- •§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
- •§ 2. Гармонічні коливання. Період, частота, амплітуда і фаза гармонічних коливань
- •§ 3. Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми
- •§ 4. Додавання гармонічних коливань. Принцип суперпозиції
- •§ 5. Негармонічні коливання
- •§ 6. Автоколивання
- •§ 7. Гармонічні і некармонічні коливання в природі н техніці
- •§ 8. Вільні електромагнітні коливання в контурі
- •§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
- •§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
- •§ 11. Період, частота і фаза коливань
- •§ 12. Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання
- •§ 13. Генератор незатухаючих коливань
- •§ 14. Вимушені електромагнітні коливання. Змінний струм
- •Миттєве значення ерс синусоїдального струму для фази 60° становить 120 в. Визначити амплітудне значення ерс.
- •3. Ерс змінного струму задана рівнянням. Знайти
- •§ 15. Генератор змінного струму
- •§ 16. Діючі значення напруги й сили струму
- •§ 17. Активний опір у колі змінного струму
- •§ 18. Ємність у колі змінного струму
- •§ 19. Індуктивність у колі змінного струму
- •§ 20. Закон Ома для електричного кола змінного струму
- •§ 21. Потужність в колі змінного струму
- •§ 22. Електричний резонанс. Резонанс напруг
- •§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
- •§ 24. Вироблення електричної енергії
- •§ 25. Принципи роботи генераторів змінного і постійного струму
- •§ 26. Генератор трифазного струму
- •§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
- •§ 28. Асинхронний двигун трифазного струму
- •§ 29. Трансформатор
- •Енергії
- •§ 31. Проблеми сучасної електроенергетики і охорона навколишнього середовища
- •§ 32. Електромагнітне поле
- •§ 33. Струм зміщення
- •§ 34. Електромагнітні хвилі і швидкість їх поширення
- •§ 35. Рівняння хвилі
- •§ 36. Властивості електромагнітних хвиль (відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація)
- •§ 37. Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання
- •§ 38. Винайдення радіо
- •§ 39. Принципи радіотелефонного зв'язку. Амплітудна модуляція і детектування
- •§ 40. Найпростіший радіоприймач
- •§ 41. Радіолокація
- •§ 42. Поняття про телебачення
- •§ 43. Розвиток засобів зв'язку
- •§ 44. Світлові хвилі. Швидкість світла
- •§ 45. Інтерференція світла. Когерентність. Спектральний розклад при інтерференції
- •§ 46. Способи спостереження інтерференції світла
- •Що необхідно для утворення стійкої інтерференційної картини?
- •Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?
- •§ 47. Інтерференція в тонких плівках
- •§ 48. Практичні застосування інтерференції світла
- •§ 49. Стоячі світлові хвилі
- •§ 50. Дифракція світла
- •§ 51. Принцип Гюйгенса — Френеля. Метод зон Френеля
- •§ 52. Дифракційна решітка
- •1. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо макси мум першого порядку, одержаний за допомогою дифракційної решітки з періодомм, відхилився від нульового максимуму на кут
- •§ 53. Дифракційний спектр
- •§ 54. Визначення довжини світлової хвилі
- •§ 55. Поняття про голографію
- •§ 56. Поляризація світла
- •§ 57. Дисперсія світла
- •§ 58. Спектроскоп
- •§ 59, Спектри випромінювання
- •§ 60. Спектри поглинання
- •§ 61. Спектральний аналіз
- •§ 62. Поглинання світла
- •§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
- •§ 64. Рентгенівське випромінювання
- •§ 65. Шкала електромагнітних хвиль
- •§ 66, Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики
- •§ 67 Закони геометричної оптики
§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
У реальних системах коливання можуть розглядатися як гармонічні лише з певним ступенем наближення; вони носять більш складний характер. Спостерігаються коливання настільки складні за формою, що описати кожне з них одним гармонічним законом не можна. Наприклад, не підпорядковані гармонічному закону сейсмічні коливання земної кори під час землетрусів.
Жоден коливальний процес у природі чи в техніці не триває нескінченно довго, а має початок і кінець у часі. Оскільки коливальний процес обмежений у часі, він не є гармонічним. Будь-яке реальне коливання відбувається з поступовою витратою енергії руху на роботу проти сил тертя і на випромінювання, а тому не є гармонічним.
Спостерігаються в природі коливальні процеси, які тривають дуже довго. Прикладом коливань такого роду можуть бути періодичні зміни напруги між різними ділянками людського тіла, які виникають в результаті роботи серця. Графік залежності «вироблюваної» серцевими м'язами напруги від часу називається електрокардіограмою (мал. 41). Вона дуже мало схожа на синусоїду (чи косинусоїду), тобто коливання біострумів є негармоніч-ними.
Із складними негармонічними коливаннями мають справу в радіотехніці. Часто такі коливання є результатом додавання кількох гармонічних коливань з різними частотами, амплітудами, фазами тощо.
Природно поставити запитання: якщо в результаті додавання простих гармонічних коливань виникають складні, різноманітні за формою результуючі коливання, то чи не можна подати складні коливання як суму простих гармонічних? Наприклад, на малюнку 42 зображено жир-
ною лінією коливання явно не гармонічне. Але його можна дістати, додаючи гармонічні коливання з частотами і, причому. Таким чином, дане складне коли-
вання можна подати у вигляді суми * основного тону», який відповідає частоті, і «обертонам, який відповідає частоті
Виявляється, розкладання складного коливання на ряд простих гармонічних коливань з частотами, кратними частоті складного коливання, яку називають основною частотою, можливе завжди. Причому, для кожного конкретного виду коливання розкладання можна здійснити єдиним способом. Закони такого розкладання сформулював у минулому столітті французький вчений Фур'є у вигляді теореми, яка відіграє величезну роль в сучасній науці й техніці Він довів, що майже будь-яка періодична функція з періодом 7і, задана на інтервалі від, може бутирозкладена в нескінченний тригонометричний ряд гармонічних функцій з певними амплітудами і фазами, частоти яких кратні основній частоті і сума яких дав функцію:
Цей ряд називають рядом Фур'є. Перша складова в ньому— стала складова функції, незалежна від часу. Друга складовав першою, або основ-
ною, гармонічною складовою розкладання з періодом Т, що дорівнює періоду функції. Третю складову називають другою гармонікою. її період вдвічі менший, ніж період функції. Період третьої гармоніки втричі менший, ніж Т і т. д.
Якби для аналізу періодичної функції f(t) однаково важливими були всі члени нескінченного тригонометричного ряду Фур'є (23.1), то гармонічний аналіз не мав би практичного значення, оскільки за його допомогою не можна було б здійснити жодних обчислень. Однак в дійсності амплітуда гармонік ряду Фур'є зі збільшенням номера п зменшується. Тому для практичної мети виявляється можливим використовувати замість нескінченного ряду тригонометричних функцій їх скінченне число. Кількість членів ряду Фур'є, які необхідно використати в розрахунках, визначається виглядом функціїі заданою точністю обчислень.
Результат гармонічного аналізу часто подають у вигляді так званого спектра складного коливання. Для цього на горизонтальній осі відкладають частоти складових гармонічних коливань, а вертикальними рисками (ординатами) позначають відповідні їм амплітуди. На спектрі не можна відобразити фази коливань, але нерідко буває достатньо знати частоти і амплітуди. Для прикладу розглянемо результат розкладання в спектр негармонічної періодичної функції, графік якої показано на малюнку 43. Періодичний коливальний процес, що його описує ця функція, можна дістати, наприклад, в електричному колі, яке складається з джерела струму з напругою U на вихідних клемах, вимикача К і резистора R (мал. 44). Якщо вимикач К замкнути і через інтервал часу т розімкнути, а потім через час Т після першого замикання знову замкнути на час т і таким чином повторювати процес вмикання і вимикання, то графік залежності напруги на резисторі R від часу матиме вигляд, показаний на малюнку 43. Амплітудний спектр гармонічних складових періодичної послідовності прямокутних імпульсів до 10-ї гармоніки показано на малюнку 45.
Гармонічний спектр складного коливання, який містить лише невелику кількість простих коливань і графік якого складається з окремих ординат, називається лінійчастим. Якщо спектр містить прості коливання практично всіх частот, він називається суцільним і графік його будується у вигляді кривої, яка обгинає верхівки ординат.
Розкладання на прості гармонічні коливання виявляється можливим не лише для періодичних, а й для типово неперіодичних процесів (окремий імпульс, затухаючі коливання тощо). Неперіодичний процес можна подати як суму нескінченно великої кількості гармонічних коливань з амплітудами, які змінюються безперервно з усіма частотами.
Розкладання складного коливання на прості (гармонічні) або, інакше кажучи, знаходження його гармонічного спектра є основним прийомом аналізу складного коливання. В імпульсній техніці гармонічний аналіз дає можливість виконувати розрахунки електричних кіл під час проходження ними електричних сигналів складної форми, застосовуючи прості правила розрахунку електричних кіл для його гармонічних складових. Часто гармонічний аналіз складних коливань здійснюють за допомогою спеціальних спектральних приладів — гармонічних аналізаторів.
? 1. У чому полягав суть методу гармонічного аналізу періодичних функцій? 2. Що такс спектр складного коливання і який вигляд має лінійчастий спектр негармонійного коливання?
КОРОТКІ ПІДСУМКИ Й ВИСНОВКИ
1. Періодичні зміни заряду, сили струму й напруги називають електромагнітними коливаннями. При наяв ності в коливальному контурі періодично змінної електро рушійної сили в ньому виникають вимушені електромаг нітні коливання. Період вільних коливань у контурі:
(формула Томсона).
2. Основне рівняння вільних електромагнітних коли вань в контурі: . Якщо опір контуру R дуже малий, то
-
Електромагнітні коливання високої частоти можна дістати за допомогою транзисторного або лампового гене ратора, який є автоколивальною системою, де виробля ються незатухаючі коливання за рахунок енергії джерела постійної напруги — батареї гальванічних елементів або випрямляча.
-
Важливим прикладом вимушених електромагнітних коливань є змінний струм. У середній школі вивчаються вимушені електричні коливання в колах під дією напруги, яка гармонічно змінюється з частотою w за синусоїдаль ним чи косинусоїдальним законом: . Сила струму в цьому колі визначається за формулою:
5.На активному опорі електромагнітна енергія генератора повністю перетворюється в інші види енергії. Коливання сили струму на цьому опорі збігаються за фазою з коливаннями напруги, а амплітуда сили струму
визначається рівністю
-
Діючі значення сили струму і напруги змінного струму визначаються рівностями:
-
На конденсаторі коливаннясили струму випере джають коливання напруги на . Величину називають ємнісним опором.
Він є опором реактивним, тобто в колі з ємністю відбуваються періодичні перетворення енергії струму і не відбувається її поглинання.
8. На котушці індуктивності коливання напруги випе реджають коливання сили струму на. Величину
називають індуктивним опором. У випадку індуктивного опору також не відбувається споживання енергії генератора.
9. Закон Ома для кола змінного струму з послідовно увімкнутих резистора, котушки індуктивності і конден сатора:
називають повним опором кола.
10. Потужність змінного струму на ділянці кола визна чається діючими значеннями сили струму й напруги і залежить від зсуву фазміж напругою і струмом:
11.Різке зростання амплітуди вимушених коливань сили струму в коливальному контурі з малим активним опором — резонанс — відбувається тоді, коли збігаються частоти зовнішньої змінної напруги з власною частотою
коливального контуру. Одночасно із зростанням
сили струму під час резонансу різко зростають напруги на конденсаторі і котушці індуктивності. Під час резонансу зсув фаз між струмом і напругою стає рівним нулю.
Розділ II. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ