електроенергетики і охорона навколишнього середовища
- •§ 32. Електромагнітне поле
- •§ 33. Струм зміщення
- •§ 34. Електромагнітні хвилі і швидкість їх поширення
- •§ 35. Рівняння хвилі
- •§ 36. Властивості електромагнітних хвиль (відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація)
- •§ 37. Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання
- •§ 38. Винайдення радіо
- •§ 39. Принципи радіотелефонного зв'язку. Амплітудна модуляція і детектування
- •§ 40. Найпростіший радіоприймач
- •§ 41. Радіолокація
- •§ 42. Поняття про телебачення
- •§ 43. Розвиток засобів зв'язку
- •§ 44. Світлові хвилі. Швидкість світла
- •§ 45. Інтерференція світла. Когерентність. Спектральний розклад при інтерференції
- •§ 46. Способи спостереження інтерференції світла
- •Що необхідно для утворення стійкої інтерференційної картини?
- •Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?
- •§ 47. Інтерференція в тонких плівках
- •§ 48. Практичні застосування інтерференції світла
- •§ 49. Стоячі світлові хвилі
- •§ 50. Дифракція світла
- •§ 51. Принцип Гюйгенса — Френеля. Метод зон Френеля
- •§ 52. Дифракційна решітка
- •1. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо макси мум першого порядку, одержаний за допомогою дифракційної решітки з періодомм, відхилився від нульового максимуму на кут
- •§ 53. Дифракційний спектр
- •§ 54. Визначення довжини світлової хвилі
- •§ 55. Поняття про голографію
- •§ 56. Поляризація світла
- •§ 57. Дисперсія світла
- •§ 58. Спектроскоп
- •§ 59, Спектри випромінювання
- •§ 60. Спектри поглинання
- •§ 61. Спектральний аналіз
- •§ 62. Поглинання світла
- •§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
- •§ 64. Рентгенівське випромінювання
- •§ 65. Шкала електромагнітних хвиль
- •§ 66, Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики
- •§ 67 Закони геометричної оптики
§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
Подібність електромагнітних і механічних коливань проявляється в тому, що для фізичних величин, які характеризують механічні коливання, можна вказати величини-аналоги, що характеризують електромагнітні коливання (табл. 2):
Таблиця 2
Електромагнітні величини |
Механічні величини |
Електричний заряд Q |
Координата х |
Сила струму J^'TT |
Швидкість у = тт |
Швидкість зміни скли струму - |
Прискорення а — тг |
Величина, обернена до ємності — |
Жорсткість пружини к |
Індуктивність L Опір R Енергія електричного поля Q2 конденсатора — |
Маса тягарця т Коефіцієнт тертя ц Потенціальна енергія пружної - 1 и 2 деформації "о"** |
Енергія магнітного поля котушки -~£~LI~ |
Кінетична енергія руху 1 тягарця.-г-ту- |
Порівнюючи енеогію електричного поля — з потен-ціальною енергією пружної деформації — kx2 і енергію
магнітного поля -z-LI2 з кінетичною енергією —ти2 тягар-
ця (див. мал. 18), можна припустити, що й електромагнітні коливання в контурі мають відбуватися за гармонічним законом. Переконаємося у правильності цього припущення і одночасно визначимо період електромагнітних коливань у контурі з ємністю С й індуктивністю L.
У початковий момент часу (t= 0) заряд конденсатора дорівнює Q: під час розряджання конденсатора в контурі виникає електричний струм і, який збуджує в котушці ЕРС
індукції ¥,= —Ljr~- За законом Ома для повного кола
в замкнутому контурі сума спадів напруг дорівнює сумі ЕРС, які діють у цьому контурі. В даному випадку спад
напруги на опорі R дорівнює Ш, а на конденсаторі ^-.
Єдиною ЕРС в контурі буде #,. Отже, рівняння для процесів у контурі запишеться так:
(Ю.1)
Враховуючи, що /= —= Q', a ^<= Q", дістанемо диференціальне рівняння коливань заряду Q в контурі:
У даному коливальному контурі зовнішня ЕРС відсутня, тому розглядувані коливання є вільними.
Розв'язання рівняння (10.2) в загальному вигляді, тобто знаходження залежності заряду від часу, становить певні труднощі. Необхідною умовою виникнення в контурі коливань є його незначний опір, тому можна вважати, що R = 0. Тоді
(10.3)
З курсу математики ви знаєте, що рівняння такого виду описують гармонічні коливання фізичної величини, в даному випадку електричного заряду. Таке рівняння
називають диференціальним рівнянням гармонічних коливань. Його розв'язком є функція
(Ю.4)
де Qm — амплітуда коливань заряду конденсатора з цик лічною частотою. (10.5)
Пригадаємо, що амплітудою коливання називають найбільше за модулем значення змінної фізичної величини, в даному випадку — заряду, а циклічна частота дорівнює кількості повних коливань, які система може здійснити за 2л одиниць часу.