- •1.Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •2.Предмет і метод дисципліни.
- •4.Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць.
- •5.Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.
- •6.Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
- •7.Структура сукупного і поточного ринку праці.
- •8.Функції сучасного ринку праці.
- •9.Особливості товару «робоча сила».
- •10.Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •11.Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.
- •12.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13.Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14.Кейсіанська модель зайнятості населення.
- •15.Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16.Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17.Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18.Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19.Інфраструктура ринку праці.
- •20.Етапи формування ринку праці в Україні.
- •21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22.Поняття відтворення населення.
- •23.Кількісна оцінка відтворення населення.
- •24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.
- •25.Поняття працездатного віку, працездатності, трудових ресурсів.
- •27.Обєкти та методи прогнозування потреби в трудових ресурсах.
- •28.Баланс трудових ресурсів.
- •29.Схема балансу ринку праці.
- •30.Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначені пропозицій праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин.
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33.Якість трудового життя як критерії оцінки соціально-трудових відносин в Україні.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види.
- •36.Форми зайнятості населення.
- •37.Концепція зайнятості населення.
- •38.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39.Функції державної служби зайнятості.
- •40.Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41.Причини і види безробіття.
- •42.Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43.Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •44.Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45.Визначення статусу безробітного та поняття «підходяща робота».
- •46.Допомога по безробіттю.
- •47.Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об’єднання роботодавців на ринку праці.
- •49.Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50.Держава в системі соціального партнерства.
- •51.Сутність, структура і сектори роботи моп.
- •52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53.Взаємовідносини України з моп.
- •54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.
- •55.Понняття та склад персоналу підприємства.
- •56.Мета та функції управління персоналом.
- •57.Основні етапи управління персоналом.
- •58.Планування персоналу.
- •59.Формування персоналу підприємства. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •60.Напрями адаптації персоналу.
- •61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •62.Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •63.Методи оцінювання персоналу.
- •64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •65.Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •66.Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності праці.
- •67.Характеритика методів вимірювання продуктивності праці.
- •68.Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •69.Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •70.Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •71.Робочий час, його склад і структура.
- •72.Види норм праці.
- •73.Методи нормування праці.
- •74.Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75.Перегляд норм праці.
- •76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77.Показники оцінки вартості життя.
- •78.Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79.Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80.Витрати на соціальне забезпечення.
- •81.Податки на заробітну плату.
- •82.Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83.Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84.Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •85.Форми і системи оплати праці.
- •86.Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників.
- •88.Планування фонду оплати праці.
- •89.Державне регулювання оплати праці.
- •90.Договірне регулювання оплати праці.
- •91.Поняття організації праці, її напрямки.
- •92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
- •93.Організація й обслуговування робочих місць.
- •94.Умови праці. Охорона та безпека праці.
- •95.Режими праці і відпочинку.
- •96.Проектування організації робочих місць.
- •97.Колективні форми організації праці.
- •98.Інформаційне забезпечення аналізу зайнятості і трудових відносин.
- •99.Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері.
- •100.Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів.
- •102.Аналіз фонду оплати праці.
87.Преміювання працівників.
Системи преміювання, які частково діють у теперішній час: 1.Стимулювання підвищення продуктивності праці: - за виконання і перевиконання плану виробництва продукції; - за перегляд норм; - за зниження трудомісткості; - за роботу з меншою чисельністю. 2.Преміювання за поліпшення якості продукції: - за бездефектне виготовлення продукції; - за скорочення втрат від браку; - за сортність. 3.Преміювання за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності: - за економію сировини і матеріалів; - за економію енергії і палива. 4.Преміальні положення, які діють поза системою поточного преміювання: - за розвиток технічного прогресу; - за освоєння нової техніки; - за створення нової продукції. Необхідні елементи в оптимально функціонуючій системі преміювання: - джерело коштів для преміювання; - конкретні показники преміювання; - умови преміювання; - розміри премій за кожним показником і шкали преміювання; - строки преміювання; - перелік осіб, професій і посад працівників для преміювання; - перелік виробничих упущень, за які премії не нараховуються; - порядок введення, зміни і відміни преміального положення та термін його дії.
88.Планування фонду оплати праці.
ФОП – це сукупність винагород, обчислених, як правило, в грошовому виразі, яку згідно з трудовим договором власник підприємства або уповноважений ним орган сплачує працівникам за виконану роботу. Склад ФОП: 1.Фонд основної заробітної плати. 2.Фонд додаткової заробітної плати. 3.Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу у відповідності із встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість та за особливі умови праці. Інші заохочувальні і компенсаційні виплати містять доплати, надбавки, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства, або які здійснюються понад встановлені цими актами норми. Не включаються до складу ФОП: - сума вихідної допомоги; - витрати на відрядження; - допомога з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з вагітністю і пільгами, одноразова допомога при народженні дитини, за доглядом за дитиною; - щорічна допомога на оздоровлення дітей; - відшкодування збитків у зв’язку з травматизмом; - шефська допомога; - культурні та оздоровчі заходи; - матеріальна допомога по поховання та т. ін.
89.Державне регулювання оплати праці.
Законом України “Про оплату праці” закріплено використання методів регулювання оплати праці, які властиві країнам з розвинутою ринковою економікою, а саме двох груп методів: 1)державного регулювання ; 2)договірного регулювання. Сфера державного регулювання оплати праці поширюється на: - встановлення розміру мінімальної заробітної плати; - встановлення державних норм і гарантій в оплаті праці; - встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - регулювання фондів оплати праці працівників підприємств – монополістів; - індексацію грошових доходів працівників; - встановлення порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; - оподаткування доходів працівників.