§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання

Випромінюване джерелом світло несе з собою певну енергію і ця енергія якимось чином розподіляється по хвилях всіх довжин (або частот), що входять до складу світлового пучка. Які промені несуть на екран більше енер­гії, а які менше, можна визначити експериментально. Для цього треба за допомогою призми одержати на екрані спектр і, поміщаючи в різні місця спектра чутливий термо­метр (мал. 130), за його показами визначати кількість поглинутої термометром енергії.

Дослідження спектра білого світла показують, що випромінювана джерелом енергія розподіляється нерівно­мірно між хвилями різної довжини. Найбільша частила енергії припадав на червону частину спектра, а наймен­ша — на фіолетову.

Здавалося б, поміщений за червоний край спектра термометр, де око не бачить жодного променя, не повинен нагріватися. Однак термометр нагрівається більше, ніж коли знаходиться в червоній або зеленій частині спектра. Це означає, що джерело білого світла випромінює також промені, які не сприймаються оком, довжина хвилі яких більша, ніж у червоних променів. Промені, які знаходяться в спектрі за червоними променями, називають інфрачер­воними, їх випромінює будь-яке нагріте тіло навіть у тому випадку, коли воно не світиться. Наприклад, батареї опа­лення в кімнаті випромінюють інфрачервоні промені, які викликають помітне нагрівання навколишніх тіл. Тому інфрачервоні промені часто називають тепловими.

Інфрачервоні ітомені мають довжину хвилі від

Зауважимо, що інфрачервоні про-

мені добре поглинаються звичайним склом, тому під час їх дослідження необхідно користуватися лінзами і приз­мами з кам'яної солі.

Термометр, поміщений за фіолетовий край спектра, також виявляє підвищення температури, але дуже не­значне. Тому можна зробити висновок, що джерело білого світла випромінює невидимі оком електромагнітні хвилі з довжиною хвилі меншою, ніж у фіолетових. Вони діста­ли назву ультрафіолетових. Ці промені відзначаються значною хімічною і фізіологічною дією. Якщо за фіолето­вий край спектра, де око не бачить жодних променів, помістити фотопапір, то він швидко чорні*.

Ультрафіолетові промені мають довжину хвилі від до. Вони також добре поглинаються

звичайним склом і тому під час дослідження їх власти­востей слід користуватися клардевими лінзами і приз­мами.

Інфрачервоні й ультрафіолетові промені знайшли широке застосування в різних галузях господарства країни. У техніці інфрачервоні промені використовуються для сушіння різних матеріалів. Сучасні інфрь'тервоні сушиль­ні установки на автомобільних заводах — це тунелі, на внутрішніх поверхнях яких рспаовдені інфрачервоні ви­промінювачі Змашгвкашвй і ікіфщіД—шиґі автомобіль повільно рухається тунелем і шповдшгь ш нього сухим. Сушіння триває 4—5 хх. Tfo^rt»^t— .застосуванням інфра­червоних променів є створення приладах нічвого бачення,

які дають можливість вести спостереження жвочі, а також фотографувати в інфрачервоних променях.

Довгохвильові ультрафіолетові промені

) в иевелшсих дол&х. т^іігиїиу впливають на орга­нізм людини. Поглинаючись тканинами, вони не ляше викликають утворення захисного пігменту — загару, а й підсилюють процеси життєдіяльності організму, сприяють його розвитку й росту, благодійно впливають на центральну нервову систему тощо.

Коротким ультрафіолетовим променям властива бакте­рицидна дія (вбивають бактерії^. Тому їх застосовують для дезинфекції повітря в олераційявх, інфекційних відділеннях лікарень, а також у місцях великого скупчення людей (театри, тикали тощо).

Використовуються ультрафіолетові промені також у фо­тографії, для виявлення прихованих написів або стертого тексту, оскільки багато речовин під час поглинання

ультрафіолетових променів починають випромінювати видиме світло. Це саме явище використовується в будові ламп денного світла та в ряді інших випадків.

? 1. Як можна виявити інфрачервоні промені? Які їх властивості?

2. Як можна виявити ультрафіолетові промені? Які їх властивості?

3. Чому скляна призма непридатна для одержання спектрів інфрачер­ воного і ультрафіолетового випромінювання? Які призми потрібні для вивчення цих променів? 4. Чому в зимових соляріях, де хворих дітей опромінюють сонячним світлом, у вікна замість звичайного скла вставляють органічне?