Питання для самоконтролю

1. Що використовують в якості джерел інфрачервоного випро­мінювання?

2. Як поділяються за спектральним складом джерела інфра­червоного випромінювання та особливості їх використання?

3. Охарактеризуйте будову і принцип дії установок інфрачерво­ного опромінення.

4. Які основні принципи керування установками інфрачервоного обігріву.

5. Які установки використовуються для одночасного інфрачер­воного і ультрафіолетового опромінення?

6. Принципи керування установками комбінованого опромінен­ня.

ТЕСТИ

1. Які лампи використовують в інфрачервоних випромінюва­чах?

1. Лампи типу ИКЗ,ИКЗК,ИКЗС.

2. Лампи типу ЛЭ-15, ЛЭ0-3.

3. Лампи типу ИКЗ, ЛЭ-15, ИКЗК.

2. Для чого використовується інфрачервоне випромінювання?

1. Інфрачервоне випромінювання використовують для освітлен­ня молодняку тварин і птиці.

2. Інфрачервоне випромінювання використовують для обігрі­ван­ня молодняку тварин і птиці.

3. Інфрачервоне випромінювання використовують для утворен­ня з провітаміну активно діючого вітаміну D.

3. Які переваги “темних” випромінювачів порівняно зі “світлими”?

1. “Темні” випромінювачі мають переваги – незначні втрати теплоти через теплопровідність.

2. “Темні” випромінювачі мають переваги за надійністю роботи, строком служби, рівномірністю поля під опромінювачем.

3. “Темні” випромінювачі мають переваги за надійністю роботи.

4. До яких випромінювачів відносяться брудери БП-1А?

1. До “світлих”.

2. До “червоних”.

3. До “темних”.

5. Який пристрій здійснює автоматичне керування електро­брудером БП-1А?

1. Терморегулятор

2. Програмне реле часу.

3. Датчик температури.

6. Які пристрої використовуються для автоматичного керування опромінювачем ССП05-250-003-У3?

1. Терморегулятор

2. Фотореле.

3. Програмне реле часу та регулятор температури.

7. Які пристрої використовуються для автоматичного керування установкою “ІКУФ-1М”?

1. Терморегулятор

2. Автотрансформатор.

3. Програмне реле часу.

8. Використовуючи принципову електричну схему “Луч”, вкажіть, за допомогою якого пристрою здійснюється регулювання напруги на інфрачервоних лампах?

1. За допомогою перемикача SА2 та електромагнітного пускача КМ1.

2. За допомогою перемикача SА1 та автотрансформатора ТV1.

За допомогою програмного реле часу КТ.

2.7. АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗБИРАННЯ ЯЄЦЬ ТА ЗАБІЙ ПТИЦІ

2.7.1. Автоматизація збирання яєць

Механізація та автоматизація збору яєць характерна для кліткового утримання курей. У кліткових батареях для збирання яєць застосовують стрічкові конвеєри, а також пересувні лотки. Яйце із гнізда або клітки скочується по похилій поверхні підніжної решітки в бік конвеєра або пересувного лотка. Скочується яйце відразу ж після того, як його знесла птиця, на стрічковий конвеєр. Збирають всі яйця на пересувні лотки під час руху кормороздавача.

Курок-несучок на великих птахівничих підприємствах утримують в багатоярусних, розміщених у кілька рядів кліткових батареях. Щоб забезпечити вихід яєць з усіх ярусів і рядів на загальний приймально-нагромаджувальний стіл, використовують яйцезбиральні конвеєри з елеватором.

На рисунку 2.7.1 зображено кінематичну схему яйцезбираль­ного механізму, який складається з трьох яйцезбиральних конвеєрів 7, в кінці яких розміщений елеватор 5. Із кліток яйця викочуються на стрічкові конвеєри, які транспортують їх у службове приміщення, де вони скочуються на полиці-валки елеватора. З полиць елеватора яйця забирають на приймально-нагромаджувальний стіл спеціальними гребінками.

Рис. 2.7.1. Кінематична схема механізму яйцезбирання на механізованій клітковій батареї для утримання курок-несучок:

1 – ланцюгові передачі; 2 – редуктор; 3 – електродвигун; 4 – приймально-нагромаджу-вальний стіл; 5 – елеватор: 6 – приводний і натяжний

барабани конвеєра; 7 – конвеєр

У кліткових батареях типу ОБН-1 один елеватор збирає і подає яйця на приймально-нагромаджувальний стіл із кількох рядів батарей. Із кліток яйця поздовжніми конвеєрами подаються на поперечний конвеєр, з якого відсікач спрямовує їх на полиці елеватора. Пере­міщуючись елеватором вгору, а потім униз, яйця знімаються з нього переднім барабаном і скочуються на приймально-нагро­маджувальний стіл.

Основну частину свого робочого часу пташниці затрачають на укладання яєць. Автоматизація укладання дає змогу у 2,5–3 рази збільшити продуктивність праці у пташнику.

Автоматичний укладач яєць складається з орієнтатора, укладального механізму, вічкового конвеєра, магазина порожньої тари, стопуючого пристрою, нагромаджувача і конвеєра заповнених прокладок. Працює укладальник так. Яйцезбиральний конвеєр подає яйця на роликовий орієнтатор, який переміщує і перевертає яйця гострим кінцем в один бік.

Орієнтовані яйця надходять на вічковий конвеєр. Після заповнення п’яти його вічок висовується заслінка механізму укладання яєць, і вони опускаються у тару гострим кінцем униз. Після цього тара зміщується на один рядок. Заповнена прокладка подається до стопуючого пристрою, у якому набирається від двох до десяти прокладок. Зібрана стопа автоматично передається на конвеєр. У процесі нагромадження стопи (комплекту) прокладки через одну згідно зі схемою їх укладання автоматично перевертаються на 90°.

Принципова електрична схема керування збором яєць у пташнику (рис. 2.7.2.) передбачає роботу в ручному, налагоджуваль­ному й автоматичному режимах. Вибір режиму здійснюється багато­позиційним перемикачем SA1. Тумблерними перемикачами SA2...SA7 здійснюється дистанційне вмикання окремих установок у налагоджу­вальному режимі, a SA8 – при ручному керуванні. При вмиканні поперечного транспортера М3 магнітним пускачем КМ3 блок-контактами KV1:1 і KV1:2 через KV9.1 та KV9.2 підготовляється вмикання подовжніх транспортерів першого ярусу M1 і приводу щіток очищення стрічок М2. На другому ярусі поперечний транспортер М4 через реле KV7 зблокований з електроприводом подовжнього транспортера М6, а через реле KV10 – з електроприводом очищення щіток М5.

Рис. 2.7.2. Принципіальна електрична схема керування