- •§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
- •§ 2. Гармонічні коливання. Період, частота, амплітуда і фаза гармонічних коливань
- •§ 3. Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми
- •§ 4. Додавання гармонічних коливань. Принцип суперпозиції
- •§ 5. Негармонічні коливання
- •§ 6. Автоколивання
- •§ 7. Гармонічні і некармонічні коливання в природі н техніці
- •§ 8. Вільні електромагнітні коливання в контурі
- •§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
- •§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
- •§ 11. Період, частота і фаза коливань
- •§ 12. Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання
- •§ 13. Генератор незатухаючих коливань
- •§ 14. Вимушені електромагнітні коливання. Змінний струм
- •Миттєве значення ерс синусоїдального струму для фази 60° становить 120 в. Визначити амплітудне значення ерс.
- •3. Ерс змінного струму задана рівнянням. Знайти
- •§ 15. Генератор змінного струму
- •§ 16. Діючі значення напруги й сили струму
- •§ 17. Активний опір у колі змінного струму
- •§ 18. Ємність у колі змінного струму
- •§ 19. Індуктивність у колі змінного струму
- •§ 20. Закон Ома для електричного кола змінного струму
- •§ 21. Потужність в колі змінного струму
- •§ 22. Електричний резонанс. Резонанс напруг
- •§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
- •§ 24. Вироблення електричної енергії
- •§ 25. Принципи роботи генераторів змінного і постійного струму
- •§ 26. Генератор трифазного струму
- •§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
- •§ 28. Асинхронний двигун трифазного струму
- •§ 29. Трансформатор
- •Енергії
- •§ 31. Проблеми сучасної електроенергетики і охорона навколишнього середовища
- •§ 32. Електромагнітне поле
- •§ 33. Струм зміщення
- •§ 34. Електромагнітні хвилі і швидкість їх поширення
- •§ 35. Рівняння хвилі
- •§ 36. Властивості електромагнітних хвиль (відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація)
- •§ 37. Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання
- •§ 38. Винайдення радіо
- •§ 39. Принципи радіотелефонного зв'язку. Амплітудна модуляція і детектування
- •§ 40. Найпростіший радіоприймач
- •§ 41. Радіолокація
- •§ 42. Поняття про телебачення
- •§ 43. Розвиток засобів зв'язку
- •§ 44. Світлові хвилі. Швидкість світла
- •§ 45. Інтерференція світла. Когерентність. Спектральний розклад при інтерференції
- •§ 46. Способи спостереження інтерференції світла
- •Що необхідно для утворення стійкої інтерференційної картини?
- •Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?
- •§ 47. Інтерференція в тонких плівках
- •§ 48. Практичні застосування інтерференції світла
- •§ 49. Стоячі світлові хвилі
- •§ 50. Дифракція світла
- •§ 51. Принцип Гюйгенса — Френеля. Метод зон Френеля
- •§ 52. Дифракційна решітка
- •1. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо макси мум першого порядку, одержаний за допомогою дифракційної решітки з періодомм, відхилився від нульового максимуму на кут
- •§ 53. Дифракційний спектр
- •§ 54. Визначення довжини світлової хвилі
- •§ 55. Поняття про голографію
- •§ 56. Поляризація світла
- •§ 57. Дисперсія світла
- •§ 58. Спектроскоп
- •§ 59, Спектри випромінювання
- •§ 60. Спектри поглинання
- •§ 61. Спектральний аналіз
- •§ 62. Поглинання світла
- •§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
- •§ 64. Рентгенівське випромінювання
- •§ 65. Шкала електромагнітних хвиль
- •§ 66, Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики
- •§ 67 Закони геометричної оптики
§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
Розглянемо механізм виникнення коливань в контурі. Як відомо, щоб дістати вільні коливання в механічній коливальній системі, необхідно надати цій системі енергії від зовнішнього джерела. У процесі кслизакь ця енергія періодично перетворюється з потенціальної з кінетичну і навпаки. Щоб коливальний контур вивести зі етану електричної рівноваги, йому також треба надати певної енергії. Найпростіше це можна зробити, зарядивши ісонден-сатор. Заряджання конденсатора подібне до відхилення маятника від положення рівноваги, а енергія електричного поля зарядженого конденсатора аналогічно до потенціальної енергії деформованої пружини або піднятого тягарця маятника.
Припустимо, що активний опір 'контуру дуже малий і ним можна нехтувати (ідеальний контур). Для наочності порівнюватимемо процеси в контурі з коливаннями тягарця на пружині.
Під час заряджання конденсатора до різниці потенціалів Un його заряд дорівнює Q:..= CUr,. У цьому стані
енергія електричного поля максимальна і дорівнює -^~CUm*
сила струму в контурі дорівнює нулю, магнітне поле в котушці індуктивності відсутнє (енергія магнітного поля дорівнює нулю). Цей стан (мал. 18, а) подібний до стану пружинного маятника, коли розтягнули пружину на відстань х, надали механічній коливальній системі потенціальної
... 1 L •> енергії -^-ядг, але тримають тягарець рукою, не даючи
йому можливості рухатися.
Зрозуміло, що такий електричний стан у коливальному контурі не може залишатися незмінним. Конденсатор
... ~ т А/ . . .
самоіндукції «>с = —Іг—гг * яка дорівнюватиме різниці полі
тенціалів на пластинах конденсатора. Енергія електричного поля зарядженого конденсатора зменшується, а енергія магнітного поля котушки зростає. Цей процес аналогічний до перетворення потенціальної енергії деформованої пружини в кінетичну енергію руху тягарця.
Коли потенціали пластин зрівняються (мал. 18, б), сила струму в котушці досягне максимального значення, тому що немає причин для подальшого її зростання. З цього моменту сила струму зменшується. Крім того, зменшується і магнітний потік, а тому в котушці виникає електрорушійна сила самоіндукції, яка прагне перешкодити зменшенню потоку індукції і сили струму. Таким чином, хоча конденсатор розрядився, струм у колі продовжує йти, заряджаючи конденсатор у зворотному напрямі. Енергія магнітного поля котушки перетворюється в енергію електричного поля конденсатора. Подібно до того як тягарець у положенні рівноваги має максимальну швидкість і за інерцією продовжує рухатися, стискаючи пружину, кінетична енергія руху тягарця перетворюється в потенціальну енергію пружини.
Коли сила струму, зменшиться до нуля, конденсатор виявиться перезарядженим. На верхній пластині виникає від'ємний заряд, а на нижній — додатний. Якщо втрат енергії в контурі немає, різниця потенціалів і заряд конденсатора дорівнюватимуть початковим. Електричний стан контуру в цей момент показано на малюнку 18, в. Цьому стану відповідає зупинка тягарця в крайньому верхньому положенні, коли потенціальна енергія максимальна.
Далі конденсатор знову розряджається і в контурі виникає струм зворотного напряму. Енергія електричного поля зарядженого конденсатора зменшується, а магнітного поля — зростає. Момент, коли конденсатор повністю розрядиться, а сила струму досягне максимального значення і максимальною буде енергія магнітного поля (мал. 18, г)у відповідає проходженню тягарцем положення рівноваги.
Після цього струм самоіндукції заряджатиме конденсатор і коливальна система повернеться у вихідне положення. Весь процес повторюватиметься, і в колі відбуватимуться електромагнітні коливання.
Таким чином, максимальна енергія —CUl, конденса-тора у процесі коливань перетворюється в енергію магнітного поля в котушці самоіндукції -т-LI2, Остання
набуває максимального значення через чверть періоду після початку розряджання конденсатора, тобто в момент, коли сила струму в колі максимальна. За наступну чверть періоду при зменшенні сили струму ця енергія поступово перетворюється в енергію електричного поля. Цей процес перетворення одного виду енергії в другий повторюватиметься доти, поки в колі відбуватимуться коливання
? 1. Які зміни енергії відбуваються в коливальному контурі післ> заряджання конденсатора? 2. Як можна одержати иезатухаючі електро магнітні коливання?