- •§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
- •§ 2. Гармонічні коливання. Період, частота, амплітуда і фаза гармонічних коливань
- •§ 3. Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми
- •§ 4. Додавання гармонічних коливань. Принцип суперпозиції
- •§ 5. Негармонічні коливання
- •§ 6. Автоколивання
- •§ 7. Гармонічні і некармонічні коливання в природі н техніці
- •§ 8. Вільні електромагнітні коливання в контурі
- •§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
- •§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
- •§ 11. Період, частота і фаза коливань
- •§ 12. Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання
- •§ 13. Генератор незатухаючих коливань
- •§ 14. Вимушені електромагнітні коливання. Змінний струм
- •Миттєве значення ерс синусоїдального струму для фази 60° становить 120 в. Визначити амплітудне значення ерс.
- •3. Ерс змінного струму задана рівнянням. Знайти
- •§ 15. Генератор змінного струму
- •§ 16. Діючі значення напруги й сили струму
- •§ 17. Активний опір у колі змінного струму
- •§ 18. Ємність у колі змінного струму
- •§ 19. Індуктивність у колі змінного струму
- •§ 20. Закон Ома для електричного кола змінного струму
- •§ 21. Потужність в колі змінного струму
- •§ 22. Електричний резонанс. Резонанс напруг
- •§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
- •§ 24. Вироблення електричної енергії
- •§ 25. Принципи роботи генераторів змінного і постійного струму
- •§ 26. Генератор трифазного струму
- •§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
- •§ 28. Асинхронний двигун трифазного струму
- •§ 29. Трансформатор
- •Енергії
- •§ 31. Проблеми сучасної електроенергетики і охорона навколишнього середовища
- •§ 32. Електромагнітне поле
- •§ 33. Струм зміщення
- •§ 34. Електромагнітні хвилі і швидкість їх поширення
- •§ 35. Рівняння хвилі
- •§ 36. Властивості електромагнітних хвиль (відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація)
- •§ 37. Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання
- •§ 38. Винайдення радіо
- •§ 39. Принципи радіотелефонного зв'язку. Амплітудна модуляція і детектування
- •§ 40. Найпростіший радіоприймач
- •§ 41. Радіолокація
- •§ 42. Поняття про телебачення
- •§ 43. Розвиток засобів зв'язку
- •§ 44. Світлові хвилі. Швидкість світла
- •§ 45. Інтерференція світла. Когерентність. Спектральний розклад при інтерференції
- •§ 46. Способи спостереження інтерференції світла
- •Що необхідно для утворення стійкої інтерференційної картини?
- •Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?
- •§ 47. Інтерференція в тонких плівках
- •§ 48. Практичні застосування інтерференції світла
- •§ 49. Стоячі світлові хвилі
- •§ 50. Дифракція світла
- •§ 51. Принцип Гюйгенса — Френеля. Метод зон Френеля
- •§ 52. Дифракційна решітка
- •1. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо макси мум першого порядку, одержаний за допомогою дифракційної решітки з періодомм, відхилився від нульового максимуму на кут
- •§ 53. Дифракційний спектр
- •§ 54. Визначення довжини світлової хвилі
- •§ 55. Поняття про голографію
- •§ 56. Поляризація світла
- •§ 57. Дисперсія світла
- •§ 58. Спектроскоп
- •§ 59, Спектри випромінювання
- •§ 60. Спектри поглинання
- •§ 61. Спектральний аналіз
- •§ 62. Поглинання світла
- •§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
- •§ 64. Рентгенівське випромінювання
- •§ 65. Шкала електромагнітних хвиль
- •§ 66, Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики
- •§ 67 Закони геометричної оптики
КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ
ВСТУП
Серед різноманітних фізичних явищ у навколишньому світі особливо поширеними є такі, які періодично або майже періодично повторюються: схід і захід Сонця, хвилювання води на поверхні моря, обертання автомобільних коліс та стрілок годинників, коливання молекул у твердому тілі, змінний електричний струм, електромагнітні хвилі тощо. Биття людського серця, морські припливи й відпливи і навіть рух метро чи автобуса по кільцевому маршруту також є прикладами рухів, які повторюються.
Досить різноманітними повторюваними рухами є коливальні рухи. Коливаються гілки дерев на вітрі і маятник в годиннику, поршень у циліндрі двигуна внутрішнього згоряння і земна кора під час землетрусів, струни гітари і корабель на хвилях, крила птаха в польоті і сила струму в колі змінного струму. Коливальні рухи здійснюють атоми в твердих тілах і електрони, які входять до складу атомів. Коливання електричного заряду і сили струму відбуваються в контурах радіоприймачів і телевізорів. За такими самими законами відбувається зміна напруженості електричного поля й індукції магнітного поля в електромагнітній хвилі. Здавалося б, що є спільного між коливаннями маятника і розрядом конденсатора через котушку чи змінним струмом у колі? Однак спільне є. У процесі вивчення цього розділу ви переконаєтеся, що і механічні, і електромагнітні коливання підпорядковуються абсолютно однаковим кількісним законам. Це з'ясовується, якщо цікавитися не тим, що саме коливається (тягарець на пружині, електричний струм у колі чи поверхня води), а тим, я к здійснюються коливання. Однаковим законам підпорядковані також хвильові процеси різної природи.
Універсальність законів коливальних процесів дає можливість з єдиної точки зору вивчати різні за фізичною природою коливання, які відбуваються в різноманітних фізичних явищах і технічних пристроях. Саме цим займається фізика коливань — наука, яка виділилася
із сучасної фізики і має надзвичайно велике практичне значення. Вона досліджує вібрації машин і механізмів; її висновки лежать в основі електротехніки змінних струмів і радіотехніки.
Розділ І. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
Під коливаннями розуміють будь-яку періодичну зміну деякої величини, тобто таку зміну, при якій значення цієї величини через певний інтервал часу, який називають періодом коливань, повторюється.
Для опису коливань різної фізичної природи вводяться величини, що застосовуються до всіх коливань, незалежно від їхньої природи, використовуються однакові математичні рівняння. Лише там, де в механіці використовується поняття ♦зміщення точки», в електриці має бути «заряд конденсатора», а де «швидкість точки» — «сила струму в колі» і т. д. Найпростіше з'ясувати фізичний зміст цих величин і ознайомитися з математичним апаратом, який описує коливальні процеси, на прикладі механічних коливань, як найбільш наочних. Тому електромагнітні коливання дуже зручно вивчати за аналогією, співставляючи електричні і механічні поняття.
Отже, приступаючи до вивчення електромагнітних коливань, корисно пригадати коливання механічні, дещо уточнити й розширити знання, набуті в 9-му класі.
Змусити тіло коливатися можна дуже просто. На малюнку 1 наведені приклади механічних пристроїв, які здійснюють коливання. Тіло, що коливається, завжди взаємозв'язане з іншими тілами і разом з ними утворює систему тіл, яка дістала назву коливальної систе-м и. Інакше кажучи, коливальна механічна система має складатися щонайменше з двох взаємодіючих тіл, тому що коливальний (змінний) рух тіла можливий лише при дії на нього деякої змінної сили {іншого тіла). Земля, штатив, пружина і тягарець утворюють вертикальний пружинний маятник (мал. 1, а) (Земля на малюнку не показана). Земля, підставка і підвішена на легенькій і міцній нитці до підставки кулька утворюють коливальну
систему, яку називають фізичним маятником чи просто маятником (мал. 1, б). Два штативи, дві пружини і тіло утворюють коливальну систему, яку звичайно називають горизонтальним пружинним маятником (мал. 1, в).
З'ясуємо, які властивості повинна мати коливальна система, щоб у ній могли виникнути коливання. Це зручно зробити, розглянувши коливання горизонтального чи вертикального пружинних маятників. Тягарець (мал. 2, а) може бути у спокої при умові рівності за модулем діючих на нього протилежно напрямлених сил: сили тяжіння mg і сили пружності Ріір:
Стан, в якому сума векторів сил, що діють на тіло, дорівнює нулю, називається положенням рівноваги. При зміщенні тягарця вгору від положення рівноваги внаслідок зменшення деформації пружини сила пружності зменшується, а сила тяжіння залишається сталою (мал. 2, б). Рівнодійна цих силнапрямлена
Якби не було тертя, рух тягарця не припинився б ніколи. Оскільки тертя є (причому напрям сили опору при русі тягарця весь час протилежний до напряму його швидкості), рух тягарця гальмується, і розмах його коливань поступово зменшується доти, поки рух не припиниться. Аналогічні процеси відбуваються при коливаннях тягарця, підвішеного на нитці, та в інших коливальних системах. Коливання, які виникають у системі під дією внутрішніх сил після виведення її з рівноваги, називають вільними (або власними) коливаннями. Коливання тягарця на пружині чи підвішеного на нитці,— це приклади вільних коливань. Коливання, які виникають у коливальній системі внаслідок дії на неї періодично змінної сили,— називають вимушеними. Такі коливання здійснює поршень у циліндрі автомобільного двигуна, різець стругального верстата, голка швейної машини тощо. Розглянувши різні приклади вільних механічних коливань, можна встановити, які властивості повинна мати коливальна система, щоб у ній могли виникнути вільні коливання.
1. Під час виведення тіла з положення рівноваги в коливальній системі має виникати сила, яка прагне поверну-
тИ тіло і напрямлена до положення рівноваги. Походження цієї сили мсже бути різним. У математичному маятни-ку — це сила тяжіння і сила реакції нитки; у пружинному маятнику — сила пружності і сила тяжіння.
-
Тертя в коливальній системі має бути дуже малим. Інакше коливання швидко затухнуть чи навіть не ви никнуть. Незатухаючі коливання можливі лише при відсутності тертя в коливальній системі.
-
Кожна коливальна система, крім сили, що повертав тіло до положення рівноваги, характеризується власти вістю, яка не дає їй можливості відразу зупинитися у положенні рівноваги. В механічних коливальних систе мах — це інертність тіла, що коливається, а в електричних коливальних системах (про це буде йти мова нижче) — індуктивність системи.
Ці три умови є загальними, справедливими для будь-якої коливальної системи, в якій можуть виникнути вільні коливання.