
- •§ 1. Коливальний рух і коливальна система. Вільні коливання
- •§ 2. Гармонічні коливання. Період, частота, амплітуда і фаза гармонічних коливань
- •§ 3. Графічне зображення гармонічних коливальних рухів. Векторні діаграми
- •§ 4. Додавання гармонічних коливань. Принцип суперпозиції
- •§ 5. Негармонічні коливання
- •§ 6. Автоколивання
- •§ 7. Гармонічні і некармонічні коливання в природі н техніці
- •§ 8. Вільні електромагнітні коливання в контурі
- •§ 9. Перетворення енергії в коливальному контурі
- •§ 10. Рівняння гармонічних електромагнітних коливань у контурі
- •§ 11. Період, частота і фаза коливань
- •§ 12. Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання
- •§ 13. Генератор незатухаючих коливань
- •§ 14. Вимушені електромагнітні коливання. Змінний струм
- •Миттєве значення ерс синусоїдального струму для фази 60° становить 120 в. Визначити амплітудне значення ерс.
- •3. Ерс змінного струму задана рівнянням. Знайти
- •§ 15. Генератор змінного струму
- •§ 16. Діючі значення напруги й сили струму
- •§ 17. Активний опір у колі змінного струму
- •§ 18. Ємність у колі змінного струму
- •§ 19. Індуктивність у колі змінного струму
- •§ 20. Закон Ома для електричного кола змінного струму
- •§ 21. Потужність в колі змінного струму
- •§ 22. Електричний резонанс. Резонанс напруг
- •§ 23. Поняття про спектр негармонійних коливань і про гармонічний аналіз періодичних процесів
- •§ 24. Вироблення електричної енергії
- •§ 25. Принципи роботи генераторів змінного і постійного струму
- •§ 26. Генератор трифазного струму
- •§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
- •§ 28. Асинхронний двигун трифазного струму
- •§ 29. Трансформатор
- •Енергії
- •§ 31. Проблеми сучасної електроенергетики і охорона навколишнього середовища
- •§ 32. Електромагнітне поле
- •§ 33. Струм зміщення
- •§ 34. Електромагнітні хвилі і швидкість їх поширення
- •§ 35. Рівняння хвилі
- •§ 36. Властивості електромагнітних хвиль (відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція, поляризація)
- •§ 37. Енергія електромагнітної хвилі. Густина потоку випромінювання
- •§ 38. Винайдення радіо
- •§ 39. Принципи радіотелефонного зв'язку. Амплітудна модуляція і детектування
- •§ 40. Найпростіший радіоприймач
- •§ 41. Радіолокація
- •§ 42. Поняття про телебачення
- •§ 43. Розвиток засобів зв'язку
- •§ 44. Світлові хвилі. Швидкість світла
- •§ 45. Інтерференція світла. Когерентність. Спектральний розклад при інтерференції
- •§ 46. Способи спостереження інтерференції світла
- •Що необхідно для утворення стійкої інтерференційної картини?
- •Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?
- •§ 47. Інтерференція в тонких плівках
- •§ 48. Практичні застосування інтерференції світла
- •§ 49. Стоячі світлові хвилі
- •§ 50. Дифракція світла
- •§ 51. Принцип Гюйгенса — Френеля. Метод зон Френеля
- •§ 52. Дифракційна решітка
- •1. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо макси мум першого порядку, одержаний за допомогою дифракційної решітки з періодомм, відхилився від нульового максимуму на кут
- •§ 53. Дифракційний спектр
- •§ 54. Визначення довжини світлової хвилі
- •§ 55. Поняття про голографію
- •§ 56. Поляризація світла
- •§ 57. Дисперсія світла
- •§ 58. Спектроскоп
- •§ 59, Спектри випромінювання
- •§ 60. Спектри поглинання
- •§ 61. Спектральний аналіз
- •§ 62. Поглинання світла
- •§ 63. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
- •§ 64. Рентгенівське випромінювання
- •§ 65. Шкала електромагнітних хвиль
- •§ 66, Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики
- •§ 67 Закони геометричної оптики
§ 27. Вмикання навантаження в трифазну систему зіркою і трикутником. Лінійні і фазні напруги
Для чого потрібна трифазна система струмів? Які її переваги? Щоб відповісти на ці запитання, спочатку розглянемо, як вмикається навантаження до трифазного генератора. Обмотки фаз генератора можна було б з'єднати з трьома споживачами електроенергії шістьма проводами
(мал. 57, а) і дістати таким шляхом три незалежні фазні кола. Практично подібне з'єднання застосовується рідко, але за допомогою такої схеми можна легко зрозуміти умови, які виникають при об'єднанні кіл у трифазну систему. Оскільки для явищ в електричних колах важлива лише різниця потенціалів, то можна об'єднати в один провід по одному проводу з кожного кола. В результаті з'єднання генератора із споживачем здійснюється за допомогою чотирьох, а не шести проводів. Таке з'єднання називають з'єднанням зіркою (мал. 57, б). Якщо об'єднати по одному проводу з кожного кола на малюнку 57, а попарно, то одержимо схему з'єднання генератора із споживачем трьома проводами, яку називають з'єднанням трикутником (мал. 58).
Для з'єднання зіркою затискачі X, У, Z («кінці» обмоток фаз генераторів) об'єднуються в одну спільну точку N. Відповідно в точці п об'єднуються і три кінці фазних кіл споживача енергії (мал. 59). Між нейтральними точками генератора і споживача прокладено спільний нейтральний
провід
(або нульовий) трифазної системи,
утворений об'єднанням
трьох зворотних проводів. Якщо у всі
три фазні кола
увімкнути однакові навантаження, то
амплітуда сили
струму у всіх трьох колах буде одна й
та сама:
(27.1)
Додаючи
ці гармонічні коливання за допомогою
векторних діаграм
(мал. 60), дістанемо.
Тобто сила
струму в нейтральному проводі дорівнює нулю. Тому для симетричного трифазного навантаження (коли сила струму в усіх фазах однакова і рівні зсуви фаз між фазними напругами й струмами) нейтральний провід не потрібний. Зокрема, він не використовується при вмиканні трифазних двигунів. Але коли навантаження несиметричне, як наприклад, в освітлювальній мережі в будинках (мал. 61), то в нульовому проводі виникає невеликий «компенсаційний» струм.
,
тому компенсуючий струм в обмотках
генератора
не виникає. Отже, певною перевагою
з'єднання фаз трикутником є та, що при
несиметричному
навантаженні немає необхідності
використовувати четвертий
провід. На малюнку 63 показана схема
освітлювальної
мережі житлового будинку при з'єднанні
фаз споживачів трикутником.
В колах трифазного струму напруги між кінцями кожної обмотки генератора називають фазними напругами, а струми в цих обмотках — фазними струмами. Так само називають напруги і струми в навантаженнях. Напруги між проводами 1,2, 3 на малюнку 57, б і між будь-якою парою проводів на малюнку 58, називаються лінійними напругами, а струми в цих проводах — лінійними струмами. Легко бачити, що при з'єднанні зіркою фазні струми збігаються з лінійними струмами (оскільки всі частини
фазного кола і лінійні проводи з'єднані послідовно); а фазні і лінійні напруги відрізняються. При з'єднанні трикутником, навпаки, фазні напруги є одночасно лінійними, а фазні і лінійні струми відрізняються.
Числові
співвідношення між лінійними
і фазними напругами в симетричній
системі легко визначити на основі
векторної діаграми. Побудуємо векторну
діаграму напруг для з'єднання зіркою.
Припустимо, що генератор розімкнутий.
Тоді
фазні напруги збігаються з відповідними
ЕРС, і оскільки
останні зсунуті за фазою на 120° і 240°, то
діаграма
фазних напругмає
вигляд, показаний на
малюнку 64. Як видно з малюнка 57, б,
миттєве
значення
лінійної напруги між, наприклад, проводами
1
і 2 дорівнює
різниці миттєвих значень відповідних
фазних напруг. Тому
вектор
дорівнює
різниці векторів
,
які зображають
фазні напруги в першій і другій обмотках
(див.
мал. 64). Зрозуміло, що вектор
можна
перенести паралельно самому собі так,
щоб його початок збігся із загальним
центром обертання векторів. З малюнка
видно, що
амплітуда лінійної напруги при з'єднанні
зіркою в
разів
більша, ніж амплітуда фазної. Якщо,
наприклад, фазна
напруга в мережі 220 В, то лінійна напруга
в ній 380
В. При^змішаному освітлювальному і
силовому навантаженні
лінійна напруга 380 В подається на
затискачі
трифазних двигунів, а фазна— на освітлю-
вальні
прилади.
У випадку чисто освітлювального навантаження при з'єднанні зіркою споживачі вмикаються між лінійними проводами і нейтральним проводом. Коли освітлювальне навантаження несиметричне, необхідний нейтральний провід (див. мал. 61). При відсутності нейтрального проводу залежно від співвідношення опорів фаз споживача одна фазна напруга може бути нижчою від необхідної, а друга занадто великою. З цієї причини в нейтральному проводі магістралі забороняється встановлювати запобіжники або вимикачі.
Так
само просто будується векторна діаграма
фазних струмів
при з'єднанні трикутником. Коли
навантаження симетричне,
за допомогою векторної діаграми можна
переконатися,
що амплітуди лінійних струмів будуть
вразів
більші,
ніж амплітуди фазних струмів. Нагадаємо
(це легко
бачити з малюнка 58), що при з'єднанні
трикутником лінійна і фазна напруги
однакові.
Всі приведені
вище результати можна дістати й аналітично, не користуючись векторними діаграмами. Для цього треба скористатися формулами (26.1) і відповідними формулами для сил струмів (27.1).
У розглянутих схемах і обмотки генератора, і навантаження з'єднані однаково — або зіркою, або трикутником. Зрозуміло, що можна користуватися і комбінованими схемами, з'єднуючи обмотки генератора зіркою, а навантаження — трикутником, або навпаки. В техніці використовуються різні типи з'єднань в колах трифазного струму, але у всіх випадках переважаючим є симетричне навантаження фаз, при якому втрати енергії будуть найменшими. В ряді випадків доцільно буває, залежно від умов роботи споживачів, змінювати спосіб з'єднання фаз — перемикати фази приймача від зірки на трикутник і навпаки. Таке перемикання застосовується для зменшення пускових сил струмів трифазних електродвигунів, для зміни температури трифазних електричних печей і вторинних напруг трансформаторів.
Перевага використання трифазного струму в техніці порівняно з однофазним полягає в економії кількості проводів і матеріалу, який іде на їх виготовлення. Однак головна перевага трифазної системи струмів є та, що вона дає можливість дуже просто створити обертове магнітне поле. А за допомогою такого поля можна створити прості за конструкцією електродвигуни, принцип дії яких розглянемо.