71.Робочий час, його склад і структура.

Робочий час – це встановлена на підприємстві тривалість часу, протягом якого працівники повинні виконувати доручені їм роботи. Сукупність робочого часу за певний період складає фонд робочого часу, який в залежності від розрахункового періоду може бути змінним або денним, тижневим, місячним і річним. Час роботи – це час, який безпосередньо витрачається на дії, пов’язані з виконанням роботи. Його елементами є: 1.Підготовчо – заключний час – це час, який витрачається на підготовку до виконання заданої роботи і на дії, пов’язані з її завершенням. 2.Оперативний час – це час, який витрачається на зміну форми, розміру або властивості предмету праці та на додаткові дії, необхідні для цієї зміни. 3.Час обслуговування робочого місця – це час, який витрачається робітником на підтримання чистоти і порядку на робочому місці та на догляд за устаткуванням в процесі роботи. Час перерви – це час, протягом якого виконавець не приймає участі в роботі. Його елементи: 1.Час регламентованої перерви – це час, який встановлений нормативними матеріалами на певні види робіт, у тому числі: а) час на відпочинок і власні потреби – час на перерви, які надаються протягом зміни для відпочинку, з метою підтримки нормальної працездатності і попередження стомленості, а також перерви на власні потреби. б)час перерви, обумовленої технологією та організацією виробництва – це час перерв, пов’язаних з очікуванням протікання якогось процесу через різну тривалість взаємопов’язаних операцій тощо. 2.Час нерегламентованої перерви – це час перерв, які обумовлені різними неполадками на виробництві та які викликають часткову зупинку виробничих процесів, а саме: а)час перерви внаслідок порушення виробничого процесу – це час перерв, що трапляються через поломки устаткування, відсутність заготовок, електроенергії, води, очікування транспорту та т. ін.; б) час перерви через порушення трудової дисципліни – це тривалість часу, яка втрачається внаслідок запізнення працівника на роботу на початку робочої зміни або після обідньої перерви, передчасного залишення ним робочого місця, самовільних відлучень, сторонніх розмов. Час, що перекривається – це час виконання окремих трудових дій в період протікання основної машинної роботи устаткування.

72.Види норм праці.

Система норм праці включає наступні, найбільш поширені, норми: часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, нормовані завдання. 1.Норма часу – це час на виготовлення одиниці продукції або на виконання однієї виробничої операції одним робітником або бригадою. Встановлюється ця норма в годинах, хвилинах, секундах. У складі норми часу виділяють два елемента: а) штучний час; б)підготовчо - заключний час. Норма штучного часу складається, як правило, з норми основного часу, допоміжного часу, часу обслуговування робочого місця і часу перерв на відпочинок і власні потреби. Норма штучно – калькуляційного часу використовується в різних планово – економічних розрахунках (наприклад, при визначенні строків випуску і запуску деталей), однак для встановлення відрядних розцінок її застосовувати не можна. 2.Норма виробітку відображає кількість продукції, яка повинна бути виготовлена одним робітником або бригадою за певний проміжок часу (годину, зміну, місяць). 3.Норма обслуговування показує кількість верстатів, робочих місць, одиниць виробничої площі та інших виробничих об’єктів, закріплених для обслуговування за одним робітником або бригадою. 4.Норма чисельності – це чисельність робітників, необхідних для виконання певного обсягу роботи, наприклад, для обслуговування одного або декількох агрегатів. 5.Норма керованості (число підлеглих) – це кількість робітників, які повинні бути безпосередньо підпорядковані одному керівнику. 6.Нормоване завдання визначає необхідний асортимент та обсяг робіт, які повинні бути виконані одним робітником або бригадою за певний проміжок часу (зміну, добу, місяць).