Питання для самоконтролю

1. Що входить в післязбиральну обробку зерна?

2. Які агрегати використовують для післязбирального очищення і штучного сушіння зерна?

3. Які засоби автоматизації використовуються на агрегатах і комплексах?

4. За допомогою технологічної схеми комплексу КЗС-20Ш покажіть, як здійснюється очистка та сушка зерна?

5. Поясніть роботу принципової електричної схеми керування зерноочисним агрегатом.

ТЕСТИ

1. Які агрегати використовують для очищення зерна?

1. КЗС-20Ш, КЗС-10Б

2. СЗШ-16, СЗШ-8

3. СЗШ-16, СЗСБ-8

2. Яке очищення виконують на повітряно-решітних маши­нах?

1. На повітряно-решітних машинах виконують первинне і вто­ринне очищення

2. На повітряно-решітних машинах виконують попереднє і первин­не очищення

3. На повітряно-решітних машинах виконують попереднє, первинне і вторинне очищення

3. Для чого використовують трієри?

1. Трієри застосовуються для доведення продукції до певної кондиції, на трієрах відбувається розділ по довжині зерен

2. Трієри застосовуються для доведення продукції до певної кондиції.

3. На трієрах відбувається розділ по довжині зерен

4. Які пристрої потрібно використовувати для контролю наявності зерна в бункерах зерноочисного агрегату?

1. Кінцеві вимикачі.

2. Кінцеві вимикачі, контактні датчики рівня зерна.

3. Контактні датчики рівня зерна.

5. Який пристрій потрібно використати, щоб виключити завал двопоточної норії зерна зерноочисного агрегату?

1. Автомат заслінки норії, який відкриває подачу зерна одно­часно з вмиканням приводу норії.

2. Автомат заслінки норії, який відкриває подачу зерна завчасно до вмиканням приводу норії.

3. Електромагнітний виконуючий механізм.

6. За допомогою принципової електричної схеми керування зерноочисного агрегату вкажіть, яким вмикається електродвигун М7 повітряно-решітчастої машини в основному режимі?

1. Четвертим після двигуна М1 вентиляційної системи, М2 приводу трієра, М4 привода передавального транспортера

2. Четвертим після двигуна М1 вентиляційної системи, М3 приводу трієра, М5 привода передавального транспортера.

3. Третім після двигуна М3 приводу трієра, М5 привода передавального транспортера.

7. За допомогою принципової електричної схеми керування зерноочисного агрегату вкажіть як пристрій керує роботою АЗН?

1. Кнопками керування SВ16, які вмикають АЗН.

2. Магнітним пускачем КМ11, який контактом КМ11.2 подає напругу на АЗН.

3. Автоматично за допомогою датчиків рівня зерна.

8. За допомогою принципової електричної схеми керування зерно­­очисного агрегату вкажіть призначення датчиків рівня SL1...SL4?

1. У випадку переповнення бункерів з зерном переключаються контакти датчиків рівня SL1...SL4 і вмикається звуковий сигнал НА, а відповідна сигнальна лампа HL11...HL14 вимкнеться

2. У випадку звільнення бункерів від зерна вмикають звуковий сигнал

3. У випадку переповнення бункерів з зерном переключаються контакти датчиків рівня SL1...SL4 і вмикається сигнальна лампа HL11...HL14

4.2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗЕРНОСУШАРОК

Для сушіння зерна після його збирання та попереднього очищен­ня застосовують барабанні, шахтні зерносушарки та облад­нання активного вентилювання. У барабанних сушарках неможливо витримати задані режими сушіння як продовольчого, так, особливо, насіннєвого зерна. Обладнання активного вентилювання має досить невисоку продуктивність і поки що відіграє допоміжну роль. Тому для сушіння зерна найбільше застосовують шахтні сушарки безперер­вної дії: типів Т662, Т663 фірми “Пектус” (Німеччина) та вітчизняні сушарки типу СЗШ-16, що входять до комплексів КЗС-20Ш.

Технологічна схема зерносушарки СЗШ-16 зображена на рисунку 4.5. Зерно із завантажувального бункера 1 надходить до норії 3, яка подає вологе зерно до сушарки. Сушарка складається з двох паралельних шахт з жалюзями. Вологе зерно переходить спочатку по правій шахті, де висушується за допомогою агенту сушіння, яке поступає з теплогенератора 10. Просушене в правій шахті зерно за допомогою норії 2 поступає в охолодник 1, де продувається зовнішнім повітрям і охолоджується. Після охолодження відбувається другий прохід зерна через сушарку по лівій шахті, охолоднику 7 за допомогою норій 5 і 6. Висушене зерно норією 8 подається до зерносховища 9.

Необхідний рівень зерна в сушарці контролюється датчиками мінімального і максимального рівня, що встановлені в надсушильних бункерах. Датчики рівня керують роботою порційного розвантажу­валь­ного пристрою: при досягненні мінімального рівня зупиняється електродвигун розвантажувальної каретки, при досягненні макси­мального рівня електродвигун розвантажувальної каретки вмикається знову. Надлишок зерна з надсушильного бункера по зернозливам повертається в завальну яму.

У нижній частині шахт у патрубках встановлені датчики температури для дистанційного виміру температури нагрівання зерна в потоці.

Висушене зерно норіями 6, 2 піднімається і скидається в лоткові витратоміри, звідкіля попадає в охолодники 1, 7. Охолодники викона­ні з двох коаксиально розташованих циліндрів. До малого внутріш­нього циліндра зверху приєднаний всмоктувальний патрубок вентилятора, за допомогою якого виділяється відпрацьоване повітря. Зерно розташовується між перфорованими стінками внутрішнього і зовнішнього циліндрів і прохолоджується завдяки всмоктуванню повітря через його шар.

Нижня частина охолодника закінчується конусом, під яким розташований шлюзовий затвор для періодичного порціонного розвантаження колони.

Виконавчий механізм шлюзового затвора керується від датчиків рівня зерна, що контролюють верхній і нижній припустимий рівень зерна у верхній частині охолодника. При максимальному рівні зерна шлюзовий затвор відкривається, при мінімальному – закривається. Охолоджене зерно подається норією на подальше очищення.

Рисунок 4.5. Технологічна схема сушарки СЗШ-16:

1, 7 – охолодники; 2, 3, 5, 6, 8 – норії; 4 – зерносушарка; 9 — зерносховище;

10 – теплогенератор; 11 – завантажувальний бункер; зерно –

–агент сушіння

Технологічна схема топки для зерносушарки СЗШ-8 показана на рис. 4.6.

Система подачі палива складається з паливного бака 18, насоса 27, манометра 2, зливального крана 15, дроселя 20, золотника 19, форсунки 4, газодувки 11 і трубопроводів 16 подачі палива.

Камера згоряння 7 топки має екран 5 і кожух 6 з вуглецевої сталі. У передній частині змішувальної камери 9 (“равлика”) установлений запобіжний клапан 10, що охороняє топку від вибуху при раптовому запаленні парів палива.

Рідке паливо до форсунки 4 надходить за допомогою шестеренчастого насоса 17. Дистанційне керування подачею палива здійснюють за допомогою золотника 9, а тиск впорскування встановлюють дроселем 30. Повітря, необхідне для згоряння палива, подається до форсунки ротаційною газодувкою 11 через крани 12 і 13. Вентилятор 14 подає повітря в топки до 9 тис. м/ч. При пуску топки включають електродвигуни вентиляторів топки і паливний насос 17. За допомогою трансформатора 2 і високовольтної свічки запалювання 3 запалюється полум’я в топці, наявність якого контролюється спеціаль­ним фотодатчиком. Якщо паливо не запалюється, то через 15 с привод вентилятора топки і паливного насоса відключається.

При роботі топки в змішувальну камеру 9 надходять топкові гази, а по кільцевих зазорах між стінками камери згоряння, екраном 5 і кожухом 6 – зовнішнє повітря. Для кращого змішування газів з повітрям установлений відбивач 8.

Рис. 4.6. Технологічна схема топки зерносушарки СЗШ-8:

Ж – рідке паливо;Г – топкові гази; В – повітря; Т – теплоносій

Барабанні зерносушарки СЗПБ-2, СЗСБ-4 і СЗСБ-8 продуктив­ністю відповідно 2, 4 і 8 т/г використовують для сушіння продоволь­чого зерна, насіння трав, а також для готування білково-вітамінного трав’яного борошна. Розглянемо технологічну схему (рис. 4.7) зерно­сушарок СЗСБ-8, якими комплектуються комплекси післязбиральної обробки зерна типу КЗС-20Б. Вона включає топку 2, завантажувальну камеру 5, сушильний барабан 4 з піднімальними лопатками 5, розвантажувальну камеру 7, елеватор 9, охолоджувальну колону 10 зі шнеком 12. Привод механізму сушильного барабана здійснюється електродвигуном потужністю 7,5 кВт через двоступінчастий редуктор і приводні ремені. Зерно в сушильний барабан повинно надходити рівномірним і безперервним потоком. Зерно в барабан подається по гвинтових доріжках, зайве зерно пересипається через підпірне кільце завантажувальної камери і направляється через клапан-блимавку 13 у прийомний бункер.

Рис. 4.7. Технологічна схема зерносушарки СЗСБ-8:

з – зерно; ж – рідке паливо; г – топкові гази; в – повітря; т – теплоносій

Під впливом теплоносія і лопаток 5 зерно переміщається уздовж барабана і висипається в розвантажувальну камеру 7. З камери 7 зерно через шлюзовий затвор 8 направляється елеватором 9 в охолоджувальну колону 10. В охолоджувальній колоні зерно переміщається зверху вниз і за допомогою вентилятора 11 продувається зовнішнім повітрям і прохолоджується.

Рис. 4.8. Принципова електрична схема керування