PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014
.pdf61
экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960.
3.Грацианский Н. П. О материальных взысканиях в варварских правдах // Там же.
4.Грацианский Н. П. К толкованию термина villa в Салической правде // Там же.
5.Гуревич А. Я. Аграрный строй варваров // История крестьянства в Европе. – М.: Наука, 1985. – Т. 1.
6.Из декрета Хильдеберта ІІ // Корсунский А. Р. Возникновение феодальных отношений в Западной Европе: Учебно-методическое пособие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986.
7.История крестьянства в Европе (Эпоха феодализму): В 3-
хт. – М.: Наука, 1986. – Т.1.
8.История средних веков: В 2-х т. / Под ред. С. П. Карпова. – М. Изд-во МГУ, 2003. – Т1.
9.Крижановська О. О., Крижановський О. П. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя: курс лекцій. – К.: Либідь, 2006.
10.Люблинская А. Д. Источниковедение истории средних векав. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.
11.Лебек С. Происхождение франков. М.: Наука, 1993. – Т.1. – Гл. 1 – 2.
12.Неусыхин А. И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в Западной Европе VI – VIII вв. – М.:Изд-во АН СССР, 1956. – Гл. 3, § 1 – 3.
13.Неусыхин А. И. Эволюция общественного строя варваров от ранних форм общины к возникновению индивидуального хозяйства // История крестьянства в Европе. – М.: Наука, 1985. – Т.1. – Гл. 4.
14.Неусыхин А. И. Дофеодальный период как переходная стадия от родоплеменного строя к раннефеодальному // Вопросы истории. – 1967. – № 1.
15.Сергеева Т. Д. Концепция «дофеодального периода» // История и историки. – М.: Наука, 1987.
Методичні рекомендації
Найважливішим джерелом для вивчення суспільного ладу франків (переважно Північної Галлії) у меровінгський період є
62
«Салічна правда». Вона належить до числа законодавчих за типом джерел – варварських Правд – збірників, що фіксують стародавнє звичаєве право варварських народів (вестготів, бургундів, саксів, баварів і інших германських племен). «Салічна правда» являє собою запис судових звичаїв салічних, тобто приморських, франків, що розселилися в ІV – V ст. на території Північної Галлії й створили потім велику Франкську державу. Оскільки текст пам’ятника в його первісному записі не зберігся, час укладання його викликав наукові суперечки. Однак, на думку більшості сучасних учених, найдавніший текст «Салічної правди», що дійшов до нас у рукописах VІІІ – ІХ ст., був складений і записаний, цілком ймовірно, між 507 і 511 р., тобто в останній період правління Хлодвіга. Судебник написаний на зіпсованій латині й містить у ранніх редакціях велике число франкських термінів. Структура «Правди» хаотична, перерахування злочинів і провин, а також штрафів і вергельдів, що накладалися за них, позбавлене послідовності. Під час роботи з текстом джерела студентові слід виписати й згрупувати титули й параграфи, що стосуються відповідного питання семінару, і які доповнюють один одного. У ряді випадків варто зіставити титули, у яких той самий термін має різний зміст: наприклад, установити, де термін «вілла» означає село, а де – будинок общинника.
Багато титулів «Салічної правди» дають можливість охарактеризувати стан землеробства й інших галузей господарства франків після того, як вони оселилися на території колишньої римської провінції Галлії. Потрібно простежити, у чому полягає прогрес у сфері агрикультури в порівнянні з рівнем, досягнутим давніми германцями до епохи Тацита, визначити, чи з’явилися які–небудь нові галузі господарства, якими сільськогосподарськими знаряддями користувалися франки при обробітку землі й т.п.
Важливо з’ясувати, з одного боку, обсяг прав окремих общинників на користування орною землею, угіддями, з іншого боку – обсяг прав громади, і виявити в такий спосіб основні етапи еволюції форм власності на ріллю й землекористування. Важливу стадію цієї еволюції відбиває едикт Хільперика (друга половина VІ ст.). Її кінцевим моментом стало оформлення наприкінці VІ – початку VІІ ст. пізнього земельного аллода.
63
З питанням про перший етап формування аллода тісно пов’язане питання про стадії розвитку громади. Для цього дослідження необхідно залучити додатково глави «Правди», що говорять про можливості поселення в селі сторонніх людей, а також звернути увагу на глави, що свідчать про наявність великої родини, і в той же час відзначити, які титули вказують на початок її розпаду й виділення малої родини.
«Салічна правда» дозволяє досліджувати проблему майнового й соціального стану франкського суспільства. Для того, щоб змалювати соціальне обличчя франкського суспільства, варто розглянути положення окремих його прошарків, а також статус різних верств підкореного галло-римського населення. Шкала вергельдів досить точно відбиває становище представників цих верств у суспільстві.
Наративні джерела, насамперед хроніки й «історії», дають матеріал для осмислення політичної історії Франкської держави. Нижче наведені уривки із двох найважливіших творів меровінгського періоду. Перший з них – «Історія франків у десяти книгах» знаменитого Григорія Турського (538/39 – 594). Він був вихідцем зі знатної галло-римської родини, близької до двору меровінгських королів. За згодою одного з них одержав сан єпископа міста Тура й 20 років відігравав помітну роль у релігійно-церковному й політичному житті франків. Твір Григорія Турского складається з десяти книг, перші з них розповідають про часи Хлодвіга: його завоювання, прийняття християнства, взаємини із церквою.
Другий твір – так звана Хроніка Фредегара (назва ця виникла пізніше, в XVІ ст.) – був написаний в Бургундії декількома авторами й доведений до 642 р. У тій частині Хроніки, де мова йде про події, сучасниками яких були автори, вона містить великий і цінний матеріал (існує продовження хроніки, оповідь якої доходить до 768 р.).
I. ЗАКОНОДАВЧІ ДЖЕРЕЛА VI СТ.
1. САЛІЧНА ПРАВДА
Титул І
ПРО ВИКЛИК НА СУД
64
§1. Якщо хто буде викликаний на суд [ad mallum]1 за законами короля і не з’явиться, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§2. Якщо ж хто, викликавши іншого на суд, сам не з’явиться,
іякщо його не затримає будь–яка законна перешкода, – присуджується до сплати 15 солідів на користь того, кого він викличе на суд.
§3. І той, хто викликає іншого на суд, у супроводі свідків повинен прийти до його будинку і, якщо останній буде відсутнім, повинен покликати дружину або кого-небудь з його домашніх з
тим, щоб вони сповістили його про виклик на суд.
§4. Якщо ж [відповідач] буде зайнятий виконанням королівської
служби, він не може бути викликаний на суд.
Титул II
ПРО КРАДІЖКУ СВИНЕЙ
§І. Якщо хто вкраде порося-сисунця і буде викритий, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.
Додаток 1-й. Якщо хто вкраде порося у третьому [внутрішньому] хліві, – присуджується до сплати 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Додаток 2-й. Якщо хто вкраде порося із замкненого хліва, – присуджується до сплати 45 солідів.
§2. Якщо хто вкраде порося, котре може жити без матері, і буде викритий, – присуджується до сплати 40 денаріїв, що становить 1 солід.
§4. Якщо хто вкраде однорічну свиню і буде викритий, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§5. Якщо хто вкраде дворічну свиню, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§6. Такий самий штраф слід сплачувати і за двох вкрадених свиней за відповідних умов.
1 Mallus – місцеві судові збори у франків
65
§7. Якщо хто вкраде трьох або більше свиней, – присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§8. Якщо хто вкраде порося зі стада, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§11. Якщо хто вкраде кабана або свиню, яка веде стадо, — присуджується до сплати 700 денаріїв, що становить 17 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул III
ПРО КРАДІЖКУ РОГАТОЇ ХУДОБИ
§1. Якщо хто вкраде молочне теля і буде викритий, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.
§2. Якщо хто вкраде однорічну або дворічну тварину і буде викритий, – присуджується до сплати 15 солідів.
§3, Якщо хто вкраде бика або корову з телям, – присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.
§4. Якщо хто вкраде бугая, що веде череду і ніколи не був під ярмом, – присуджується до сплати 1800 денаріїв, що становить 45 солідів.
§5. Якщо ж бугай цей обслуговував корів трьох вілл, злодій сплачує три рази по 45 солідів.
Додаток 4-й. Якщо хто вкраде королівського бика, – присуджується до сплати 3600 денаріїв, що становить 90 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул IV
ПРО КРАДІЖКУ ОВЕЦЬ
§1. Якщо хто вкраде молочне ягнятко і буде викритий, – присуджується до сплати 7 денаріїв, що становить половину третини соліда.
§2. Якщо хто вкраде однорічного або дворічного барана, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§4. Якщо ж хто вкраде 40 або більше баранів, – присуджується за крадіжку всієї отари до сплати 2500 денаріїв, що становить 63 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул V
ПРО КРАДІЖКУ КІЗ
66
§1. Якщо хто вкраде три кози і буде викритий, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§2. Якщо хто вкраде більше ніж три кози, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул VI
ПРО КРАДІЖКУ СОБАК
§1. Якщо хто вкраде або вб’є мисливську вчену собаку, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§2. Якщо хто вкраде або вб’є пастушу собаку, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул VII
ПРО КРАДІЖКУ ПТИЦІ
§1. Якщо хто вкраде яструба, що сидить на дереві, і буде викритий, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§2. Якщо хто вкраде яструба з жердини, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§3. Якщо хто вкраде яструба з-під замка і буде викритий, – присуджується до сплати 1800 денаріїв, що становить 45 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Додаток 1-й. Якщо хто вкраде яструба-перепелятника, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Додаток 2-й. Якщо хто вкраде півня, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Додаток 3-й. Якщо хто вкраде курку, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Додаток 4-й. Якщо хто вкраде журавля або домашнього лебедя, – присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.
§4. Якщо хто вкраде гусака і буде викритий, – присуджується досплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.
67
Додаток 5-й. Якщо хто вкраде голуба з чужої сітки, – присуджується до сплати трьох солідів.
Додаток 6-й. Якщо хто вкраде дрібних птахів із сітки, – присуджується до сплати трьох солідів.
Додаток 7-й. Якщо хто зіпсує або вкраде домашню яблуню у дворі чи за двором, – присуджується до сплати трьох солідів.
Додаток 8-й. Якщо яблуня буде в саду, і хто-небудь її зіпсує чи вкраде, присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
Додаток 9-й. Такого самого штрафу ми наказуємо дотримуватись і щодо виноградника.
Додаток 10-й. Якщо хто вкраде ніж, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
Додаток 11-й. Якщо хто в чужому лісі вкраде, спалить чи зіпсує матеріал, чи вкраде чужі дрова, – писуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул VIII |
Кузня у франків. |
|
|
ПРО КРАДІЖКУ БДЖІЛ |
Виготовлення зброї |
§ 1. Якщо хто вкраде один вулик з-під замка і буде викритий, – присуджується до сплати 1800 денаріїв, що становить 45 солідів.
§2. Якщо хто вкраде один вулик, причому на місці крадіжки їх не було більше, слід застосовувати штраф, як і в попередньому випадку.
Додаток 1-й. Якщо хто вкраде з-під даху і з-під замка один вулик між іншими вуликами, слід дотримуватися вищевказаного штрафу, не враховуючи сплати вартості вкраденого і відшкодування збитків.
§3. Якщо хто вкраде більше (до шести) вуликів, які не були під замком, і на місці крадіжки що-небудь залишиться, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
68
§ 4. Якщо хто вкраде 7 вуликів або більше, і на місці крадіжки що-небудь залишиться, – присуджується до сплати 1800 денаріїв, що становить 45 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул IX
ПРО ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ НИВІ АБО ЯКОМУ-НЕБУДЬ ОГОРОДЖЕНОМУ МІСЦЮ
1. Якщо хто застане на своїй ниві рогату худобу, не повинен калічити її. Якщо ж він зробить це і признається, – зобов’язаний відшкодувати вартість, а скалічену худобу взяти собі. Якщо ж не признається і буде викритий, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості худоби і відшкодування збитків.
Додаток 1-й. Якщо хто по-злодійськи затаврує рогату худобу чи запряжну тварину, – присуджується до сплати 700 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості худоби і відшкодування збитків.
§2. Якщо хто, заставши на своїй ниві чужу худобу без пастуха, займе її і нікому не заявить про це, і якщо яка-небудь тварина здохне, – відшкодовує, як за крадіжку, вартість її і, крім того, присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.
§3. Якщо хто через свою недбалість завдасть шкоди тварині або якій-небудь худобині і зізнається у цьому, – повинен відшкодувати вартість, а скалічену тварину взяти собі. Якщо ж він стане відмовлятися і буде викритий, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості тварини і відшкодування збитків.
§4. Якщо чиїсь свині або чиясь худоба забіжать на чужу ниву
ігосподар тварин, попри відмову, буде викритий, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§5. Якщо ж хто надумає вигнати худобу, яка завдала збитків, з огородженого місця, або відбере її, коли її вже женуть додому, – присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.
Додаток 2-й. Якщо хто-небудь із ворожнечі чи з підступності відкриє чужу загороду і пустить худобу на ниву, або на луки, або на виноградник, або на будь-яке інше оброблене місце, тоді тому, кому належить праця, у разі надання останнім доказів зі свідками,
69
він повинен відшкодувати збитки, і, крім того, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.
Титул X
ПРО КРАДІЖКУ РАБІВ
§ 1. Якщо хто вкраде раба, коня або запряжну тварину, – присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів. § 2. Якщо раб або рабиня вкрадуть що–небудь з речей свого пана разом з вільним, то злодій [тобто вільний], крім того що повертає вкрадені речі, присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
Додаток 1-й. Якщо хто позбавить життя, продасть або відпустить на свободу чужого раба, – присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.
Додаток 3-й. Якщо вільний поведе із собою чужого раба на крадіжку або що-небудь з ним задумає, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
Додаток 4-й. Якщо хто вкраде рабиню, – платить 35 солідів; а за виноградаря, коваля, тесляра, конюха, вартого 30 солідів, у разі звинувачення, присуджується до сплати 2880 денаріїв, що становить 85 солідів.
Додаток 5-й. Якщо хто вкраде раба або рабиню зі складу панської челяді, – віддає 35 солідів як вартість викраденого і, крім того, присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.
Титул XI
ПРО КРАДІЖКУ АБО ЗЛОМИ, ВЧИНЕНІ ВІЛЬНИМИ
§1. Якщо хто із вільних вкраде поза домом на 2 денарії, – присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
§2. Якщо ж він вкраде поза домом на 40 денаріїв і буде викритий, – присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.
Титул XII
ПРО КРАДІЖКУ АБО ЗЛОМИ, ВЧИНЕНІ РАБАМИ
§ 1 Якщо раб вкраде поза домом на два денарії, він повертає вкрадене і відшкодовує збитки і, крім того, одержує 120 ударів батогом [на лавці].
70
§ 2. Якщо він вкраде на 40 денаріїв, він або каструється, або ж сплачує 6 солідів. А пан раба-крадія відшкодовує позивачу і вартість украденого, і збитки.
Титул XIII
ПРО ВИКРАДЕННЯ ВІЛЬНИХ 1
§1. Якщо три чоловіки викрадуть вільну дівчину, вони зобов’язані сплатити по 30 солідів кожний.
§2. Якщо їх буде більше ніж три, то зобов'язані сплатити по 5 солідів кожний.
§3. А ті, хто мали при собі стріли, сплачують втричі більше.
§4. З викрадачів же стягується 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.
§5. Якщо вони викрадуть дівчину з-під замка або з покоїв, то сплачують ціну і штраф, як це вже було визначено.
§6. Якщо ж викрадена дівчина була під охороною короля, у цьому випадку за порушення «fritus»2 сплачується 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.
§7. Королівський раб або літ3, що викрав вільну жінку, підлягає смертній карі.
§8. Якщо ж вільна дівчина добровільно піде за рабом, вона втрачає свою свободу.
§9. Вільний, що взяв чужу рабиню, карається так само. Додаток 1-й. Якщо хто візьме чужу літку за дружину, –
присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів. Додаток 2-й. Якщо хто всупереч закону одружиться з
донькою сестри або брата чи когось із більш далеких родичів, або з дружиною брата чи дядька, він підлягає покаранню у тому сенсі, що розриває такий шлюб. Навіть якщо у нього народжуються діти, вони не будуть вважатися законними спадкоємцями, а вважатимуться збезчещеними за народженням [незаконнонародженими].
§ 10. Якщо хто вкраде чужу наречену і візьме з нею шлюб, – присуджується до сплати 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.
Додаток 3-й. А жениху нареченої сплачує 15 солідів.
1Тут йдеться про так зване умикання, тобто про викрадення дівчини з метою одруження з нею.
2Fretus, Fritus, Fredus – мається на увазі порушення королівського миру. Цим терміном позначаються також штраф або частина штрафу, що належали королю.
3Літ – напіввільна людина.