- •1.Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •2.Предмет і метод дисципліни.
- •4.Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць.
- •5.Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.
- •6.Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
- •7.Структура сукупного і поточного ринку праці.
- •8.Функції сучасного ринку праці.
- •9.Особливості товару «робоча сила».
- •10.Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •11.Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.
- •12.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13.Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14.Кейсіанська модель зайнятості населення.
- •15.Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16.Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17.Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18.Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19.Інфраструктура ринку праці.
- •20.Етапи формування ринку праці в Україні.
- •21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22.Поняття відтворення населення.
- •23.Кількісна оцінка відтворення населення.
- •24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.
- •25.Поняття працездатного віку, працездатності, трудових ресурсів.
- •27.Обєкти та методи прогнозування потреби в трудових ресурсах.
- •28.Баланс трудових ресурсів.
- •29.Схема балансу ринку праці.
- •30.Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначені пропозицій праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин.
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33.Якість трудового життя як критерії оцінки соціально-трудових відносин в Україні.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види.
- •36.Форми зайнятості населення.
- •37.Концепція зайнятості населення.
- •38.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39.Функції державної служби зайнятості.
- •40.Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41.Причини і види безробіття.
- •42.Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43.Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •44.Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45.Визначення статусу безробітного та поняття «підходяща робота».
- •46.Допомога по безробіттю.
- •47.Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об’єднання роботодавців на ринку праці.
- •49.Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50.Держава в системі соціального партнерства.
- •51.Сутність, структура і сектори роботи моп.
- •52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53.Взаємовідносини України з моп.
- •54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.
- •55.Понняття та склад персоналу підприємства.
- •56.Мета та функції управління персоналом.
- •57.Основні етапи управління персоналом.
- •58.Планування персоналу.
- •59.Формування персоналу підприємства. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •60.Напрями адаптації персоналу.
- •61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •62.Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •63.Методи оцінювання персоналу.
- •64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •65.Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •66.Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності праці.
- •67.Характеритика методів вимірювання продуктивності праці.
- •68.Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •69.Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •70.Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •71.Робочий час, його склад і структура.
- •72.Види норм праці.
- •73.Методи нормування праці.
- •74.Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75.Перегляд норм праці.
- •76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77.Показники оцінки вартості життя.
- •78.Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79.Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80.Витрати на соціальне забезпечення.
- •81.Податки на заробітну плату.
- •82.Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83.Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84.Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •85.Форми і системи оплати праці.
- •86.Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників.
- •88.Планування фонду оплати праці.
- •89.Державне регулювання оплати праці.
- •90.Договірне регулювання оплати праці.
- •91.Поняття організації праці, її напрямки.
- •92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
- •93.Організація й обслуговування робочих місць.
- •94.Умови праці. Охорона та безпека праці.
- •95.Режими праці і відпочинку.
- •96.Проектування організації робочих місць.
- •97.Колективні форми організації праці.
- •98.Інформаційне забезпечення аналізу зайнятості і трудових відносин.
- •99.Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері.
- •100.Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів.
- •102.Аналіз фонду оплати праці.
75.Перегляд норм праці.
Важним аспектом управління нормуванням праці є перегляд норм. Необхідність перегляду норм обумовлена: 1.зміною організаційно – технічних та санітарно - гігієнічних умов виробництва; 2.підвищенням кваліфікації та спеціалізованих навиків робітників; 3.наявністю норм, при встановлені яких були допущені помилки. Показники, які характеризують стан нормування праці на підприємстві: - середній коефіцієнт виконання норм за аналізованою сукупністю робітників (%); - поділ робітників за середнім коефіцієнтом виконання норм виробітку; - частка працівників, праця яких нормується (у тому числі за групою робітників і службовців); - загальна кількість норм, що застосовуються; - питома вага технічно обґрунтованих норм у цілому і за групами працівників; - частка норм, розрахованих за міжгалузевими і галузевими нормативами; - частота перегляду норм; - економія від зниження трудомісткості продукції в результаті удосконалення нормування праці.
76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
З погляду споживчої вартості специфіка товару “робоча сила” проявляється в тому, що в процесі його споживання він не зникає, а створює нову вартість, більшу від вартості самої робочої сили. Якщо робочу силу розглядати з погляду вартості, то вона потребує суспільно – необхідних витрат на своє відтворення в певних суспільних умовах. Мінімальна межа цих витрат – вартість життєвих засобів, які фізично необхідні працівникові. Водночас для відтворення робочої сили потрібно більше витрат, ніж для задоволення мінімуму фізіологічних і соціальних потреб, оскільки: 1) працівник не вічний, тому витрати на відтворення робочої сили повинні включати й майбутні соціальні виплати (пенсії, допомоги, страхування); 2) працівник має сім’ю, яка включає непрацездатних осіб (в їх числі дітей до 16 років), тому відтворення робочої сили повинно включати витрати на утримання його сім’ї; 3) для виконання більш складної роботи необхідний певний рівень освіти і кваліфікації працівника, що вимагає додаткових витрат на робочу силу; 4) на відміну від інших товарів, робоча сила (людина) історично розвивається, отже на величину вартості впливає соціально – економічний елемент: розвиток матеріальних і духовних потреб. Фактори, які впливають на величину вартості робочої сили: - вартість життя, яка визначається сукупністю необхідних для існування і розвитку людини матеріальних і духовних потреб і має грошовий вираз; - науково-технічний прогрес, який висуває якісно нові вимоги до робочої сили, її освіти, кваліфікації, культурного рівня; - дія закону зростання потреб, який з розвитком суспільства об’єктивно вимагає збільшення витрат роботодавців на відтворення найманої робочої сили; - економічна кон`юнктура, яка в період зниження ділової активності призводить до здешевлення робочої сили, а в період пожвавлення – до її подорожчання; - свідомість трудящих, їх спроможність захищати власні інтереси і тим протидіяти зниженню ставок заробітної плати, скасуванню тих чи інших соціальних виплат і, навпаки, вимагати підвищення рівня оплати та соціальних виплат; - рівень і кількість податків на заробітну плату, що призводить до відповідної зміни вартості робочої сили та т. ін.